Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВСІ ПИТАННЯ (Коркуна залік).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.63 Mб
Скачать

3. Особливості фінансової діяльності та їх вплив на системи автоматизованого оброблення інформації.

Фінанси – невід'ємний елемент суспільного виробництва на всіх рівнях господарювання. Вони однаково необхідні і підпри­ємствам і між господарчим об'єднанням і державній системі управ­ління економікою. Державні фінанси є однією з важливіших сфер фінансових відносин. До їх складу входять державний бюджет, позабюджетні фонди та державний кредит. Всі розрахунки, пов'язані з державним бюджетом, виконуються за допомогою ав­томатизованої системи фінансових розрахунків (АСФР).

АСФР — комплексна система виконання розрахунків по ство­ренню та виконанню державного бюджету України в умовах ши­рокого застосування економіко-математичних методів та обчис­лювальної техніки з відповідною технологією організації робіт. АСФР охоплює не всю сукупність фінансових відносин, а тільки загальнодержавні фінанси. АСФР є органічною частиною фінансо­вої системи і охоплює всі її рівні. Виділяють 3 рівня ієрархії, які є об'єктами автоматизації: загальнодержавний, обласний, районний.

Одним з моментів функціонування АСФР є єдність цілей та задач управління фінансами на всіх рівнях ієрархії.

Головні з цих задач такі:

•    забезпечення циркуляції необхідної інформації між рівнями системи управління в єдиному ритмі;

•    підвищення узгодженості в процесі розробки бюджетів різ­них рівнів.

Головними функціональними підсистемами АСФР є:

-         Зведені розрахунки бюджету;

-         Державні доходи;

-         Фінанси галузей еконо­міки;

-         Видатки бюджету.

Підсистема «Зведені розрахунки бюджету» призначена для формування науково обґрунтованих та збалансованих доходів і витрат державного бюджету по окремих видах у відповідності з бюджетною класифікацією. При розв'язанні задач головної під­системи використовується інформація з інших підсистем. В АСФР забезпечується виконання всіх розрахунків бюджету за стадіями планування (розробка контрольних цифр доходів і витрат бюджету, розробка проекту бюджету); в часовому аспекті підсисте­мою здійснюється річне та поточне планування; в змістовному аспекті здійснюється розробка планів надходження до бюджету податкових платежів, загальнодержавних доходів, визначення структури і розміру накопичень по іншим джерелам надходжень, виконання розрахунків по зведенню та балансуванню всіх видів платежів, розподілення доходної частини бюджету, розробка основних напрямків, пропорцій фінансування галузей економіки і державних програм та розрахунки розмірів грошових коштів на ці цілі, а також підготовка довідкових і аналітичних розробок для аналізу і затвердження проектів бюджету.

Другим рівнем функціональної структури є блоки функціона­льних підсистем, які відображають стадійність робіт по створен­ню та виконанню бюджету.

У відповідності з цим в структурі си­стеми виділяють 4 блоки:

-         Планування та прогнозування;

-         Зміни плану;

-         Облік, контроль, звітність;

-         Аналіз.

Блок «Планування та прогнозування» призначений для вирі­шення задач по варіантним розрахункам показників бюджету під час його створення. На стадії формування контрольних цифр в даному блоці проводяться прогнозно-аналітичні розрахунки по­казників бюджету і зведеного фінансового балансу держави і не­обхідні для їх обґрунтування прогнози динаміки різноманітних соціально-економічних процесів.

В блоці «Зміни плану» вирішуються задачі по обліку змін показників фінансових планів у зв'язку із змінами в податко­вому законодавстві або інших пов'язаних з бюджетним проце­сом областях. Інформацію даного блоку використовують для обліку і контролю виконання бюджету, аналізу та поточного планування.

Блок «Облік, контроль, звітність» призначений для рішення задач обліку та контролю виконання бюджету, формування звіт­ності про його виконання.

В блоці «Аналіз» вирішуються задачі аналізу фактичного ви­конання бюджету, а також дається оцінка очікуваного виконання бюджету. Інформація використовується для контролю за ходом виконання бюджету, а також для планування.

Інформаційне забезпечення АСФР складають:

•    БД норма І Ішно-донідкоїшп планової та фактичної інфор­мації: Українська бюджетна класифікація; доходи бюджету (план і факт); видатки (план і факт); мережі, штати, контингенти бю­джетних установ по територіях; довідник територій; довідник мереж, штатів, контингентів бюджетних установ; нормативи на утримання однієї особи в бюджетній установі та ін.

•    вхідні повідомлення: Розклад доходів за територіями, роз­пис видатків по територіях, мережі, штати та контингенти за те­риторіями; довідники підпорядкованих фінорганів, показників розпису доходів, показників розпису видатків, показників мереж, штатів, контингентів бюджетних установ.

•    вихідні інформаційні повідомлення: Державний бюджет, розпис доходів по територіях, розпис видатків по територіях, машинограма мереж, штатів, контингентів бюджетних установ та ін.

За системного підходу структурні складові управління такі:

1)      керуюча система, або суб’єкт управління – СУ;

2)      керована частина, або об’єкт управління – ОУ;

3)      інформаційна система – ІС, через яку, власне, і відбувається зв’язок між СУ та ОУ.

ІС – неодмінна складова у процесі організації управління – містить у собі такі основні частини:

- сукупність економічних даних на відповідних носіях, організованих певним способом;

- методи, способи, технічні засоби й технології збирання, обробки, зберігання, пересилання інформації та її надання користувачам.

Залежно від застосовуваних технічних засобів обробки інфор­мації розрізняють ручні, механізовані та, у разі використання ав­томатів, насамперед ЕОМ, автоматизовані ІС (АІС).

Зауважимо, що в АІС не вся інформація (з огляду на склад­ність її структуризації та формалізованого подання) обробляється на ЕОМ. Частка оброблюваної на ЕОМ інформації становить від 10 до 50% усієї інформації ІС залежно від типу економічного об'єкта.

Від рівня організації ІС, застосовуваних методів і засобів, а також від технології обробки інформації істотно залежить функ­ціонування об'єкта в цілому. Проте існують ще й інші чинники. Адже бувало й так, що в комерційному банку — КБ - автома­тизація ІС досягала високого рівня, але попри це банк збанкруту­вав. Тому слід зазначити таке.

1. Для банківських установ велике значення має продуктив­ність АІС, її здатність швидко переробляти інформацію, відстежувати зміни на об'єкті, у навколишньому середовищі та макси­мально їх ураховувати, оскільки затримка з обробкою таких даних може коштувати дуже дорого. Наприклад, невраховування нових вимог, постанов, вказівок тощо для банку може призвести щонайменше до штрафних санкцій.

2. Об'єкти й процеси, якими керують, а також і сама система управління (керування) можуть бути складними і територіально розподіленими. Так, якщо йдеться про банківські установи та їхню діяльність, то в разі окремого комерційного банку або відді­лення, котре територіально й організаційно зосереджене в одно­му місці, створення його АІС вимагатиме підходу й технологій обробки даних, відмінних від тих, що застосовуються, тоді коли банк являє собою сукупність відділень або філій, які територі­ально розміщені в різних місцях регіону.

3. Для фінансово-кредитних установ, і для банківських насам­перед, важливою особливістю є те, що об'єкт управління - ке­рована частина, або основне їх «виробництво» - також пов'язане з виробленням і переробкою інформації. Адже основою діяльності таких установ є, по суті, робота з інформацією, яка часто стає і предметом і продуктом праці не лише відповідних інфор­маційних систем, а й установи в цілому.

Отже, у фінансово-кредитних установах автоматизація «ос­новного виробництва» зводиться до автоматизації операцій об­робки даних відповідних документів, тобто до обробки інфор­мації. Цим такі установи істотно відрізняються від промис­лових підприємств, де автоматизація основного виробництва являє собою автоматизацію процесів обробки матеріальних по­токів, а отже, створення АІС тут означає автоматизацію інфор­маційних процесів, пов'язаних з основним виробництвом, а не самого виробництва.

4.Першочерговість автоматизації операцій «основного вироб­ництва» є специфічною вимогою, коли йдеться про створення АІС у банках та інших фінансово-кредитних установах. Саме з огляду на цю вимогу зазначені АІС істотно відрізняються від АІС виробництвом — АСУВ, які автоматизують обробку лише ін­формації про хід основного виробництва. Розглянуту специфічну вимогу слід ураховувати, тим більш, що вона певною мірою ускла­днює створення А1СФКУ порівняно зі створенням АСУВ. Цією особливістю пояснюється, насамперед, і факт широкого впрова­дження ЕОМ у банківських і фінансових установах. Адже на будь-якому економічному об'єкті передусім автоматизується «ос­новне виробництво».

5. Банківські АІС відрізняються від решти таких систем ще й тим, що використовувана в них інформація має бути надійно за­хищена, а вони самі повинні мати підвищену «живучість» і безвід­мовність у роботі.

 

4. Характеристика інфологічної і датологічної моделей бази даних (БД).

Проектування даних пов'язане з багаторівневим їх поданням: зовнішнім, інфологічним, даталогічним, внутрішнім (рис.1).

Рис1 .Схема взаємозв'язку рівнів подання даних у БД

Зовнішній рівень являє собою вимоги до даних з боку користувачів і прикладних програм. Вимоги користувачів до зовнішнього подання охоплюють сукупність даних, які потрібні для виконання запитів користувачів. Вимоги з боку прикладних програм до зовнішнього рівня подання даних — це перелік даних з описом їх взаємозв'язків, які необхідні для реалізації певних функціональних задач.

Зовнішній рівень являє собою, як правило, словесний опис даних та їх взаємозв'язків і відбиває інформаційні потреби користувачів і прикладних програм. Іноді для опису зовнішнього рівня використовуються матричні або інші формалізовані методи. Опис зовнішнього рівня не виключає наявності дублювання, надлишковості, неузгодженості тощо.

Для того щоб спроектувати зовнішню модель БД, необхідно виконати обстеження ПО, вивчити систему вхідної і вихідної документації, дослідити й вивчити всі фукціональні обов'язки майбутніх користувачів БД.

Американський комітет пропонує три рівні: зовнішній, концептуальний, внутрішній. Іноді для зручності проектування вводять допоміжний рівень (проміжний), який називають інфологічним. Він може бути самостійним або функціонувати як складова зовнішнього рівня.

Інтеграція всіх зовнішніх представлень даних виконується на інфологічному рівні. На цьому рівні формується інфологічна (канонічна) модель даних, яка не є простою сумою зовнішніх представлень даних  

Інфологічний рівень являє собою інформаційно-логічну модель (ІЛМ) предметної області, в якій виключена надмірність даних і відображені інформаційні особливості об'єкта управління, без урахування особливостей і специфіки конкретної СУБД.

Мета інфологічного проектування — створити структуровану інформаційну модель ПО, для якої розроблятиметься БД. Під час проектування на інфологічному рівні створюється інформаційнологічна модель, яка має відповідати таким вимогам:

• коректність схеми БД, тобто адекватне відображення модельованої ПО;

• простота і зручність використання на наступних етапах проектування, тобто ІЛМ має легко відображатися в моделі БД, що підтримується відомими СУБД (сіткові, ієрархічні, реляційні);

• ІЛМ має бути описана мовою, зрозумілою проектувальникам БД, програмістам, адміністратору і майбутнім користувачам АБ.

Основною складовою інфологічної моделі є атрибути, які потрібно проаналізувати і деяким чином згрупувати для подальшого зберігання в БД.

Сутність інфологічного моделювання полягає у виокремленні інформаційних об'єктів ПО (файлів), які підлягають зберіганню в БД, а також визначенні характеристик об'єктів і зв'язків між ними. Характеристиками об'єктів є атрибути.

Даталогічний (логічний, концептуальний) рівень формується з урахуванням специфіки і особливостей конкретної СУБД. На цьому рівні будується концептуальна модель даних, тобто спеціальним способом структурована модель ПО, яка відповідає особливостям і обмеженням вибраної СУБД. Модель логічного рівня, яка підтримується засобами конкретної СУБД, іноді називають даталогічною. Залежно від типів моделей, які підтримуються засобами СУБД, є ієрархічні, сіткові і реляційні моде­лі баз даних. Найпоширенішими на сучасному ринку програмних продуктів є реляційні СУБД.

Внутрішній рівень пов'язаний з фізичним розміщенням даних у пам'яті ЕОМ. На цьому рівні формується фізична модель БД, яка містить структури зберігання даних у пам'яті ЕОМ, включаючи опис форматів даних, порядок їх логічного чи фізичного упорядкування, розміщення за типами пристроїв, а також і шляхи доступу до даних.

Від параметрів фізичної моделі залежать такі характеристики функціонування БД: обсяг пам'яті і час реакції системи. Фізичні параметри БД можна змінювати у процесі її експлуатації (не змінюючи при цьому опису інших рівнів) з метою підвищення ефективності функціонування системи.

Структура файлів БД визначається на етапах інфологічного і логічного проектування, а формування структури — на етапі фізичного проектування БД.

Структура файла — це пойменована сукупність логічно взаємозв'язаних атрибутів.