4. Система оперативного планування на підприємстві в сучасних умовах. Задачі та зміст оперативного регулювання.

Оперативне планування є, з одного боку, завершальною ланкою в системі планування діяльності підприємства, а з іншого — засобом виконання довго-, середньо- та короткострокових планів, основним важелем поточного управління виробництвом.

У процесі оперативного планування здійснюється детальна роз­робка планів підприємства та його підрозділів — окремих вироб­ництв, цехів, виробничих дільниць, бригад, навіть робочих місць — па короткі проміжки часу (місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну). При цьому розробка планів органічно поєднується з вирі­шенням питань організації їхнього виконання та поточного регу­лювання виробництва.

Задачі оперативного планування:

• забезпечити рівномірне виконання плану випуску продукції по кількості, якості з мінімальними витратами;

• створення таких умов, які забезпечують найменші витрати часу і праці на поточну підготовку виробництва;

• створення умов, які б забезпечили безперебійну роботу підприємства та його підрозділів;

• здійснення повсякденного контролю за виконанням виробничої програми;

• максимальне скорочення тривалості виробничого циклу та обсягів незавершеного виробництва;

• координація роботи всіх підрозділів виробництва.

Оперативне планування поєднує два напрямки роботи.

Перший напрямок, у рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовлення й випуску продукції, називається календарним плануванням.

Другий напрямок включає роботи, що необхідні для безперерв­ного оперативного обліку, контролю та регулювання виконання оперативних планів і ходу виробництва. Цей напрямок дістав на­зву диспетчеризації.

У процесі оперативного планування треба розв'язувати такі го­ловні завдання:

- забезпечення виконання плану виробничої діяльності (випуск планової продукції в заплановані строки) за ритмічної роботи всіх підрозділів підприємства;

- установлення оптимального режиму роботи підприємства, що сприятиме найбільш ефективному й повному використанню устат­кування та робочої сили;

- максимальне скорочення тривалості виробничого циклу та обсягів незавершеного виробництва.

Оперативне планування здійснюється в масштабі всього підприємства як цехове (міжцехове), а для окремих цехів — у розрізі дільниць і робочих місць (внутрішньоцехове).

Міжцехове оперативне планування має на меті забезпечити скоординовану діяльність і необхідні виробничі пропорції між це­хами підприємства згідно з послідовністю технологічних процесів (заготівельних, обробних, складальних) та з урахуванням цехових функцій — основні, допоміжні, обслуговуючі, побічні. Але голов­ним завданням міжцехового оперативного планування має бути погодження номенклатури заготовок, деталей, вузлів та строків нього пересування між цехами (виробництвами).

Внутрішньоцехове оперативне планування включає розробку календарних планів виробництва для дільниць та контроль їхнього виконання, розподіл робіт за дільницями, доведення до робочих місць, оперативне регулювання виробничих процесів.

У практиці господарювання розрізняють три основні системи оперативного планування: подетальну, комплектну та на замовлен­ня. Вибір системи оперативно-виробничого планування залежить від типу виробництва, складу й особливостей продукції тощо. Пе­ревагу віддають тій системі, яка дає змогу найбільш ефективно вирішувати завдання оперативного планування.

Оперативне плануванням собі два напрямки роботи:

1. Календарне планування - напрямок, в рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовлення продукції.

2. Диспетчеризація - напрямок, який включає в себе роботи, необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю та ходу виробництва.

Задачі диспетчеризації: і ,,

1. забезпечення виконання графіків виробництва у всіх підрозділах.

2. контроль за ритмічним і достатнім завантаженням робочих місць, своєчасне виявлення, швидке усунення, по можливості запобігання простоїв, переривів в роботі.

3. використання технологічних та страхових запасів у випадку виникнення перебоїв у виробництві.

В цілях точного виконання завдання по випуску різного асортименту продукції на взуттєвому підприємстві встановлюють для кожного виду виробу мінімальну стандартну асортиментну серію.

Асортиментна серія - це транспортно-комплектовочна партія, яка включає взуття необхідних розмірів і повнот у відповідності з ростовочно-повнотним асортиментом (стандартна, циклічна, змішана).

Запуск деталей або заготовок на потік (конвеєр) здійснюється стандартними асортиментними серіями по графіку запуску.

Одним з важливих питань оперативного планування є правильна організація календарного планування і забезпечення виконання плану на кожному робочому місці. Для цього складають змінні і часові графіки. На основі змінного завдання і розпорядку дня визначають завдання на кожен час роботи, тобто складають часовий графік. В графікові вказують завдання і фактичне виконання.

Оперативним плануванням і керівництвом ходу роботи на підприємстві займається диспетчерська служба, виконуючи централізований непереривний контроль і оперативне керівництво рухом виробництва, яке охоплює всі дільниці підприємства з ціллю забезпечення рівномірного і комплектного виконання плану випуску продукції.

Завданням диспетчерської служби на підприємстві заключається в організації чіткої підготовки тканини до настилу і їх розкрою, в підготовці фурнітури, в контролі і регулювання без збійної роботи потоків, в забезпеченні постійної готовності обладнення до роботи, в попередженні і ліквідації простоїв всіх видів.

Важливим завданням диспетчерської служби є контроль за виконанням заказів бази і магазинів.

Для централізованого неприливного контролю і оперативного керівництва сучасним виробництвом потребує застосування спеціальної апаратури. Найбільш широко розповсюджені диспетчерський телефонний зв'язок, пошукова і визивна сигналізація, виробнича сигналізація.

Диспетчерські комутатори зазвичай розраховані на підключення 20 до 60 і більше абонентських точок, з якими можна одночасно вести переговори.

Пошукова сигналізація служить для бистрого пошуку і визову потрібної людини на території підприємства чи цеха. З цією метою в різних пунктах встановлюють сигнальні пристрої. Кожній людині присвоюється окремий сигнал (світловий і звуковий). За допомогою сигнальних пристроїв для пошуку потрібного обличчя посилається сигнал, по якому відповідний працівник повинен швидко зв’язатися по телефону з диспетчером підприємства. Для даного оперативного обслуговування робочих місць застосовується спеціальна визивна сигналізація.

Підключення лічильника часу дозволяє диспетчеру зафіксувати тривалість простою. Виробнича сигналізація здійснюється за допомогою різних лічильних регіструючих приборів, автоматично передаючих відповідні показники на диспетчерський пункт.