3.4.2. Мотивація трудової діяльності. План:

1. Мотивація трудової діяльності на підприємстві, її сутність і значення в умовах ринкової економіки. Система, моделі та методи мотивації. Характеристика моделей мотивації трудової діяльності. Класифікація методів мотивації.

1. Мотивація трудової діяльності на підприємстві, її сутність і значення в умовах ринкової економіки. Система, моделі та методи мотивації. Характеристика моделей мотивації трудової діяльності. Класифікація методів мотивації.

Мотивація – це процес стимулювання окремої людини або групи людей до діяльності, що направлена на досягнення індивідуальних та загальних цілей організації.

Для формування позитивного відношення до праці необхідно створити такі умови, щоб працівники сприймали свою працю як усвідомлену діяльність, що є для них джерелом самовдосконалення, основою їх професійного та службового зростання. Система мотивації повинна розвивати почуття належності до організації. Правильне відношення до праці та позитивна поведінка визначаються системою цінностей працівника, умовами праці та застосованими стимулами.

За домінуючої ролі соціально-економічних умов основу будь-якої моделі мотивації мають складати перш за все психологічні аспекти.

До факторів, що зумовлюють поведінку працівника і які повинні враховуватися у практиці мотивації його трудової діяльності, відносяться у першу чергу: фізичний тип особистості (вік, стать і інше), рівень самосвідомості та освіченість, професійна підготовка, психологічний клімат у колективі, вплив зовнішнього середовища тощо.

Система мотивації на рівні підприємства має базуватися на певних вимогах:

- надання рівних можливостей щодо зайнятості та посадового просування за критерієм результатів праці;

- узгодження рівня оплати праці з її результатами та визнанням особистого внеску у загальний успіх. Це передбачає справедливий розподіл доходів від підвищення продуктивності;

- гарантія зайнятості тих працівників, що беруть участь реалізації конкретних систем підвищення продуктивності праці;

- створення необхідних умов щодо захисту здоров'я, безпеки праці та благополуччя всіх робітників;

- забезпечення можливостей для зростання професійної майстерності, реалізації здібностей працівників, передбачення програм навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації,;

- підтримування у колективі атмосфери довіри, зацікавленості у реалізації загальної мети, можливості двосторонньої комунікації між керівниками та працівниками.

Окрім загально прийнятої класифікації методів мотивації їх можна поділити на індивідуальні та групові, а також на зовнішні-винагороди, що надаються самою працею.

Мотивація праці - це цілеспрямоване спонукання працівника до високоефективної праці шляхом стабільного впливу на його потреби, інтереси, цілі.

Основою мотиву трудової діяльності людини є її різноманітні потреби:

- Фізіологічні (голод, спрага і т. ін.).

- Безпеки і захищеності.

- Потреба в належності і любові (належати до колективу, бути визнаним і прийнятим ним, спілкуватися і відчувати прихильність, любов).

- Потреба поваги.

- Пізнавальні ("потреби дізнаватися, досліджувати, розуміти, знати).

- Естетичні (потреба порядку, краси, гармонії).

- Потреба в само актуалізації(реалізація своїх цілей, здібностей, розвиток особистості).

Мотивація виступає як сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, впливають на її поведінку, надають її діяльності цілеспрямованості (досягнення особистих цілей і цілей підприємства).

Поняття "мотивація трудової діяльності" ширше від поняття "мотивація праці".

Мотивація трудової діяльності включає мотивацію праці, моти­вацію зайнятості, мотивацію до володіння засобами виробництва, мотивацію підготовки трудового процесу, мотивацію до самовдо­сконалення працівника і розвитку його конкурентоспроможності.

Мотивацію як процес впливу на поведінку людини факторів-мотиваторів можна розділити на 6 стадій:

1. виникнення потреби; 2. пошук способів задоволення потреби;

3. визначення цілей, напрямків дій; 4. виконання конкретних дій;

5. отримання винагороди за виконані дії; 6. задоволення потреби.

Мотивація праці працівника визначається системою його цінностей, які залежать від віку, статі, рівня самосвідомості, освічено­сті, вихованості, професійної підготовки, трудових стосунків тощо.

Існує три види мотивації трудової діяльності: → матеріальна, → моральна і → адміністративна.

- Матеріальна мотивація реалізується через систему оплати праці, участі працівників у прибутках. Крім матеріального стимулювання цей вид мотивації передбачає і застосування матеріальних санкцій (при зниженні якості продукції, допущенні браку).

- Моральна мотивація передбачає використання системи оцінювання заслуг, ділових якостей працівників, виховання у них почуття гордості за свою фірму, відданості їй, відчуття необхідності, потрібності їх на підприємстві.

- Адміністративна мотивація основується на дисципліні праці, відповідальності працівника, використанні різних форм дисциплі­нарного покарання (зауваження, догана, штраф, звільнення з ро­боти) і дисциплінарного заохочення.

Методи мотивації результативної діяльності:

1. Економічні прямі: відрядна оплата, почасова оплата, премії за раціоналізацію, участь у прибутках, оплата навчання, виплати за відсутність невиходів.

2. Економічні непрямі: пільгове харчування, доплати за стаж, пільгове користування житлом, транспортом тощо.

3. Не грошові: збагачення праці, гнучкі робочі графіки, охорона

праці, програми підвищення якості трудового життя, просування за службою.