Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВСІ ПИТАННЯ (Коркуна залік).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.63 Mб
Скачать

4) Основні стадії і етапи створення інформаційних систем.

Процес ств-ня IС являє собою сукуп­нiсть упорядкованих у часi, взаємозв’язаних i об’єднаних у стадiї та етапи робiт, виконання яких необхiдне i достатнє для створення системи, що вiдповiдає заданим вимогам. Існують відповідні стадії та етапи.1. Стадiя формування вимог до IС.

Етапи: обстеження об’єкта i обгрунтування необх-тi побудови системи; формування вимог користувача до неї; оформлення звiту i заявки на її розробку.2.Стадiя розробки концепцiї IС. Етапи: вивчення об’єкта; вик-ня необх-их науково-дослід­них робіт; розробка варiантiв концепцiї IС i вибiр того з них, який задов-яє вимоги користувача; оформлення звiту про виконану роботу.3. Стадiя розробки техн-го завдання. Етапи: розробка техн-го завдання та його затвердження. 4. Стадiя ескiзного проектування. Етапи: розробка попереднiх проектних вирiшень стосовно системи та окремих її частин.5. Стадiя техн-го проектування. Етапи: розробка проектних вирiшень стосовно системи та її частин; розробка документацiї IС та її частин; розробка й оформлення документацiї на поставляння або розробку виробiв для комплектування системи; розробка завдань на проектування в сумiжних частинах проекту автоматизацiї.6. Стадiя робочого проектування. Етапи: розробка робочої документацiї на систему та її частини; ств-ня або адаптацiя програм.7. Стадiя впровадження системи в дiю.Етапи: пiдготовка об’єкта автоматизацiї до впровадження IС; пiдготовка персоналу; комплектування IС (програмними i технiч­ними засобами, iнформ-ми виробами); будiвельно-монтажнi ро­боти;попереднi випробування; дос­лiдна експлуатацiя; приймальні випробування.8. Стадiя супроводження. Етапи: вик-ня робiт згідно з гарантiйними зобов’язаннями та пiслягарантiйне обслуговування.

Залежно вiд складностi автоматизовуваних процесiв i завдань не всi стадiї є однаково обов’язковими. Iз перших 3-х стадiй обов’яз­ковою є 3, результатом вик-ня якої має бути затверджений документ «Технiчне завдання» (ТЗ). Розробляє його, як правило, замовник. ТЗ поділяється на 9 роздiлiв i визначає вимоги до автоматизованих функцiй i завдань та до видiв забезпечення; регламентує органiзацiю розробки, розміри витрат, термiни виконання стадiй i етапiв робiт тощо. ТЗ визначає також черговiсть розробки й упровадження системи. Обсяг ТЗ може змінюватися в доволі широких межах. Результат виконання стадiї технiчного проектування являє собою документ «Технiчний проект» (ТП), який складається iз загально-системної документацiї та документiв щодо функціональної та забезпечувальної частин.

На стадiї впровадження системи відбувається її пробна експлуатацiя, на підставі якої виправляються виявлені при цьому недоліки та помилки. Водночас визначаються обсяги виконаних робiт i встановлюється вiдповiднiсть здобутих результатiв вимогам технiчного завдання.

5) Дати характеристику та призначення файлів сеп №5,6,11. Які з файлів сеп відносяться до одного й того ж банківського дня?

5 модель

Ця модель вміщує елементи 4 та 2 моделей, орієнтована на троьхрівневу організаційну структуру банку і функціонує у межах віртуального банківського регіону. Головний банк та регіональні управління працюють по четвертій моделі. Регіональні управління та філії його регіону працюють за правилами і механізмом роботи по другій моделі. Тобто регіональні управління мають свої ВПС. ТКР мають лише філії першого рівня, тобто регіональні управління і головний банк. ТКР регіональних управлінь на початку дня приймається рівним нулю. Головний банк установлює ліміти регіональним управлінням. ВПС зв”язує філіали першого рівня з філіалами другого рівня. Філіали першого рівня виконують платежі за філіали другого рівня, тобто обороти регіональних управлінь включають обороти своїх філіалів без виділення внеску кожного. Головний банк взаємодіє з регіональними управліннями через СЕП. Головний банк отримує підсумкову інформацію про роботу регіональних управлінь в СЕП по схемі, аналогічній першій моделі. Головний банк може отримати дуже деталізовану інформацію щодо платежів окремих філіалів.5 модель доцільно використовувати для банків, що мають розгалужену мережу філіалів зі своїми ВПС всередині регіону, але не мають технічних можливостей забезпечити повноцінне функціонування ВПС у масштабах всієї України.

Шоста модель.

Ця модель є розвитком 4 моделі і використовується банками, які мають, крім філіалів, регіональні управління. Ця модель підходить для банків, які мають розгалужену мережу філіалів, і головний банк не має змоги управляти безпосередньо роботою своїх філіалів, адже не має можливості розробити ВПС ні в межах регіону, ні по Україні в цілому. Робота організовується через віртуальний банківський регіон. Головний банк з регіональними управліннями і регіональні управління з філіалами взаємодіють через СЕП. В РРП відкриваються ТКР для головного банку, регіональних відділень і для філіалів. Головний банк установлює ліміт своїм регіональним управлінням, а ті в свою чергу доводять ліміти філіалам. Робота регіональних управлінь з філіалами організується за принципами, схожими з першою моделлю. ТКР регіонального управління на початок дня приймається рівним нулю, а за день він вміщує всі обороти коштів відповідних філіалів.6 модель підходить для банків, які мають від 50 до 200 філіалів.

Одинадцятої моделі не існує. Нині в СЕП розроблено 8 моделей.