Вплив наркотичної залежності на предметну на навчальну діяльність

Кожна наркотична речовина специфічно діє на центральну нервову систему. Тому залежно від різновиду речовини і її кількості організм людини може бути доведений до різних станів: від заціпеніння до повного наркозу, від сну до гіпнозу, від часткового знеболювання місцевого наркозу до галюцинацій. Такі ефекти виникають в зв’язку з загальним чи частковим блокуванням, пригнічуванням, гальмуванням ЦНС, під впливом наркотичних речовин на мозковий больовий центр чи на периферичні нервові закінчення. Але є речовини, які навпаки збуджують чи стимулюють діяльність ЦНС, завдаючи їй великої шкоди, поступово руйнуючи її.

Наркотики - це речовини, які призводять до стану зціплення, отупіння, запаморочення. Поняття наркотик сьогодні це широке коло речовин і рослин, а також продуктів, які чинять наркотичну дію. Під наркоманію розуміють не тільки стимулювання наркотичними засобами появи збудженого чи пригніченого стану центральної нервової системи, але й звикання організму до них, бажання їх приймати і за відсутності безпосередніх причин: болю, втоми, страху та інших станів. Головною причиною такої пристрасті є ефект ейфорії, який різною мірою притаманний усім наркотикам. Психічна залежність переважно виникає раніше ніж фізична, її прояв стійкий і тривалий, вона важко піддається лікуванню і є основною причиною відновлення приймання наркотиків після проведеного лікування, тобто рецидиву хвороби. Наркоманія як тяжкий хворобливий стан і набута звичка обов’язково призводить до психічної і фізичної деградації людини і в кінцевому підсумку - до смерті. Кожний різновид наркоманії зумовлює в організмі людини специфічні зміни.

При постійному вживанні наркотиків виникає хронічне наркотичне отруєння, яке спри-чиняє розлад багатьох органів і систем організму, особливо центральної нервової системи. Тому наркоманія вважається хронічним нервово-психічним захворюванням. Вона поступово призводить до психічного розладу пов’язаного зі звуженням кола зацікавлень, швидкої зміни настрою, зниження працездатності, погіршення пам’яті і втрати почуття відповідальності. Тому однозначно вплив наркотичної залежності на предметну та навчальну діяльність негативний.

Соціальна небезпека наркоманії:

↔ наркомани погані працівники, їхня працездатність (фізична і розумова) знижена;

↔ наркоманія завдає великої матеріальної і моральної шкоди, є причиною нещасних

випадків на виробництві;

↔ наркомани деградують фізично і морально, є тягарем для суспільства;

↔ наркомани входять до групи ризику розповсюдження СНІДу;

↔ наркологічна хвороба в усіх її проявах соціально небезпечна, психічні захворювання

загрожують майбутньому нації, у зв’язку з цим проблема набуває глобального значення.

4. Природно – соціальні небезпеки

До природно – соціальних небезпек належать: епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та ін., тобто ті захворювання, які викликані патогенними мікроорганізмами і розповсюджуються у вигляді епідемій, епізоотій, а також захворювання, які проявляються внаслідок відповідних соціальних умов, так звані соціальні хвороби.

Соціальні хвороби – це захворювання людей, виникнення і розповсюдження пов’язане переважно з несприятливими соціально – економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та ін.).

Вірусний гепатит (хвороба Боткіна) Гепатити займають п’яте місце серед найпоширеніших інфекцій, поступаючись лише ОРВІ, грипу. вітряній віспі й краснусі. Хвороба Боткіна, або вірусний гепатит, досить поширена вірусна інфекція. Відомо мінімум сім збудників захворювання – A,B,C,D,E,G і TTV, різних за симптоматикою та серйозністю наслідків. Найпоширеніший і найменш небезпечний – гепатит А. Його з повним правом можна віднести до так званих хвороб „брудних рук”, пов’язаних із нехтуванням правилами гігієни.

Туберкульоз (сухоти) – це різноманітне за своїми проявами інфекційне захворювання. У світі щорічно захворює на туберкульоз не менше 8 млн. чолові і помирає близько 2 млн. За прогнозами ВООЗ, кількість хворих у найближчі часи може вирости до 90 мільйонів, 30 млн. можуть померти ще в цьому десятиріччі. Тому з 1993 року ВООЗ оголосив цю хворобу „глобальною небезпекою для людства”. Туберкульозна паличка (паличка Коха) може викликати ураження органів дихання (легень, бронхів, гортані), а й кишечнику, сечостатевих органів, наднирників, шкіри, кісток, суглобів, головного мозку тощо, але здебільшого (80-90%) спостерігається ураження легень Основне джерело розповсюдження інфекції – хворий на туберкульоз, який виділяє мокроту з бактеріями.

Харчові захворювання. Харчові захворювання мікробного походження поділяються на харчові інфекції і харчові отруєння (ботулізм, отруєння, викликані стафілококами).

Захворювання, які передаються статевим шляхом. Згідно з міжнародною класифікацією ВООЗ на сьогодні нараховується близько 30 захворювань, які передаються статевим шляхом.

У цю категорію входять декілька груп, наприклад:

- хвороби, які викликані вірусами,- генітальний герпес, СНІД, вірусні генітальні бородавки;

- паразитарні – короста та інші;

- бактеріальні – сифіліс, гонорея, а також різноманітні уретрити, бактеріальний вагіноз;

- грибкові – кандідоз на статевих органах та інші

Найбільш розповсюджені: СНІД, сифіліс, гонорея.

СНІД – це інфекційна хвороба, яка уражає імунну систему, зокрема пригнічує клітинний імунітет. Уперше людство зіткнулося з цією хворобою наприкінці XX – на початку XXI століть. Упродовж останніх років ця соціальна небезпечна хвороба в Україні набула загрозливих масштабів, особливо в молодіжному середовищі. СНІД одна з найнебезпечніших хвороб сучасної цивілізації.

Незважаючи на те, що в Україні прийнятий Закон „Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення ” й активно реалізується розроблена „Програма боротьби зі СНІДом” кількість хворих від цього не зменшилися.