Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВСІ ПИТАННЯ (Коркуна залік).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.63 Mб
Скачать

1. Класифікації та кодування економічної інформації.

Для того, щоб забезпечити організацію та формалізо­ване подання ЕКІ, її пошук і обробку, а також для скорочення обсягів оброблюваних даних потрібна їх попередня класифікація і кодування.

Класифікація — це поділ множини об'єктів на підмножини за їх схожістю або згідно з певними методами. Сукупність методів і пра­вил класифікації та її результат становлять систему класифікації.

Об'єкт класифікації — це елемент класифікаційної множини, що має ті чи інші властивості, так звані ознаки класифікації, за якими класифікуються об'єкти.

До основних систем класифікації ЕКІ належать ієрархічна, фасет­на і змішана.

Ієрархічна система класифікації (1СК) — це система, в якій поділ множини об'єктів на підмножини виконується послідовно згідно із заданими ознаками. Тобто первинна множина об'єктів спочатку по­діляється на підмножини, утворені за однією ознакою, котра може набувати різних значень. Далі кожна здобута підмножина поділяє­ться на групи за значеннями наступної ознаки. Ці групи, у свою чер­гу, поділяються на підгрупи за наступними ознаками і т.д. Отже, між виділеними групами об'єктів встановлюється певна ієрархія. При цьому кожна підмножина (і об'єкт) належить лише одній вищій множині.

Фасетна класифікація полягає в паралельному поділі множини об'єктів на незалежні підмножини (класифікаційні угруповання). Послідовність створення класифікаційних угруповань задається фа­сетною формулою Ф = (ф1,ф2,... фп). Одні й ті самі об'єкти можуть входити до різних підмножин Хі. Наприклад:

XI =(Ф1,Ф2,...,Фг);

Х2=(Ф1,...,Фг-1);

Переваги фасетної системи класифікації полягають у гнучкості її структури, можливості включення нових фасет і виключення ста­рих. До недоліків такої системи можна віднести не традиційність і складність її використання в разі ручної обробки даних і недостат­ньо повне використання місткості з огляду на те, що багато можли­вих комбінацій фасет не мають практичного застосування.

Змішана система класифікації передбачає використання обох згаданих щойно систем.

Вибраний метод класифікації має задовольняти такі вимоги: бу­ти достатньо містким і повним; характеризуватися достатньою та економічно обгрунтованою глибиною (кількість ознак має бути ви­правданою); гнучкістю та надмірністю (можливість подальшого роз­ширення номенклатури); забезпечувати розв'язання всіх комплексів

задач; характеризуватися лаконічністю, чіткістю та ясністю кла­сифікаційних ознак.

Методи кодування економічної інформації.

У процесі кодування об'єктам класифікації та їх групам присвоюють цифрові, буквені або цифрово-буквені позначення — так звані коди. Отже, код — це знак або сукупність знаків, застосо­вуваних для позначення об'єктів класифікації та їх класифікаційних угруповань. Сукупність методів і правил кодування класифікацій­них угруповань і об'єктів класифікації даної множини становить си­стему кодування.

Кожний код характеризується алфавітом, основою і структурою. Алфавіт коду — це сукупність знаків, використовуваних для його ство­рення. Основа коду — це число знаків у цьому алфавіті. Структура коду визначає його склад і послідовність розміщення знаків у ньому.

Алфавіт і основа коду, якщо задано структуру, визначають міст­кість коду, тобто кількість об'єктів, які можуть бути закодовані цим кодом без порушення його структури.

Існують чотири системи кодування економічної інформації. І. Порядкова, або реєстраційна, система створення коду з чисел натурального ряду. Алфавіт цього коду становлять числа 0,1.....9:

основа коду а дорівнює 10. Місткість коду Е, коли задано його дов­жину /, можна визначити за формулою Е--и1.

2. Серійно-порядкова система створення коду з чисел натураль­ного ряду та закріплення серій (діапазонів) кодів за об'єктами з од­наковими ознаками.

3. Послідовний метод побудови коду з використанням кодів по­слідовно розміщених класифікаційних угруповань, здобутих у ре­зультаті застосування ієрархічної системи класифікації.

4. Паралельний метод утворення коду з кодів незалежних угру­повань, здобутих у разі застосування фасетної класифікації.

Поряд із кодуванням ЕКІ застосовують і шифрування даних (ін­формації), але не з метою спростити їх обробку (шифрування як технологічна операція під час обробки даних в цілому ускладнює процес обробки і збільшує загальні витрати часу за рахунок опера­цій шифрування і розшифрування даних), а для того, аби приховати зміст інформації.

Коли йдеться про автоматизовану обробку інформації, коди ма­ють забезпечувати:

1) розв'язування всіх задач за мінімальної довжини коду;

2) єдність кодів для всіх задач, усіх комплексів, підсистем і рів­нів управління;

3) інформаційні зв'язки для взаємозв'язаних систем;

4) можливість автоматичного контролю його правильності.

2. Методика і алгоритми рішення основних задач бюджетних установ (на прикладі Державного Казначейства).

Держказначейство - спеціальний державний фінансовий орган у функції якого входять:

- організація здійснення і контроль за виконанням держ. бюджету України; управління доходами і витратами цього бюджету на рахунках К. у банках,

- регулювання фін. відносин між державним бюджетом і позабюджетними фондами; фінансове виконання цих фондів; контроль за надходженням і викор-ням позабюджетних коштів;

- здійснення короткострокового прогнозування держ. фінансових ресурсів; оперативне управління цими ресурсами в межах установлених держ. витрат;- збір, обробка і аналіз інформації про стан держ. фінансів;

- управління і обслуговування разом з НБУ та іншими уповноваженими банками внутрішнього та зовн. боргу України;

- розробка методичних та інструктивних матеріалів, порядку ведення облікових операцій з питань, що відносяться до компетенції К. і обовязкові для органів державної влади, установ і організацій, включаючи організації, що є розпорядниками коштів позабюджетних фондів.

Для виконання цих функцій створена багаторівнева система з розвинутими функціональними та інформаційними звязками між рівнями Держказначейства (державний, обласний, районний) з банківською платіжною системою, системою податкової служби, АІС фінансових розрахунків, одержувачами бюджетних коштів і платниками податків.

Одним з найважливіших підрозділів Головного управління Держ казнач У є Управління комп‘ютеризації та інформаційних технологій. Основною функцією цього підрозділу є розробка та впровадження інформаційно-обчислювальної системи казначейства У, а також підтримка її в актуальному стані. Спеціалісти цього підрозділу закупають сучасні програмні продукти, технічні засоби та засоби телекомунікації. Для забезпечення ефективної та стабільної роботи програмно-технічних комплексів, якими оснащені структурні підрозділи Головного управління Державного казначейства України, Управління компютеризації та інформаційних технологій закріплює за кожним структурним підрозділом своїх спеціалістів з метою надання консультативної допомоги співробітникам цих підрозділів.

Для ефективного функціонування органів Державного казначейства, підвищення дисципліни виконання всіх бюджетів ство­рено автоматизовану систему Казначейства. АСК побудо­вано як корпоративну інформаційну систему з територіально-розподіленою базою даних. У результаті її впровадження сфор­мовано єдиний інформаційних простір у рамках системи Держав­ного казначейства, що забезпечує прозорий доступ до розподіле­них даних і джерел інформації, включаючи обмін даними із зов­нішніми інформаційними системами організацій, що взаємодіють із Казначейством.

АСК масштабовано як по вертикалі, так і по горизонталі. По вертикалі структура АСК включає три рівні: районний, обласний і державний. Для передавання інформації між рівнями система забезпечена прикладними серверами передавання повідомлень. Ці сервери становлять основу всіх телекомунікацій в системі і використовуються не тільки для передавання електронних пові­домлень, а й для інтеграції всієї інформаційної системи.

Передавання електронних повідомлень має забезпечувати ко­ристувачам системи можливість одержувати інформацію з низки джерел, робити автоматичний обмін інформацією і зберігати, фільтрувати та обробляти інформацію локально або в мережі.

На кожному рівні в АСК створено систему підтримки прий­няття рішень, яка являє собою виокремлену інформаційну систе­му, побудовану на базі дворівневої моделі «клієнт-сервер». Вона охоплює такі компоненти клієнтських додатків: управління бю­джетними призначеннями та асигнуваннями, управління дохода­ми (надходженнями), управління грошовими коштами, управлін­ня видатками (оплати рахунків), управління боргами, облік. аналіз і звітність. У межах цих підсистем визначено функції, які автоматизуються. Такі функції закріплюються за конкретними виконавцями і виводяться в меню на конкретне АРМ.

Концепція функціонування автоматизованої системи Казна­чейства реалізується на базі платформи розподілених компонент, що підтримує багаторівневу архітектуру «клієнт—сервер». Система повинна надавати можливість гнучкого підходу до об­роблення інформації па всіх рівнях — від розв'язування задач стратегічного планування бюджету на центральному рівні до розв'язування управлінських задач на рівні району. Для окремих задач оперативного пошуку, одержання, уявлення і модифікації даних у системі має бути передбачено використання Web-технологій. Робота більшості користувачів із системою має ґрунтуватися на використанні єдиної оболонки.

Автоматизація функцій Казначейства здійснюється в межах функціональних підрозділів на основі програмно-технічних ком­плексів, баз даних і сховищ даних, які доступні користувачам на кожному рівні, на кожному робочому місці. Перелік функціональних підсистем є єдиним для всіх рівнів ієрархії ІС Казначейст­ва. Деякі підсистеми охоплюють відповідні функції Казначейства по всій вертикалі, інші автоматизують управління бюджетним процесом тільки на одному рівні. Цю структурну низку функціо­нальних вимог до Держказначейства доцільно розглянути в межах кожної функціональної підсистеми.

До складу функціональної системи входять:

1-Зведені розрахунки з бюджетом (головна)

2- Доходи бюджету

3 -Видатки бюджету

4 -Фінанси галузей економіки

Підсис-ма “зведені розрах. бюджету” – є головна підсис-ма АСФР (автом.сис-ма фін.розрах-в), в якій здійснюється планування фінансів і загальний контроль за виконанням бюджету. Інші підсистеми – підлеглі по відношенню до головної. Вони забезпечують планування та контроль виконання бюджету на різних стадіях бюджетного процесу по відповідних розділах бюджетної класифікації. Кожна з підсистем має певне цільове призначення і в кожній з них здійснюється управлінський цикл, який реалізує наступні функції управління: прогнозування, планування, облік, контроль, формування звітності, аналіз, внесення змін до плану та інше.

В зв’язку з цим в кожній з функт. підсистем виділяються функц. блоки задач, які хар-ть функцію упрв-ня та послідовність виконання робіт. Кожен з блоків хар-є технологію робіт і дозволяє вирішувати комплекси задач, по однорідних блоках.

Блок “планування і прогнозування” призначений для вирішення задач по варіантних рорах-х показників бюджету при його укладанні. Блок “зміна плану” забезпечує вирішення задач по врахуванню змін показників фін.планів у зв’язку зі змінами, які встановлюються відповідними урядовими та законодавчими авторами. Блок “облік, контроль та звітність” призначений для обліку і контролю викон.бюджету, формуванню відповідної звітності і надання її в інші установи, що відносяться до фінансової сфери. Блок “аналіз” признач.для аналізу виконання бюджету, аналізу фін-господ-ї дія-ті міністерств та відомств.

Перед Держказначейством ставляться такі задачі:

1) збільшення доходної бази бюджету за рахунок підвищення збирання податків, удосконалення методики і повноти збору податків;

2) направлення коштів на реалізацію соціальної політики та забезпечення своєчасного і повного фінансування соціально-захищених статей на всіх рівнях бюджету;

3) активізація ринку державних ЦП з урахуванням переходу до тривалих термінів їх обертання і розширення цього ринку;

4) підвищення ефективності валютно-фінансових операцій та зміцнення ефективності національної валюти.

Процес управління неможливий без перетворення інформації , а тому організація інформаційного забезпечення(ІЗ) в ІС-мах набуває важливого значення . С-ма ІЗ будується залежно від ряду факторів і передбачає створення єдиного інфор-го фонду, систематизацію та уніфікацію показників і док-в , розробку засобів формалізованого опису даних. ІЗ включає методичні та інструктивні матеріали, єдину с-му класифікації та кодування ек інф-ї, інф-ну базу, яка поділяється на позамашинну (нормативно-довідкові док-ти , уніфіковані сис-ми вхідних та вихідних док-в) і машинну (масиви БД).

Отже, ІЗ складається з :

Позамашинна:

- нормативно-довідкових док-ів( норм та нормативів на утримання , тарифів, тарифних сіток, мереж,штатів і контингентів бюджетних установ);

- первинних док-в , в яких фіксуються господарські операції, розрахунки кошторисів та ін.

- Звітів по використанню коштів у відповідності з кошторисом і Українською бюджетною класифікацією.

Машинна:

-масивів БД, в яких містяться нормативна та фактична інф-я про д-ть бюдж-х установ.