2. Специфіка створення інформаційної бази аіс бюджетних установ (на прикладі Державного Казначейства).
Однiєю з умов пiдвищення ефективностi роботи казначейських opганів є застосування перспективної та ефективної системи їх iнформацiйного забезпечення на вcix рiвнях. В основу створення такого інформаційного забезпечення покладено розроблення iнформацiйної бази для кожного рiвня Казначейства, де функцiонує локальна система оброблення даних. Iнформацiйна база (IБ) в цiлому визначена як така, що включає позасистемну і внутрішньосистемну частини.
Позасuстемна IБ - це сукупнiсть вхiдних i вихiдних повiдомлень, якi входять i виходять з iнформацiйного комплексу вiдповiдного рiвня системи Казначейства. В системi Казначейства є вхiднi повiдомлення, якi надходять вiд iнших державних структур, наприклад вiд НБУ, i є такi, що передаються в iншi державнi структури, наприклад в Міністерствo фiнансiв. Уci цi повiдомлення казначейської системи надаються в електроннiй формi, а деколи можуть бути у виглядi паперових документiв. За iснуючою класифiкацiєю вони подiляються на п'ять груп.
Перша група - бюджетнi документи. Видання та використання цих документiв регламентується Miністерством фiнансiв. Бюджетнi данi занесено в тaкi документи:
1. Закон про державний бюджет пiсля схвалення Парламентом надсилається до Державного казначейства Міністерствoм фінансів i зберiгається в електроннiй формi в центральному opганi Державного Казначейства України (ДКУ), обласних управлiннях i районних вiддiлах ДКУ.
2. Бюджетнi змiни - поправки до Закону про державний бюджет - схвалюються Парламентом кiлька разiв на piк i надсилаються органами Державного казначейства по тих самих каналах, що й бюджетнi документи.
3. Мiсячнi витратнi лiмiти - це максимальнi суми, якi розпорядник коштів може використовувати протягом певного місяця. Витратнi лiмiти також доводяться до вcix opганів Казначейства.
4. Запити на змiни бюджетних лiмiтiв - це документи, складенi i надiсланi до Державного казначейства розпорядниками коштiв.
5. Асигнування - документ, який видається Міністерствoм фiнансiв та є пiдставою для надання коштiв Казначейством за їx наявності.
Друга група - данi щодо видаткiв, якi заносяться в такi документи:
1. Замовлення на закупiвлю та iншi платiжнi операцiї - подаються розпорядниками коштiв на основi їхнix витратних лiмiтiв згідно з асигнуваннями, що видані відповідним міністерствам і зберiгаються на державному та обласному рiвнях Казначейства.
2. Розпорядження на здiйснення видаткiв - надсилається Міністерствoм фінансів в органи Казначейства як дозвiл на використання розпорядником бюджетних коштiв.
3. Запит на оплату - складається розпорядником бюджетних коштiв на основi рахункiв-фактур, наданих постачальниками. Рахунки-фактури пiсля перевiрки розпорядником коштiв надаються постачальником для оплати.
4. Запит на здiйснення платежу - надсилається районним вiддiленням ДКУ до обласного управлiння казначейства у кожному випадку, коли необхiдно затвердження запиту на платiж. Зберiгається в районних та обласних органах Казначейства.
5. Платiжнi доручення - їх надсилають обласнi управлiння ДКУ та центральний орган ДКУ до вiдповiдного управлiння Нацiонального банку України, схвалюючи таким чином виконання платежу. Зазначенi платежi можуть здiйснюватися на користь постачальникiв, на забезпечення певних товарів, а також для покриття iнших видаткiв (наприклад, виплати заробiтної плати). Платiжнi доручення складаються районним вiддiленням ДКУ.
Третя група - данi про надходження, зафiксованi в таких документах:
1. Податковi форми - вiдповiднi документи (декларацiї), що періодично надаються платниками згідно із законодавством з метою оцiнювання податкових зобов'язань платника. Для розрахунку даних про обсяги податкових надходжень ураховують такi види податкiв: прибутковий податок, податок на прибуток пiдприємств, ПДВ, податок на майно; автотранспортнi збори, податок на землю, податок на дохiд вiд операцiй з цiнними паперами, державне мито, iншi податки. Податковi форми надаються платниками податкiв до пiдроздiлiв ДПI, якi надсилають копiї цих документів в електроннiй формi до районних вiддiлень ДКУ. Податковi форми подають протягом року.
2. Банкiвськi виписки, якi регулярно надходять до районних вiддiлень ДКУ. Виписки з paxунків використовують для пiдтвердження виконання платежiв, що занесенi на рахунки обласних і прирівняних до них управлінь Державного казначейства (ОУДК) або ДКУ.
3. Документи про повернення сум податкiв. Пiдроздiли ДПА можуть коригувати сплаченi суми податкiв унаслiдок здiйснення перевiрок, сплати надлишкових платежiв тощо. Зберiгаються цi документи в районних та обласних вiддiленнях ДКУ.
Четверта група - данi про платежi. Цей вид даних заноситься в службовий запит на оплату, запит на виконання платежу, платiжне доручення, банкiвськi виписки. Цi виписки використовують для пiдтвердження виконання платежу (депонування) на рахунки ДКУ або обласних управлiнь ДКУ. Обласнi управлiння ДКУ, в свою чергу, забезпечують пiдтвердження за кожним наданим запитом про виконання платежу.
П'ята група - звiтнi данi. Цi данi та документи, в яких вони зафiксованi, є частиною процесу виконання бюджету. До звiтних даних вiдносять будь-яку iнформацiю, що є результатом агрегування вихiдних даних i може формуватися та передаватися за piвнями ДКУ. Такими даними є:
1. Рiзноманiтнi звiти бюджетних установ про виконання бюджетiв, звiти про кредиторську заборгованiсть, баланси бюджетних установ тощо. Цi документи подаються бюджетними установами в районні відділення Державного казначейства (РВДК), ОУДК i ДКУ, де зберiгаються 10 pоків.
2.0перативнi звiти, використовуванi для управлiння грошовими коштами та здiйснення оперативного контролю за виконанням бюджетiв, якi генеруються в РВДК, ОУДК та ДКУ.
3. Звiти про виконання мiсцевих бюджетiв складаються щомiсячно РВДК i подаються до ОУДК та iнших структур державної адмiнiстрацiї.
Для успiшного функцiонування автоматизованої системи Казначейства в нiй видiляється пiдсистема управлiння документами та документообiгом. Ця пiдсистема повинна забезпечити:
- виконання всього комплексу iнформацiйно-технологiчних процесiв збирання, оброблення, передавання, маршрутизації, архівування і пошуку документів;
- можливiсть роботи вcix пiдсистем на основі пiдсистеми управлiння документами i документообiгом;
- прозорий iнтерфейс iз зовнiшнiми системами (наприклад Мiнфiном, НБУ та iн).
Вuутрiшня lБ Казначейства включає сукупнiсть текстових i структурованих файлiв, якi пiдтримуються в центральних i локальних БД.
Центральнi БД органiзовано в системi Казначейства на районному, обласному та державному рiвнях, а локальнi БД створюються на функцiональних АРМ. В центральних БД зберiгаються файли нормативно-довiдкової iнформацiї (НДI), файли оперативної iнформацiї та apxiвні БД, а в локальних БД мiстяться файл и НДI i файли оперативних даних.
Норматuвно-довiдкова інформацiя (НДI) - це законодавчi та нормативнi акти, загальнодержавнi класифiкатори i галузевi довiдники. Законодавчi та нормативнi акти занесено в базу у виглядi текстових файлiв. До них належать: Указ Президента України «Про Державне казначейство України» вiд 27.04.1995 р., постанова Кабiнету Miністрів України «Питання державного Казначейства» вiд 31.07.1995 р., Закон України «Про Державний бюджет України на вiдповiдний piк» (вiдповiдний - поточний i дев'ять попереднiх pоків), щорiчний наказ Miністерства фiнансiв України про запровадження бюджетної класифiкацiї України, накази i розпорядження Головного управлiння Державного казначейства та iн. Зазначенi нормативнi акти є актами прямої дiї. На їx основi та на основi бюджетної резолюцiї видiляються нормативнi показники, якi заносяться в окремий структурований файл i застосовуються спецiалiстами-користувачами в розрахунках. Файли НДI доводяться до користувачiв централiзовано - з верхнього рiвня iнформацiйної системи Казначейства до нижнього, вiд центральних до локальних баз даних.
Kpiм наведеної НДI, в Казначействi використовуються iншi закони України, постанови Кабiнету Miністрів України, нормативні документи.
У системi Казначейства пiдтримуються на вcix рiвнях тi caмi загальнодержавнi класифiкатори, що й в органах Міністерства фінансів. Це: клaсифiкатор об'єктiв адмiнiстративно-територiального устрою України (КОАТУ), український державний класифiкатор управлiнських документiв (УДКУД), класифiкатор видiв економiчної дiяльностi (КВЕД), класифiкатор валют (КВ), класифiкатор нормативних документiв (КНД), класифiкатор органiзацiйно-правових форм господарювання (КОПФГ), єдиний державний peєстp пiдприємств i органiзацiй України (ЄДРПОУ). Повнота цих класифiкаторiв для кожного рiвня, а тим бiльше для кожного функцiонального АРМ, обмежуєrься необхiднiстю тих чи тих позицiй.
Галузевi довiдники розробляються i пiдтримуються спецiалiстами автоматизованої системи ДКУ як на центральному, так i на локальному рiвнях, До таких довiдникiв належать: довiдник бюджетної класифікації, довідник рахунків, довідник регіонів, довідник організаційної структури ДКУ та ін. Крім загальносистемних, створюються й локальні довідники у відповідному районі чи на окремому АРМ.
Файли оперативної інформації організовуються децентралізовано - знизу-вгору системи, вiд функцiонального АРМ до центральної БД, а пiсля зведення (проте не завжди) iнформацiя передається на верхнiй рівень. Цi файли створюються на основi вхiдних повiдомлень, описаних вище. Вони формуються в межах функцiональних пiдсистем i вiдображують таку iнформацiю: територіальне розташування мережі установ, яким виділяються кошти; розпис видаткiв державного бюджету по територiях; обсяги асигнувань; лiмiти; розпис доходiв i видаткiв; розпорядження на перерахування коштiв - видаткiв державного бюджету (платiжних доручень); витяги з банкiвських paxунків тощо. Структура названих файлів визначається на практиці проектною документацією.
Apxiвнi БД формують i пiдтримують на серверах кожного рiвня iєрархії системи Казначейства. У цi БД заносять регулярно звiтнi файли та файли оперативної iнформацiї, сформованi на основi вхiдних повiдомлень. За кожним вхiдним повiдомленням проектними документами автоматизованої системи Казначейства визначено термiни зберiгання файлiв, якi становлять вiд 3 до 10 pоків.
Для формування i пiдтримки даних в автоматизованій системі казначейства органiзовано сховище повiдомлень, депозитарiй, сховище документiв, головна книга, багатомiрне сховище, каталог, а також системи пошуку iнформацiї.3 цiєю метою встановлюються такi розподiльнi сервери дoдaтків: сервер шлюзів повідомлень, сервер управління системою, сервер безпеки, сервер потокiв, фiнансовi сервери, сервер OLAP i звiтiв, сервер додаткiв Intemet тощо
Інформаційна модель казначейської системи виконання дохідної частини державного бюджету.
Етапи документообігу:
1 — платежний документ про оплату податку; 2 — перерахування коштів на рахунки обласного управління Державного казначейства (ОУДК) за видами доходів; 3 — перерахування доходів, що не розподіляються, на рахунки ДКУ в автоматичному режимі; 4 — виписка про рух коштів на рахунках ОУДК; 5 — розподіл податків i формування платіжних доручень; 6 -— зарахувания коштів на рахунки обласного фінансового управління (ОФУ) згідно з розподілом; 7 — зарахувания коштів до державного бюджету згідно з розподілом; 8 — реєстр податків у poзрізi РВДК, ГДПІ та платників податків; 9 — щоденний звіт про доходи; 10 — виписка про рух коштів на рахунках ЦОДКУ; 11 — реєстр податків у poзрізі платників податків; 12 — висновки про повернення податків i зміни; 13 — зведення про повернення податків i зміни. Платіжні доручення на повернення податків, відшкодування ПДВ.
Схема інформаційних потоків бюджетного процесу:
1 – основні макропоказники економічного та соціального розвитку; 2 – бюджетна резолюція; 3 – ліміти видатків; 4 – кошториси; 5 – бюджетні запити; 6 – Закон про державний бюджет України; 7 – розписи бюджету; 8 – бюджетні асигнування; 9 – звіти; 10 – платіжні доручення; 11 – виписки про рух коштів на рахунках; 12 – зведення про виконання бюджету; а – проект; б – прийнятий.
Фундаментальною основою інформатизації є створення високоорганізованого середовища, яке, з одного боку, має включати й об'єднувати в рамках всіх бюджетних органів України інформаційне, телекомунікаційне, комп'ютерне, програмне забезпечення, інформаційні технології, інші засоби інформатизації, а з іншого — забезпечувати можливість створення і використання ефективного системно-аналітичного апарату, що дасть змогу на якісно новому рівні інформаційного обслуговування проводити як повсякденну оперативну роботу, так і системний аналіз стану та перспектив діяльності бюджетних органів в цілому, приймати науково обґрунтовані рішення щодо реалізації бюджетної політики України.