
- •Лекція 1 геодезичні роботи, які проводять у землеустрої
- •Значення топографо-геодезичних обстежень і вишукувань у землеустрої. Об'єкти проектування
- •Стадії складання проектів землеустрою
- •Види геодезичних робіт, що виконуються у землеустрої
- •Відновлення і знімання меж землекористувань
- •Лекція 2 характеристика точності планів і карт
- •1. Загальна характеристика, детальність і повнота планів
- •2. Точність планів і карт
- •3. Точність відстаней на плані
- •4. Точність напрямків на плані
- •Завдання для самостійної роботи
- •Питання на самостійну підготовку:
- •Лекція 3 оновлення (коригування) планів і карт
- •1. Старіння планів (карт) і періоди їх оновлення.
- •2. Плани (карти) землеволодінь та землекористувань, що підлягають коригуванню. Точність і способи коригування
- •3. Організація і зміст роботи з коригування планів (карт)
- •4. Коригування планів із використанням твердих контурних точок як опори
- •Питання на самостійну підготовку:
- •Лекція 4 прийоми і точність обчислення площі землекористування та контурів угідь
- •Обчислення площ полігонів (контурів, ділянок) за координатами вершин і приростами координат
- •Спосіб ялинки
- •Обчислення площі за результатами вимірювання ліній і кутів на місцевості
- •3. Обчислення площ графічним способом
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання на самостійну підготовку:
- •Лекція 5 прийоми і точність обчислення площі землекористування та контурів угідь
- •Точність обчислення площ графічним способом і палеткою
- •Точність визначення площі планіметром
- •Визначення площі за способом Савича
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання на самостійну підготовку:
- •Лекція 6 способи і прийоми проектування у землеустрої
- •1. Вимоги до точності площ і розташування меж ділянок
- •Вимоги до паралельності й перпендикулярності сторін ділянок
- •3.. Вимоги до точності площ ділянок
- •Лекція 7 способи і прийоми проектування у землеустрої
- •Способи та правила складання технічних проектів
- •Проектування графічним способом
- •3. Проектування ділянок механічним способом
- •Окремі випадки проектування ділянок графічним способом Лекція 8 способи і прийоми проектування у землеустрої
- •1. Особливості проектування полів в умовах дрібноконтурності
- •2. Прийоми проектування ділянок аналітичним способом
- •3. Проектування ділянок аналітичним способом
- •4. Графоаналітичне проектування
- •Перенесення проектів у натуру
- •1. Суть і способи перенесення проекту в натуру
- •2.Підготовка до перенесення проекту в натуру
- •3.Організація роботи з перенесення проекту в натуру
- •Лекція 10 перенесення проектів у натуру
- •1.Перенесення проекту в натуру способом промірів
- •Особливості перенесення проекту в натуру за матеріалами аерофотознімання
- •Положення проектної точки с визначається проміром ас або вс
- •Перенесення проекту в натуру кутомірним способом
- •Перенесення проектів у натуру
- •Приклад підготовки геодезичних даних для перенесення у натуру проектного теодолітного ходу
- •Окремі випадки, що трапляються при перенесенні проекту в натуру
- •1. Точність проектування площ ділянок аналітичним способом і порівняльна точність проектування різними способами
- •2. Точність запроектованих ділянок, перенесених у натуру
- •3. Точність визначення площ землекористування з урахуванням похибок вимірювань на місцевості й на плані (карті)
- •Точність визначення площ угідь
- •Вибір масштабу плану
- •Вибір висоти перерізу рельєфу
- •Статья V.Точність визначення площі району Лекція 14 Геодезичні роботи, які виконують при здійсненні протиерозійнИх заходів
- •1. Плани і карти, які використовують при проектуванні заходів щодо боротьби з ерозією грунтів
- •2. Проектування та перенесення в натуру робочих ділянок
- •3. Геодезичні роботи, які виконують при проектуванні та будівництві протиерозійних гідротехнічних споруд
- •Лекція 15 застосування міжнародних і національних стандартів при проведенні геодезичних робіт у землеустрої
- •Загальні поняття по стандарти у землеустрої
- •Застосування міжнародних і національних стандартів при проведенні геодезичних робіт в Україні
Спосіб ялинки
Номер точки |
Координати |
||
X |
|
Y |
|
1 |
556,6 |
|
132,6 |
2 |
1000,0 |
0 |
|
3 |
1366,4 |
122,5 |
|
4 |
1383,6 |
423,5 |
|
5 |
1202,5 |
642,5 |
|
6 |
1079,5 |
889,6 |
|
7 |
746,8 |
682,4 |
|
8 |
414,5 |
543,8 |
|
8 |
414,5 |
543,8 |
|
1 |
556,6 |
132,6 |
Обчислення виконують у такому порядку:
1) всі настановні клавіші (важелі) лічильної машини ставлять на нулі й гасять усі цифри на лічильнику обертів і результативному лічильнику;
2) холостим обертанням барабана вперед ставлять на лічильнику обуртів у1 – 132,6;
3) установлюють клавішами х2 = 1000,0;
4) обертанням барабана вперед і назад досягають такого стану, коли на лічильнику оборотів замість у1 виявиться у3 = 122, 5; після цього на результативному лічильнику буде число 9999 998 990 000, яке відповідає (у3 – у1) х2 = – 10100, 00;
5) встановлюють клавішами х4 = 1383,6;
6) обертанням барабана вперед і назад досягають такого стану, коли на лічильнику оборотів замість у8 виявиться у5 = 642,5 і т. д., як показує суцільна зигзагоподібна лінія, при цьому послідовно, через крапку, клавішами встановлюють значення х, розташовані проти кутів суцільної зигзагоподібної лінії, а на лічильнику обертів, через крапку, замінюють значення у, розташовані також проти кутів зазначеної лінії;
7) коли клавішами буде поставлено значення х1=556,6 (внизу), повертаються знову вгору і, обертаючи барабан вперед і назад (у даному випадку тільки назад), домагаються, щоб на лічильнику оборотів вийшло у2 = 0;
8) клавішами встановлюють х3 =1366,4 і т. д., як показує пунктирна зигзагоподібна лінія, тобто на лічильнику обертів одержують значення у, розташоване проти кутів зигзагоподібної пунктирної лінії, а клавішами встановлюють значення х, розташоване проти кутів тієї ж самої лінії; обчислення закінчують одержанням на лічильнику обертів значення у1=132,6, а клавішами – значення останньої абсциси x8=414,5; на результативному лічильнику відраховують подвоєне значення площі:
2Р = +1 102 785,08м2 = 110,28 га.
Для контролю одержують друге значення площі в тому ж самому порядку, тільки спочатку на лічильнику обертів отримують значення х1 = =556,6, потім клавішами встановлюють значення у2 = 0 (тобто в даному випадку нічого не встановлюють) і т. д. , як показують спочатку пунктирна, а потім суцільна зигзагоподібна лінії. В кінці обчислювальних дій на результативному лічильнику одержують негативне (у нашому випадку) значення подвоєної площі:
2Р = 99998897 214,92.
Позитивне значення площі одержують, взявши додаток до 10q, тобто:
2Р = 1 102 785,08 м2.
Недолік усіх прийомів нагромадження добутків на лічильному механізмі полягає в тому, що обчислення повинні бути проведені заново, якщо в процесі їх була допущена похибка. Застосування їх для полігонів із великою кількістю вершин ефективне в тому разі, якщо полігон розбивають на частини.
Розглянутими прийомами не обмежується можливість одержання найефективніших прийомів, особливо із впровадженням у виробництво автоматичних обчислювальних машин. Так, нині площі обчислюють за формулою (4.1.) за допомогою комп’ютера, коли кількість вершин, взагалі не має значення.
За виглядом цієї лінії розглянутий прийом називають способом «ялинки».