- •1)Інформаційні системи в управлінні народним господарством їх роль і місце.
- •2) Призначення та характеристика Міжнародної електронної системи передавання банківських повідомлень swift. ( свіфт не є системою розрахунків!).
- •4)Побудувати схему інформаційного забезпечення комплексу задач підсистеми обліку страхових договорів аіс страхової компанії.
- •1)Дати визначення інформаційним системам.
- •1) Сукупнiсть економiчних даних на вiдповiдних носiях, органiзованих певним способом;
- •2) Методи, способи, технiчнi засоби й технологiї збирання, обробки, зберiгання, пересилання iнформацiї та її надання користувачам.
- •2)Описати структуру національної системи масових електронних платежів (нсмеп).
- •3) Характеристика комплексу задач розрахунку показників в асфр.
- •4) Характеристика інформаційного забезпечення автоматизованої інформаційної системи «Податки».
- •1)Етапи розвитку інформаційних систем.
- •2)Платіжні системи України: Система електронних платежів (сеп нбу).
- •3) Характеристика комплексів задач обліку платників податків - юридичних і фізичних осіб.
- •2)Поняття та принципи функціонування платіжних систем.
- •3)Склад функціональних підсистем асфр.
- •1)Структура інформаційних систем у фінансах.
- •4)Побудувати схему інформаційного забезпечення депозитарної установи.
- •1) Характеристика складових частин інформаційних систем у фінансах.
- •2) Автоматизація операцій з овдп.
- •3) Структура і склад автоматизованої інформаційної системи Державного казначейства України.
- •4) Особливості фінансової інформації, як різновида економічної інформації.
- •1)Функції та компоненти, задачі обробки даних інформаційних систем у фінансах.
- •2) Особливості технології інформаційної підтримки угод, пов'язаних з цінними паперами.
- •3)Характеристика податкової системи з позиції оброблення інформації.
- •4)Структура економічної інформації та методи її оцінки.
- •1)Перспективні напрямки розвитку інформаційних систем у фінансах.
- •2)Інформаційна підтримка здійснення операцій на валютному ринку.
- •3)Технологія розв”язування задач асфр у центральних і місцевих фінансових органах.
- •4)Характерні риси та особливості економічної інформації.
- •1.Поняття економічної та фінансової інформації.
- •2.Інформаційні системи фінансового аналізу на фондовому ринку, опис систем.
- •3.Інформаційна модель і інформаційне забезпечення автоматизованої системи фінансових розрахунків.
- •5.Навести перелік Загальнодержавних класифікаторів, які використовуються в аіс формування і обліку виконання Державного і місцевих бюджетів.
- •6. Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв'язання задачі обліку та переоцінки акцій акціонерного товариства та спроектувати:
- •1.Фінансово - економічна інформація як предмет та продукт автоматизованої обробки.
- •2.Організація котирування цінних паперів на фондовій біржі.
- •4.Характеристики атрибутів і показників, як основних складових одиниць економічної інформації. Утворення показників.
- •5.Побудувати схему інформаційної моделі торговця цінними паперами.
- •6.Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв'язання задачі з видачі відомості аналізу витрат на виробництво продукції по структурних підрозділах підприємства та спроектувати:
- •1.Структура, форми подання та відображення фінансово - економічної інформації.
- •2.Обробка інформації по обігу цінних паперів.
- •3.Структура автоматизованої системи фінансових розрахунків (асфр).
- •4.Побудувати схему інформаційної моделі комплексу задач підсистеми обліку страхових договорів аіс страхової компанії.
- •5.Дати характеристику та призначення файлів сеп №6,8,10. Які з файлів сеп є файлами первинних платежів одного й того ж банківського дня?
- •6.Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв'язання задачі з формування реєстру векселів юридичної особи та спроектувати:
- •1.Характеристики атрибутів і показників, як основних складових одиниць економічної інформації. Утворення показників.
- •2.Загальна характеристика фінансового ринку з позиції обробки інформації.
- •3.Інформаційна модель аіс „Страхування”.
- •5.Основні алгоритми, яки використовуються при вирішенні комплексу задач обліку договорів страхування в автоматизованій інформаційній системі страхової компанії.
- •6.Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв'язання задачі обліку матеріальних цінностей на складі та формуванню складських свідоцтв та спроектувати:
- •1.Фінансово - економічна інформація та її оцінювання.
- •2.Моделювання і підтримка рішень по управлінню фінансами на підприємствах і в комерційних структурах.
- •3.Форми представлення алгоритмів.
- •5.Характеристика страхової системи України з позицій оброблення інформації.
- •6. Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв'язання задачі формування виписок з реєстру власників іменніх цінних паперів:
- •1.Носії фінансово – економічної нформації.
- •2.Методика і алгоритми рішення основних фінансових задач на підприємствах і в комерційних структурах.
- •3.Призначення, структура та зміст документа «Алгоритм розв’язання задачі”.
- •4.Характеристика та склад позамашинної інформаційної бази.
- •5. Інформаційні зв’язки аіс Податки з іншими інф.С-ми
- •6. Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв'язання задачі по обліку касових операцій банку та формуванню касового журналу та спроектувати:
- •2.Інформаційні зв"язки фінансових задач на підприємствах та в комерційних структурах.
- •3.Призначення, структура та зміст документа «Опис постановки задачі».
- •5.Основні алгоритми, яки використовуються при рішенні задач обліку податкової звітності в автоматизованій інформаційній системі «Податки».
- •1. Засоби формалізованого описання економічної інформації.
- •2. Загальна характеристика фінансових задач, які розв"язуються на підприємствах і в комерційних структурах.
- •3. Основні стадії і етапи створення інформаційних систем.
- •4. Машинна інформаційна база. Структура і склад втоматизованого банку даних (абд).
- •1. Класифікації та кодування економічної інформації.
- •3. Принципи створення та функціонування інформаційних систем.
- •5. Склад автоматизованої системи розрахунків Державного бюджету України.
- •1. Пластикові картки та їх використання в системі електронних грошей.
- •2. Специфіка створення інформаційної бази аіс бюджетних установ (на прикладі Державного Казначейства).
- •3. Особливості фінансових установ і їх вплив на організацію інформаційної бази (на прикладі податкових органів).
- •Операції збору та реєстрації інформації
- •5. Взаємозв'язок комплексів функціональних задач на різних рівнях управління в автоматизованій інформаційній системі Держказначейства України.
- •1. Вдосконалення системи економічної інформації в управлінні об'єктом.
- •2. Інформаційні зв"язки задач бюджетних установ.
- •3. Особливості фінансової діяльності та їх вплив на системи автоматизованого оброблення інформації.
- •5. Характеристика і склад автоматизованої інформаційної системи Держказначейства України.
- •1. Інформаційних технологій та їх класифікація.
- •2. Загальна характеристика задач, які розв"язуються в системі бюджетних установ (на прикладі Державного Казначейства).
- •3. Інформаційні фінансові системи, їх види та характеристика.
- •1. Характеристика інформаційних технологій.
- •2. Інформаційні зв’язки автоматизованої інформаційної системи страхової компанії з іншими інформаційними системами.
- •3. Olap-технології і сховища даних.
- •4. Побудувати схему інформаційного забезпечення комплексу задач підсистеми обліку страхових договорів аіс страхової компанії.
- •1. Стандарт інтерфейса інформаційних систем для діалогових технологій.
- •Розглянемо інтерфейс програми Microsoft Access :
- •2. Основні алгоритми, яки використовуються при вирішенні функціональних задач в аіс “Страхування”.
- •3. Сховища даних, архітектура, моделі та основи їх створення.
- •4. Класифікація автоматизованих інформаційних систем (аіс).
- •1. Розподілені бази даних, технології обробки інформації в рбд.
- •2. Склад функціональних підсистем аіс “Страхування”.
- •3. Логічна модель бази даних.
- •4. Принципи створення та функціонування аіс.
- •Екзаменаційний білет №24
- •1) Інтернет-технології при створенні систем „Інтернет-банкінг”.
- •2) Інформаційне забезпечення автоматизованої інформаційної системи страхової компанії (аіс “Страхування”).
- •3) Нормалізовання відношень в базах даних.
- •4) Основні стадії і етапи створення інформаційних систем.
- •5) Дати характеристику та призначення файлів сеп №5,6,11. Які з файлів сеп відносяться до одного й того ж банківського дня?
- •6) Розробити постановку та алгоритм автоматизованої обробки інформації обліку руху коштів на карткових рахунках клієнтів банку та спроектувати: Екзаменаційний білет №25
- •1) Технологія клієнт-сервер в обробці інформації.
- •2) Загальна характеристика страхової системи з позицій обробки інформації.
- •3) Створення оптимальної моделі баз даних.
- •4) Документ «Опис постановки задачі». Призначення, структура та зміст документу.
- •5) Характеристика комплексу задач обліку податкової звітності в автоматизованій інформаційній системі «Податки».
- •6) Розробити постановку та алгоритм автоматизованої обробки інформації з обліку операцій з овдп та спроектувати: Екзаменаційний білет №26
- •1) Характеристика та класифікація технологічних операцій оброблення економічної інформації
- •2) Інформаційні зв'язки аіс «Держказначейства» з іншими інформаційними системами.
- •3) Інфологічні та датологічні моделі бд.
- •4) Особливості фінансової інформації, як різновида економічної інформації.
- •5) Дати характеристику та призначення файлів сеп №2,5,6. Які з файлів сеп є файлами зворотних платежів одного й того ж банківського дня?
- •5 Модель
- •1) Технологічні процеси автоматизованого оброблення економічної інформації.
- •2) Методика і алгоритми рішення задач по обліку та розподілу бюджетних коштів.
- •3) Автоматизованого банку даних в інформаційних системах.
- •4) Структура економічної інформації (еі)та методи її оцінки.
- •5) Зв’язок функціональних підсистем автоматизованої інформаційної системи аіс “Податки” на різних рівнях управління податкової системи України.
- •6) Описати систему обробки інформації при розрахунках планової потреби в обігових коштах на майбутній період, навести інформаційну модель системи, та спроектувати: Екзаменаційний білет №28
- •1) Типові технологічні операції і їх виконання в інформаційних системах.
- •2) Взаємозв'язок комплексів функціональних задач на різних рівнях управління бюджетними коштами.
- •3) Бази даних в інформаційних системах.
- •4) Характерні риси та особливості економічної інформації.
- •5) Дати характеристику та призначення файлів сеп №3,7,11. Які з файлів сеп є файлами первинних платежів одного й того ж банка? Третя модель
- •Екзаменаційний білет №29
- •1) Поняття позамашинної інформаційної бази, її організація.
- •2) Інформаційне забезпечення аіс «Держказначейства».
- •3) Машинне інформаційне забезпечення.
- •4) Форми подання та відображення економічної інформації.
- •5) Характеристика комплексу задач контролю повноти сплати податкових платежів в аіс «Податки».
- •6) Розробити постановку та алгоритм автоматизованої обробки інформації у банку при прогнозуванні курсу цінних паперів в системі пфтс та спроектувати: Екзаменаційний білет №30
- •2) Структура і склад функціональної частини аіс «Держказначейства».
- •3) Вихідні документи, розробка форм та вибір засобів виводу.
- •4) Характеристики атрибутів і показників, як основних складових одиниць економічної інформації. Утворення показників.
- •5) Інформаційні зв'язки автоматизованої інформаційної системи «Податки» з аіс “Держказначейства”
3. Логічна модель бази даних.
Логічна модель є основою бази даних, вона повинна відображати взаємозв’язки між реляційними таблицями. Між реляційними таблицями можуть бути наступні типи зв’язків 1:1, 1:Б та Б:Б. Найбільшим поширеним зв’язком є зв’язок 1:Б. Зв’язок 1:1 зустрічається рідше, тому що дані між якими існує такий тип зв’язку в переважній більшості випадків входять до складу однієї реляційної таблиці. Зв’язок Б:Б безпосередньо не підтримується в реляційних СУБД. Для реалізації такого зв’язку необхідно створювати додаткову реляційну таблицю, яка буде відігравати роль зв’язкової. Зв’язкова таблиця має обов’язково містити первинні ключі таблиць, між якими встановлюється зв’язок.
Розглянемо побудову такої моделі засобами СУБД Microsoft Access. Логічна модель в середовищі СУБД Microsoft Access називається схемою.
Для створення зв’язку необхідно, щоб у головній таблиці були визначенні первинні ключі. Встановлення первинного ключа для зв’язаної (підпорядкованої) таблиці не є обов’язковою умовою. Для підпорядкованої таблиці необхідно визначити поле вторинного ключа, тип даних і розмір якого повинні збігатись з полем первинного ключа головної таблиці. Імена полів первинного та вторинного ключів, між якими встановлюється зв’язок, можуть не збігатися. Вторинні ключі відрізняються від первинних тим, що для них допускається дублювання значень.
Розглянемо встановлення зв’язку на прикладі двох таблиць. Нехай головна таблиця Виріб вміщує інформацію про продукцію, яка випускається на підприємстві, та її собівартість, а зв’язана з нею підпорядкована таблиця Реалізація відображає дані про продаж цієї продукції різним споживачам протягом місяця. Поле Код виробу в головній таблиці є первинним ключем, оскільки один і той же виріб не може повторюватися у довіднику виробів, тобто значення поля є унікальним. Для побудови зв’язку необхідно визначити головну (первинну) та підпорядковану таблиці. Головною таблицею, з якої виходитиме дуга, буде таблиця, що містить первинний ключ, підпорядкованою таблицею – таблиця зі вторинним ключем. У нашому прикладі головною є таблиця Виріб, а підпорядкованою – Реалізація.
Перший параметр, що задається за замовчуванням, створює так зване внутрішнє об’єднання на основі рівності первинного та вторинного ключів таблиць, що зв’язуються.
СКБД автоматично визначає тип зв’язку, як 1:Б. Якщо зв’язок виконується між полями, які є первинними ключами, система встановлює зв’язок 1:1.
Внутрішнє об’єднання – це найбільш поширений тип зв’язку між таблицями БД. Крім нього, можна створювати ще три типи об’єднань: зовнішнє об’єднання, самооб’єднання та тета-об’єднання.
Зовнішнє об’єднання дозволяє відображати в запиті поля всі записи таблиць незалежно від збігу значень ключових полів. Зовнішнє об’єднання буває лівим та правим.
Ліве зовнішнє об’єднання поєднує всі записи головної таблиці з унікальним ключовим поле незалежно від того, чи є в зв’язаних полях підпорядкованої таблиці співпадаючі значення. При створенні лівого зовнішнього об’єднання користуються параметром №2 об’єднання таблиць.
Розглянемо приклад лівого зовнішнього об’єднання на прикладі двох таблиць: Залишок (Код виробу, Код складу, Дата, Залишок), Видатки (Код виробу, Код складу, Дата, Видано). Поле Код виробу таблиці Залишок є первинним ключем, оскільки на один і той самий виріб може бути представленим у залишках лише один раз, тобто є унікальним. Поле Код виробу в таблиці Видатки є полем вторинного ключа, тобто може дублюватись, бо один і той же виріб може відпускатись зі складу кілька раз навіть протягом однієї дати чи певного звітного періоду. Необхідність створення зовнішнього лівого об’єднання таблиць Залишок та Видатки пояснюється тим, що зі складу продовж певного звітного періоду можуть відпускатися не всі вироби, що були в залишках. Відстежити вироби, по яких не було видатків протягом звітного періоду, неможливо за допомогою внутрішнього об’єднання. При створенні лівого зовнішнього об’єднання система додасть стрілку над дугою, що об’єднує дві таблиці, яка буде орієнтована зліва направо.
Праве зовнішнє об’єднання поєднує всі записи підпорядкованої таблиці незалежно від того, чи існують у зв’язаних з ними полях головної таблиці співпадаючі значення. При створенні правого зовнішнього об’єднання користуються параметром №3 об’єднання таблиць.
Розглянемо приклад правого зовнішнього об’єднання на прикладі двох таблиць: Залишок (Код виробу, Код складу, Дата, Залишок), Надходження (Код виробу, Код складу, Дата, Надійшло). Поле Код виробу в таблиці Надходження є полем вторинного ключа, тобто може дублюватись, бо один і той же виріб може надходити на склад кілька раз навіть протягом однієї дати чи певного звітного періоду. На склад можуть надходити вироби, яких раніше не було в залишках. Відстежити вироби, що вперше надійшли на склад, можна за допомогою правого зовнішнього об’єднання. При створенні правого зовнішнього об’єднання система додає стрілку над дугою, що об’єднує дві таблиці, і орієнтована справа наліво.
Самооб’єднання зв’язує між собою поля однієї таблиці за умови їх збігу. Тета-об’єднання створює обєднання полів двох таблиць за умови нерівності значень полів. Самооб’єднання і тета-об’єднання таблиць не відображаються в схемі даних. Вони використовуються при реалізації запитів і виконуються у вікні таблиці QBE. Загальний вигляд схеми даних такий: