6) Розробити постановку та алгоритм автоматизованої обробки інформації у банку при прогнозуванні курсу цінних паперів в системі пфтс та спроектувати: Екзаменаційний білет №30

1) Система первинної документації, поняття, склад та вимоги.

У сучасних умовах первинні документи(ПД) лишаються основними носіями вхідних (первинних) даних і засобом оформлення виконуваних підпр-ми чи установами господарських операцій. Незважаючи на сучасні тенденції до використання „безпаперової” інформаційної технології, документ досі є найпоширенішим носієм інформації. Документообіг дедалі зростає, як і кількість людей, що працюють з документами. Тому вдосконалення інформ-го забезпечення комп’ютерних систем насамперед пов’язане з удосконаленням форми ПД, з їхньою уніфікацією на основі стандартизації принципів і основних вимог. Уніфікована система первинної документації розглядається за своїм складом як комплекс взаємопов’язаних форм документів, процесів і правил документування даних і документообігу, які відповідають єдиним правилам та вимогам, а за змістом – як засіб реалізації інформаційних процесів для документованого обміну даними, що мають нормативно-правову основу при управлінні н/г. Головною особливістю УСПД є те, що вона містить інформаційні, нормативно-правові і організаційно-технічні аспекти, а також відбиває соц-еко-ну природу управління н/г. Проектування ПД пов’язане з вирішенням 3 осн питань: вибором необхідних форм єдиної уніфікованої системи документації; побудовою унікальних форм документів згідно з вимогами державних стандартів або експлуатаційними характеристиками використовуваних технічних засобів; організацією раціонального документообігу. Уніфіковані форми первинних документів затверджуються або реєструються Держстандартом. Кожній формі присвоюється номер за Загальнодержавним класифікатором управлінської документації, а реквізити, які вносяться до первинного документа, мають кодуватися відповідно до загальнодержавних або локальних класифікаторів техніко-ек-ої інформації. Класифікація первинних документів відбиває їх специфічні особливості, що деякою мірою впливають на методику їх проектування. З цієї позиції первинні документи класифікуються за кількома ознаками: характером відтворюваних господарських операцій – матеріальні, грошові, розрахункові, товарні і т. ін.; призначенням – розпорядчі, організаційні, довідково-інформаційні, технічні і т. ін.; способом охоплення господарських операцій – одноразові, одиничні, нагромаджувальні, зведені і т. ін.; характером заповнення – однорядкові і багаторядкові, однобічні і двобічні; побудовою форми – лінійні, анкетні, табличні (табельні), комбіновані; типізацією – типові і індивідуальні;  місцем формування – зові та внутрішні тощо. Документи, які відтворюють процеси функціонування структурних підрозділів об’єктів управління, різні за своїм призначенням і поділяються на: кошторисні, конструкторсько-технологічні, планові, нормативні, облікові, оперативні тощо. Таке групування дає змогу визначити джерела виникнення кожного виду документації, маршрути її руху, організаційні основи розробки, засоби і методи обробки. Незважаючи на велику кількість різноманітних уніфікованих форм первинних документів, для конкретних інформаційних систем обробки даних розробляються унікальні (власні) форми внутрішньої документації, які задовольняють певні специфічні умови користувачів. Такі форми проектуються згідно з вимогами стандартів.

Після визначення складу реквізитів конкретної форми проектованого документа її розміщують на бланку, який розбивається на окремі зони з обліком їх групування, логічної залежності та узгодження з шаблоном розміщення на магнітному носії. Зони документа можуть мати лінійну, анкетну або табличну форму. У лінійній для кожного реквізиту відводяться дві клітинки: для його назви і для значення . Анкетна форма передбачає розміщення реквізитів (їх назв і значень) у вертикальній послідовності. Основна зона документа, як правило, являє собою таблицю зі стовпцями по вертикалі і рядками по горизонталі. Реквізити , які переносяться на машинний носій, по змозі розміщуються в одній частині документа і виділяються потовщеною лінією. Із них відбираються довідково-групувальні ознаки, сталі для даного документа, і розміщуються у правому верхньому куті бланка, у загальній частині документа. У первинні документи часто вводяться спеціальні стовпці і рядки для запису контрольних чисел, призначених для контролю заповнення документів, переносу даних на машинні носії і вводу до ЕОМ. У них також передбачаються підписи осіб, які відповідають за зміст даних, записаних у документі. Якщо первинний документ формується за допомогою технічних засобів, обов’язково враховуються їхні особливості.