Лекція 10 перенесення проектів у натуру
План
Перенесення проекту в натуру способом промірів
Особливості перенесення проекту в натуру за матеріалами аерофотозні
Перенесення проекту в натуру кутомірним способом
Питання для самоконтролю
Питання на самостійну підготовку
1.Перенесення проекту в натуру способом промірів
Проект переносять у натуру за робочим кресленням, складеним при підготовчій роботі, на якому вже повинні бути вказані всі проміри, що визначають положення проектних точок.
Згідно з рисунком 6.2 перенесення проекту починають на виході із землекористування від точки В. На точці А встановлюють віху. Потім провішують лінію LА, промірюють її і за відліками, в створі лінії забивають кілки або роблять прикопки, на місці яких потім ставлять межові знаки.
Якщо лінія проходить на похилій місцевості, то перед розбивкою коло пересувають, а з ним і вимірювальний прилад уперед на величину поправки за нахил. Якщо проектування виконували графічним або механічним способом і не проводили обчислення для дотримання строгої паралельності чи перпендикулярності сторін, то поправку на нахил вводять у кути нахилу, що перевищують 5°, якщо аналітичним способом, – то 1,5°.
У такому ж самому порядку вимірюють лінію від точки С до точки D, від точки D до точки Е і т. д. Зрозуміло, що з вимірювальним приладом проходять тільки по тих лініях, на які виходять проектні межі, тому, наприклад, між точками В і С промірів не роблять.
Унаслідок похибок вимірювань довжина лінії LА, одержана проміром при перенесенні проекту в натуру, відрізнятиметься від довжини, зазначеної на робочому кресленні. Різниця у довжині лінії LА, виміряної при перенесенні проекту, з раніше визначеною довжиною не повинна перевищувати розбіжності, що допускається між двома вимірами лінії.
Загальну граничну похибку, або розбіжність, яка допускається між довжиною виміряної лінії й записаною на робочому кресленні, визначають за формулою:
Особливості перенесення проекту в натуру за матеріалами аерофотознімання
Якщо ділянки проектували аналітичним способом, то вибір способу перенесення проекту в натуру не залежить від типу знімання, після проведення якого одержано плановий матеріал. Якщо ж проектування проводили механічним і графічним способами, то за основу при перенесенні проекту часто використовують ситуаційні точки та контури.
Рис. 6.8. Перенесення проектних точок у натуру, коли
Положення проектної точки с визначається проміром ас або вс
Поряд із прийомами перенесення проектних точок у натуру, коли проектна точка збігається з контурною в натурі й вимірювання не обов’язкові або коли положення проектної точки С на лінії контуру АВ (рис. 6.8) визначається проміром АС або ВС, при використанні матеріалів аерофотознімання широко застосовують також інші прийоми, що зумовлюють до зменшення довжин промірів, необхідних для перенесення проектних точок у натуру.
Одержання на місцевості кожної проектної точки межі таким способом може викликати значну непаралельність сторін ділянки, яка характеризується граничною похибкою:
де S – середня довжина сторін ділянки в сантиметрах на плані (у цій формулі 0,1 – гранична похибка положення точки у сантиметрах на фотоплані, що передбачається діючими інструкціями; формулою передбачено найгірший випадок, коли всі чотири точки ділянки знаходяться на різних аерознімках фотоплану); при S=5 см на фотоплані Δα ≈ 70'≈ 1,2°.
У разі, якщо потрібна строга паралельність довжин сторін ділянки, визначають тільки основні точки проекту, наприклад А, К і L й відносно цих точок одержують усі інші точки. При цьому на місцевості дещо зміститься вся система меж, але взаємне розташування їх буде з високою точністю.
За такого способу перенесення проекту в натуру як основу, крім контурних точок, широко використовують прямі контури угідь, доріг, канав тощо, що легко розпізнаються на аерофотоматеріалі.
Для підвищення точності при проведенні підготовчих робіт, проектуванні та перенесенні проекту в натуру використовують закріплені на місцевості опорні знаки. Точність перенесення проекту в натуру з аерофотоматеріалів приблизно така ж сама, як і за планами наземного знімання.