Галогеніди

Флюорит (плавиковий шпат), CaS₂. Назва походить від латинського слова “флюєре” – текти, у зв’язку з легкоплавкістю руд у суміші з цим мінералом. Сингонія – кубічна Твердість – 4. Питома вага – 3,0-3,2. Злам – нерівний, пласкораковистий. Блиск – скляний, прозорий. Колір – водяно-прозорий, різних відтінків: фіолетовий, зелений, жовтий, блакитний, коричневий, рожевий та ін. Риска – безбарвна. Оптичний флюорит прозорий, безбарвний. Спайність – досконала по октаедру. Особливі властивості – крихкий, має властивість світитись в катодних променях (флюоресценція). Морфологія – зернисті агрегати, зростки кристалів, друзи, щітки, рідше – землисті маси. Найбільш характерні кубічні і октаедричні кристали. Часті двійники. Походження – гідротермальне, інколи пневматолітове в грейзенах. Парагенезис – зустрічається в асоціаціях з кварцем, кальцитом, баритом, сульфідами свинцю, цинку, сурми, заліза та ін. Використання – використовується як флюс в металургії, для отримання фтористих з’єднань, в оптиці, камінь для виготовлення сувенірів та прикрас.

Окиси

Кварц, SiO₂ утворює дві модифікації: β-кварц –низько температур-ний, стійкий до 573⁰С, тригональної сингонії та α-кварц – високо темпера- турний, стійкий в межах 573-867⁰С, гексагональної сингонії. В природі найбільш поширений β-кварц. Наступне описання відноситься до цього низькотемпературного різновиду, далі просто кварц. Хімічний склад – Si – 46,7%, O – 53,3%. Твердість – 7. Питома вага – 2,65. Злам – раковистий, нерівний. Блиск – скляний (на гранях) до алмазного, жирний, матовий (на зламі, прозорий. Колір – безбарвний. Забарвлення обумовлене наявністю механічних включень, дефектами у ґратці, опроміненням, молочно-білий, сірий, фіолетовий, димчастий, чорний, синій, рожевий, зелений, бурий, жовтий та ін. Риска – безбарвна. Спайність – вельми недосконала. Особливі властивості – пропускає ультрафіолетові промені, володіє властивістю п’єзоелектризації, при механічному впливі в ньому виникають електричні заряди, діамагнітний, часто має поперечну штриховку на гранях. Морфологія – зернисті і кристалічні агрегати, кристали, друзи, щітки, жеоди. Форми граней вельми різні. Походження – виникає в самих різних умовах: магматичний (у вивержених гірських породах), пегматитовий (в пегматитах), гідротермальний (жильний кварц), в метаморфічних і осадових породах. Парагенезис – характерний для кислих і середніх вивержених порід в асоціації з польовими шпатами, слюдою, роговою обманкою. В гідротермальних жилах виділяється з золотом, різними сульфідами, вольфрамітом, каситеритом, топазом, берилом, кальцитом, баритом та ін. Використання – для одержання кремнію. В скловарінні, вогнетривкій та хімічній промисловості, при виготовлення фарфору та фаянсу, в п’єзо- і радіотехніці, в будівництві (піски), в абразивній промисловості, ювелірній справі. Різновиди – гірський кришталь (прозорий), аметист (фіолетовий), димчастий кварц (раухтопаз), моріон (буро-чорний), цитрин (жовтий), рожевий кварц, молочний кварц, празем (зелений), сагеніт (волосатик) – кварц з включенням голчатих виділень рутилу.

Халцедон, SiO₂ прихованокристалічний різновид кварцу. Різновиди – сердолік або карнеол – жовто-червоний, червоний, восково-жовтий. Сапфірін – блакитнувато-сірий. Хризопраз – яблучно-зелений. Геліотроп – зелений з червоними плямами. Агат – смугастий, красивого забарвлення різних кольорів. Онікс – стрічково-смугастий, різного забарвлення. Яшма – кремениста щільна порода, головна частина якої складається халцедоном і кварцем з різними домішками. Кремінь – халцедон, сильно забруднений домішками піску і глини. Використання – абразивний матеріал, камінь для виготовлення сувенірів і прикрас, для виготовлення ступок, опорних призм, підп’ятників у приладах.

Гематит (червоний залізняк), Fe₂O₃ Назва походить від грецького слова “ематітес” – кривавий камінь. Сингонія – тригональна. Твердість – 5-6. Питома вага – 5,2. Злам – нерівний. Блиск – металічний, напівметалічний, матовий. Колір – кристалічних різновидів сталево-сірий до чорного, скритокристалічних і землистих – матово-червоний і яскраво червоний. Риска – вишнево-червона. Спайність – відсутня. Особливі властивості – провідник електрики, немагнітний. Морфологія – землисті, лусочкові, зернисті агрегати. Натічні, брунькоподібні, оолітові маси. Кристали та їх зростки. Походження – контактово-метасоматичне (у скарнах), гідротермальне. Метаморфічне – при метаморфізмі бурих залізняків. Парагенезис – магнетит, кальцит, кварц, силікати, сульфіди – скарни. Магнетит, кварц, барит, сидерит, сульфіди, каситерит – гідротермальні родовища. Магнетит, корунд, шпінель, силіманіт – у вторинних кварцитах. Використання – важливіша залізна руда, червона фарба.

Магнетит (магнітний залізняк), Fe₃O₄ Відноситься до складних окислів. Сингонія – кубічна. Твердість – 5,5-6. Питома вага – 4,8-5,3. Злам – нерівний. Блиск – металічний, матовий. Колір – залізно-чорний. Риска – чорна. Спайність – відсутня. Особливі властивості – сильно магнітний, крихкий. Морфологія – зернисті маси, вкраплення в основних вивержених породах. Кристали, друзи. Кристали звично октаедричного, рідше додекаедричного вигляду. Походження і парагенезис – магматичне (в основних породах в асоціації з ільменітом, апатитом, халькопіритом). Метасоматичне (з апатитом, піроксеном, гранатом, амфіболами, піритом, гематитом). Гідротермальне – в ролі супутника піротину, піриту, халькопіриту, сфалериту, гематиту. Метаморфічне – залізисті кварцити. Використання – важлива руда на залізо.

Хроміт (хромистий залізняк), FeCr₂O₄ Назву надано за складом. Сингонія – кубічна. Твердість – 5,5-7,5. Питома вага – 4,2-5. Злам – нерівний. Блиск – металічний до жирного. Колір – чорний. Риска – бура. Спайність – відсутня. Морфологія – зернисті маси, вкраплення округлих зерен, рідко – кристали октаедричного вигляду. Походження і парагенезис – магматичне у зв’язку з ультраосновними породами в асоціації з олівіном, магматитом, платиною, гранатом тощо. Використання – важлива руда на хром.