3.4.3. Оплата праці на підприємстві. План:

1. Поняття про заробітну плату. Основна та додаткова заробітна плата. Функції зарплати. Державне регулювання оплати праці. Закон України «Про оплату праці».

2. Організація заробітної плати. Тарифна система оплати та її основні елементи: тарифно-кваліфікаційний довідник (ТКД), тарифні ставки, тарифна сітка, їх характеристика

3. Форми та системи оплати праці, їх характеристика.

3.1. Відрядна форма оплати праці, її системи, методика розрахунку.

3.2 Погодинна форма оплати праці, її системи, методика розрахунку.

3.3. Окладна форма оплати праці.

4. Безтарифна модель організації оплати праці. Характеристика інших форм і систем оплати праці.

5. Планування фонду оплати праці на підприємстві, його складові та методика розрахунку. Доплати й надбавки до заробітної плати.

6. Організація преміювання персоналу на підприємстві. Основні принципи формування системи преміювання персоналу. Обґрунтування розміру премій та ефективності системи преміювання. Організація преміювання окремих категорій персоналу.

7. Участь працівників у прибутках підприємств. Класифікація систем участі працівників підприємств у прибутках.

1. Поняття про заробітну плату. Основна та додаткова заробітна плата. Функції зарплати. Державне регулювання оплати праці. Закон України «Про оплату праці».

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Структура заробітної плати

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством: премії пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2012 рік

Мінімальна заробітна плата є державною, соціальною, гарантійною, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані в наслідок їх господарської діяльності.

Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету - кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Об'єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються згідно з їх статутами.

Функції заробітної плати:

1. Відтворювальна:

- відтворення робочої сили;

- забезпечення робочої сили;

- оцінка вартості робочої сили;

- фізіологічні та соціальні критерії забезпечення простого і розширеного відтворення робочої сили.

2. Мотиваційна(стимулююча):

- мотивація трудової діяльності;

- диференціація рівня заробітної плати;

- оптимізація елементів організації заробітної плати;

- встановлення безпосередньої залежності зарплати від кількості, якості результатів праці.

3. Регулююча:

- регулювання ринку праці;

- сегментація рівня заробітної плати;

- ціноутворення на ринку праці під впливом попиту і пропозиції;

- формування ринкової вартості послуг робочої сили та узгодження попиту і пропозиції.

4. Соціальна:

- однакова плата за однакову працю;

- солідаризація заробітної плати;

- поєднання державного і договірного регулювання;

- диференціація заробітної плати за критерієм соціальної справедливості.

З метою виконання основних функцій заробітної плати органі­зація оплати праці повинна базуватися на таких основних засадах:

> державне регулювання оплати праці;

> забезпечення відповідності між результатами праці і її оплатою;

> врахування результатів господарської діяльності підприємства;

> систематичне підвищення рівня оплати праці;

> врахування при оплаті праці складності і умов праці, кваліфікації працівника.

Державна політика оплати праці реалізується через механізм її регулювання. Механізм регулювання заробітної плати складається з таких елементів:

- ринкового регулювання;

- державного регулювання;

- колективно-договірного регулювання через укладання генеральної, галузевих, регіональних угод; колективних договорів на рівні підприємств; трудових договорів з найманими працівниками;

- механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпосередньо на підприємстві з використанням таких елементів, як тарифна система або безтарифна модель, нормування праці, форми і системи оплати праці та преміювання.

Політика оплати праці підприємств, організацій та інших пер­винних суб'єктів господарювання формується й реалізується в ме­жах чинного законодавства, передусім закону України «Про опла­ту праці» (1995 р.). Вона має враховувати стратегічні та тактичні цілі діяльності конкретних суб'єктів господарювання, їхню галу­зеву специфіку, абсолютні розміри, географічне розміщення, ступінь міжнародної інтеграції, рівень соціального розвитку трудового ко­лективу тощо.

Конкретна реалізація політики заробітної плати здійснюється на підставі договірного регулювання оплати праці найманих пра­цівників підприємств, тобто на підставі укладання системи тариф­них угод на трьох рівнях:

- міжгалузевому (генеральна тарифна угода);

- галузевому (галузева тарифна угода) або комунальному (регіо­нальна тарифна угода);

- виробничому (тарифна угода як складова частина колективного договору).

Згідно з Законом України "Про оплату праці" держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати паці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Умови розміру оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.