- •1)Інформаційні системи в управлінні народним господарством їх роль і місце.
- •2) Призначення та характеристика Міжнародної електронної системи передавання банківських повідомлень swift. ( свіфт не є системою розрахунків!).
- •4)Побудувати схему інформаційного забезпечення комплексу задач підсистеми обліку страхових договорів аіс страхової компанії.
- •1)Дати визначення інформаційним системам.
- •1) Сукупнiсть економiчних даних на вiдповiдних носiях, органiзованих певним способом;
- •2) Методи, способи, технiчнi засоби й технологiї збирання, обробки, зберiгання, пересилання iнформацiї та її надання користувачам.
- •2)Описати структуру національної системи масових електронних платежів (нсмеп).
- •3) Характеристика комплексу задач розрахунку показників в асфр.
- •4) Характеристика інформаційного забезпечення автоматизованої інформаційної системи «Податки».
- •1)Етапи розвитку інформаційних систем.
- •2)Платіжні системи України: Система електронних платежів (сеп нбу).
- •3) Характеристика комплексів задач обліку платників податків - юридичних і фізичних осіб.
- •2)Поняття та принципи функціонування платіжних систем.
- •3)Склад функціональних підсистем асфр.
- •1)Структура інформаційних систем у фінансах.
- •4)Побудувати схему інформаційного забезпечення депозитарної установи.
- •1) Характеристика складових частин інформаційних систем у фінансах.
- •2) Автоматизація операцій з овдп.
- •3) Структура і склад автоматизованої інформаційної системи Державного казначейства України.
- •4) Особливості фінансової інформації, як різновида економічної інформації.
- •1)Функції та компоненти, задачі обробки даних інформаційних систем у фінансах.
- •2) Особливості технології інформаційної підтримки угод, пов'язаних з цінними паперами.
- •3)Характеристика податкової системи з позиції оброблення інформації.
- •4)Структура економічної інформації та методи її оцінки.
- •1)Перспективні напрямки розвитку інформаційних систем у фінансах.
- •2)Інформаційна підтримка здійснення операцій на валютному ринку.
- •3)Технологія розв”язування задач асфр у центральних і місцевих фінансових органах.
- •4)Характерні риси та особливості економічної інформації.
- •1.Поняття економічної та фінансової інформації.
- •2.Інформаційні системи фінансового аналізу на фондовому ринку, опис систем.
- •3.Інформаційна модель і інформаційне забезпечення автоматизованої системи фінансових розрахунків.
- •5.Навести перелік Загальнодержавних класифікаторів, які використовуються в аіс формування і обліку виконання Державного і місцевих бюджетів.
- •6. Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв'язання задачі обліку та переоцінки акцій акціонерного товариства та спроектувати:
- •1.Фінансово - економічна інформація як предмет та продукт автоматизованої обробки.
- •2.Організація котирування цінних паперів на фондовій біржі.
- •4.Характеристики атрибутів і показників, як основних складових одиниць економічної інформації. Утворення показників.
- •5.Побудувати схему інформаційної моделі торговця цінними паперами.
- •6.Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв'язання задачі з видачі відомості аналізу витрат на виробництво продукції по структурних підрозділах підприємства та спроектувати:
- •1.Структура, форми подання та відображення фінансово - економічної інформації.
- •2.Обробка інформації по обігу цінних паперів.
- •3.Структура автоматизованої системи фінансових розрахунків (асфр).
- •4.Побудувати схему інформаційної моделі комплексу задач підсистеми обліку страхових договорів аіс страхової компанії.
- •5.Дати характеристику та призначення файлів сеп №6,8,10. Які з файлів сеп є файлами первинних платежів одного й того ж банківського дня?
- •6.Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв'язання задачі з формування реєстру векселів юридичної особи та спроектувати:
- •1.Характеристики атрибутів і показників, як основних складових одиниць економічної інформації. Утворення показників.
- •2.Загальна характеристика фінансового ринку з позиції обробки інформації.
- •3.Інформаційна модель аіс „Страхування”.
- •5.Основні алгоритми, яки використовуються при вирішенні комплексу задач обліку договорів страхування в автоматизованій інформаційній системі страхової компанії.
- •6.Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв'язання задачі обліку матеріальних цінностей на складі та формуванню складських свідоцтв та спроектувати:
- •1.Фінансово - економічна інформація та її оцінювання.
- •2.Моделювання і підтримка рішень по управлінню фінансами на підприємствах і в комерційних структурах.
- •3.Форми представлення алгоритмів.
- •5.Характеристика страхової системи України з позицій оброблення інформації.
- •6. Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв'язання задачі формування виписок з реєстру власників іменніх цінних паперів:
- •1.Носії фінансово – економічної нформації.
- •2.Методика і алгоритми рішення основних фінансових задач на підприємствах і в комерційних структурах.
- •3.Призначення, структура та зміст документа «Алгоритм розв’язання задачі”.
- •4.Характеристика та склад позамашинної інформаційної бази.
- •5. Інформаційні зв’язки аіс Податки з іншими інф.С-ми
- •6. Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв'язання задачі по обліку касових операцій банку та формуванню касового журналу та спроектувати:
- •2.Інформаційні зв"язки фінансових задач на підприємствах та в комерційних структурах.
- •3.Призначення, структура та зміст документа «Опис постановки задачі».
- •5.Основні алгоритми, яки використовуються при рішенні задач обліку податкової звітності в автоматизованій інформаційній системі «Податки».
- •1. Засоби формалізованого описання економічної інформації.
- •2. Загальна характеристика фінансових задач, які розв"язуються на підприємствах і в комерційних структурах.
- •3. Основні стадії і етапи створення інформаційних систем.
- •4. Машинна інформаційна база. Структура і склад втоматизованого банку даних (абд).
- •1. Класифікації та кодування економічної інформації.
- •3. Принципи створення та функціонування інформаційних систем.
- •5. Склад автоматизованої системи розрахунків Державного бюджету України.
- •1. Пластикові картки та їх використання в системі електронних грошей.
- •2. Специфіка створення інформаційної бази аіс бюджетних установ (на прикладі Державного Казначейства).
- •3. Особливості фінансових установ і їх вплив на організацію інформаційної бази (на прикладі податкових органів).
- •Операції збору та реєстрації інформації
- •5. Взаємозв'язок комплексів функціональних задач на різних рівнях управління в автоматизованій інформаційній системі Держказначейства України.
- •1. Вдосконалення системи економічної інформації в управлінні об'єктом.
- •2. Інформаційні зв"язки задач бюджетних установ.
- •3. Особливості фінансової діяльності та їх вплив на системи автоматизованого оброблення інформації.
- •5. Характеристика і склад автоматизованої інформаційної системи Держказначейства України.
- •1. Інформаційних технологій та їх класифікація.
- •2. Загальна характеристика задач, які розв"язуються в системі бюджетних установ (на прикладі Державного Казначейства).
- •3. Інформаційні фінансові системи, їх види та характеристика.
- •1. Характеристика інформаційних технологій.
- •2. Інформаційні зв’язки автоматизованої інформаційної системи страхової компанії з іншими інформаційними системами.
- •3. Olap-технології і сховища даних.
- •4. Побудувати схему інформаційного забезпечення комплексу задач підсистеми обліку страхових договорів аіс страхової компанії.
- •1. Стандарт інтерфейса інформаційних систем для діалогових технологій.
- •Розглянемо інтерфейс програми Microsoft Access :
- •2. Основні алгоритми, яки використовуються при вирішенні функціональних задач в аіс “Страхування”.
- •3. Сховища даних, архітектура, моделі та основи їх створення.
- •4. Класифікація автоматизованих інформаційних систем (аіс).
- •1. Розподілені бази даних, технології обробки інформації в рбд.
- •2. Склад функціональних підсистем аіс “Страхування”.
- •3. Логічна модель бази даних.
- •4. Принципи створення та функціонування аіс.
- •Екзаменаційний білет №24
- •1) Інтернет-технології при створенні систем „Інтернет-банкінг”.
- •2) Інформаційне забезпечення автоматизованої інформаційної системи страхової компанії (аіс “Страхування”).
- •3) Нормалізовання відношень в базах даних.
- •4) Основні стадії і етапи створення інформаційних систем.
- •5) Дати характеристику та призначення файлів сеп №5,6,11. Які з файлів сеп відносяться до одного й того ж банківського дня?
- •6) Розробити постановку та алгоритм автоматизованої обробки інформації обліку руху коштів на карткових рахунках клієнтів банку та спроектувати: Екзаменаційний білет №25
- •1) Технологія клієнт-сервер в обробці інформації.
- •2) Загальна характеристика страхової системи з позицій обробки інформації.
- •3) Створення оптимальної моделі баз даних.
- •4) Документ «Опис постановки задачі». Призначення, структура та зміст документу.
- •5) Характеристика комплексу задач обліку податкової звітності в автоматизованій інформаційній системі «Податки».
- •6) Розробити постановку та алгоритм автоматизованої обробки інформації з обліку операцій з овдп та спроектувати: Екзаменаційний білет №26
- •1) Характеристика та класифікація технологічних операцій оброблення економічної інформації
- •2) Інформаційні зв'язки аіс «Держказначейства» з іншими інформаційними системами.
- •3) Інфологічні та датологічні моделі бд.
- •4) Особливості фінансової інформації, як різновида економічної інформації.
- •5) Дати характеристику та призначення файлів сеп №2,5,6. Які з файлів сеп є файлами зворотних платежів одного й того ж банківського дня?
- •5 Модель
- •1) Технологічні процеси автоматизованого оброблення економічної інформації.
- •2) Методика і алгоритми рішення задач по обліку та розподілу бюджетних коштів.
- •3) Автоматизованого банку даних в інформаційних системах.
- •4) Структура економічної інформації (еі)та методи її оцінки.
- •5) Зв’язок функціональних підсистем автоматизованої інформаційної системи аіс “Податки” на різних рівнях управління податкової системи України.
- •6) Описати систему обробки інформації при розрахунках планової потреби в обігових коштах на майбутній період, навести інформаційну модель системи, та спроектувати: Екзаменаційний білет №28
- •1) Типові технологічні операції і їх виконання в інформаційних системах.
- •2) Взаємозв'язок комплексів функціональних задач на різних рівнях управління бюджетними коштами.
- •3) Бази даних в інформаційних системах.
- •4) Характерні риси та особливості економічної інформації.
- •5) Дати характеристику та призначення файлів сеп №3,7,11. Які з файлів сеп є файлами первинних платежів одного й того ж банка? Третя модель
- •Екзаменаційний білет №29
- •1) Поняття позамашинної інформаційної бази, її організація.
- •2) Інформаційне забезпечення аіс «Держказначейства».
- •3) Машинне інформаційне забезпечення.
- •4) Форми подання та відображення економічної інформації.
- •5) Характеристика комплексу задач контролю повноти сплати податкових платежів в аіс «Податки».
- •6) Розробити постановку та алгоритм автоматизованої обробки інформації у банку при прогнозуванні курсу цінних паперів в системі пфтс та спроектувати: Екзаменаційний білет №30
- •2) Структура і склад функціональної частини аіс «Держказначейства».
- •3) Вихідні документи, розробка форм та вибір засобів виводу.
- •4) Характеристики атрибутів і показників, як основних складових одиниць економічної інформації. Утворення показників.
- •5) Інформаційні зв'язки автоматизованої інформаційної системи «Податки» з аіс “Держказначейства”
5.Основні алгоритми, яки використовуються при рішенні задач обліку податкової звітності в автоматизованій інформаційній системі «Податки».
Алгоритм являє собою правило розв'язування задачі, сформульоване як послідовність обчислювальних, логічних та інших дій (кроків), виконуваних з метою отримання потрібного результату. Алгоритм може бути заданий словесне (засобами природної мови), математичним або графічним описом. Крім того, алгоритм може задаватися алгоритмічною мовою.
В А1С “Податки” алгоритми описуються здебільшого математичним або графічним способом, а також алгоритмічною мовою. Графічному опису передує, як правило, побудова математичної моделі — математичного опису алгоритму. Такий опис полягає у формалізованому (із застосуванням математичних символів) поданні всіх розглядуваних залежностей і методів відшукання значень вихідних даних на підставі вхідних.
Графічний опис алгоритму виконується здебільшого у вигляді структурної схеми.
У разі, коли готують окремий документ «Опис алгоритму», поділяють його на розділи: призначення та характеристика комплексу задач, використовувана інформація, результати розв'язання задач комплексу, математичний опис алгоритму, графічний опис.
Платник подає до ДПА под-ві декларації, звіти, розр-ки, платіжні повідомлення, довідки платників про авансові платежі і т. п. Використовуючи також дані паспорту платника, додаткові відомості, НДІ (УБК, УКВЕД- укр.клас-тор видів екон діяльн-ті, УКФВ- укр.клас-тор форм вл-ті, та ін) інф-ція про нараховані податки передається до відділу обліку та звітності для проведення відповідних нарахувань у картках особових р-ків Всі відомості про нараховані і сплачені податки зберігаються в ДПІ не лише у вигляді масиву, але і в документарному вигляді.
6. Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв'язання задачі по видачі відомості, яка містить дані про суми дивідендів, нарахованих на прості акції акціонерного товариства в розрізі власників акцій та спроектувати:
Опис алгоритму розв’язання задачі (тексовий, математичний);
Схему алгоритму розв’язання задачі у відповідності з (РД 50-34.698-90),
Структуру файлів БД об’єкт“таблиці” ;
Взаємозв’язок “Схему даних”;
Інтерфейс об’єкт “Форми”;
Об’єкт “Запити”, та записати відповідні вирази для розрахунку.
Білет № 16.
1. Засоби формалізованого описання економічної інформації.
Основу комп'ютерної ІС становить інформаційна база (ІБ), що являє собою сукупність упорядкованої інформації, використовуваної при функціонуванні ІС. Інформаційна база має на меті забезпечити взаємообмін інформацією між структурними одиницями комп'ютерної ІС, а також інформаційними системами різних рівнів управління.
Успіх створення єдиної інформаційної бази істотно визначається уніфікацією та стандартизацією її складових. Тут класифікації та кодуванню техніко-економічної інформації відводиться особлива роль, оскільки вони є засобами, що забезпечують взаємний обмін інформацією між людиною і ЕОМ.
Класифікація і кодування — це дві невіддільні частини одного процесу — перекладу різноманітної економічної інформації з природної мови на формалізовану мову ЕОМ. У процесі згаданого перекладу вони виконують різні функції. Для їх поглибленого вивчення слід навести основні терміни й поняття, використовувані в цій області.
Класифікація — поділ множини об'єктів на частини за їх подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами.
У процесі класифікації використовуються такі поняття:
Система класифікації — сукупність методів і правил класифікації та їхній результат.
Об'єкт класифікації— елемент класифікованої множини.
Ознака класифікації — властивість або характеристика об'єкта, за якою виконується класифікація.
Значення ознаки — якісне або кількісне вираження ознаки класифікації.
Класифікаційне угруповання — частина об'єктів, яка виділена під час класифікації. Найпоширенішими є такі назви класифікаційних угруповань: клас, підклас, група, підгрупа, вид, підвид, тип.
Ступінь класифікації — етап класифікації при ієрархічному методі, у результаті якого формується сукупність класифікаційних угруповань (або результат чергового поділу об'єктів одного класифікаційного угруповання).
Глибина класифікації — кількість ступенів класифікації. Класифікація використовується для упорядкування змісту і взаємозв'язку економічних показників, які переробляються в ІС за допомогою ЕОМ.
Засобом вираження результатів класифікації є кодування.
Кодування — створення і присвоєння коду класифікаційному угрупованню та об'єкту класифікації (або процес присвоєння об'єкту певного коду).
Код — знак або сукупність знаків, узятих для позначення класифікаційного угруповання і об'єкта класифікації.
Алфавіт (абетка) коду — система знаків, узятих для створення коду.
Основа коду — число (кількість) знаків у алфавіті коду.
Цифровий алфавіт коду — алфавіт коду, знаками якого є цифри.
Буквений алфавіт коду — алфавіт, знаками якого є літери природних мов (української, російської, англійської і т. ін.).
Буквено-цифровий (змішаний) алфавіт коду — алфавіт, знаками якого є літери природних мов та цифри.
Розряд коду — позиція знака в коді.
Довжина коду — кількість знаків у коді без урахування пропусків (прогалин).
Структура коду — умовне позначення складу та послідовності розміщення знаків у коді.
Контрольне число — розрахункове число, яке використовується для перевірки вірогідності запису коду.
Перекодування — присвоєння закодованому класифікаційному угрупованню або закодованому об'єкту новогб коду.
Перекодувальні таблиці — таблиці взаємної відповідності кодів одних і тих самих класифікаційних угруповань або об'єктів класифікації з різних класифікаторів.
Матеріальним утіленням класифікації і кодування є класифікатор.
Класифікатор — офіційний документ, що являє собою систематизований перелік назв і кодів класифікаційних угруповань або об'єктів класифікації.
Позиція класифікатора — назва і код класифікаційного угруповання або об'єкта класифікації.
Ємність класифікатора — найбільша кількість позицій, яку може містити класифікатор.
Резервна ємність класифікатора — кількість вільних позицій у класифікаторі.
Упровадження класифікатора — проведення комплексу заходів, які забезпечують застосування класифікатора у певній сфері діяльності (відділ, дільниця, підприємство, галузь і т. ін.).
Ведення класифікатора — підтримка класифікатора у вірогідному (актуальному) стані (автоматизоване, ручне).
Система ведення класифікатора — сукупність служб, методів і засобів, які забезпечують ведення класифікатора та інформаційне обслуговування абонентів.
Еталон класифікатора — врахований оригінал класифікатора, який ведеться відповідальною за його ведення установою.
Категорія класифікатора — ознака, яка вказує на належність класифікатора до відповідної групи і залежність від рівня його затвердження і сфери застосування (загальнодержавний, галузевий і т. ін.).
Реєстрація класифікатора — присвоєння затвердженому класифікатору реєстраційного номера і запис необхідних відомостей про нього до реєстра (державна, галузева).
Класифікатори техніко-економічної інформації можуть створюватися системним або локальним способом. За системного способу інформація класифікується з урахуванням вимог різних рівнів управління (підприємство, міністерство, відомство тощо). Недолік системного способу розробки класифікаторів полягає в тому, що він робить структуру класифікатора дуже громіздкою, а код багатозначним. Використання таких класифікаторів призводить до підвищення витрат з підготовки інформації для вводу до ЕОМ і зниження ефективності використання обчислювальної техніки на об'єктах управління. За локального способу інформація класифікується у межах одного підприємства, організації або установи. Такі класифікатори характеризуються й відносно легкою розробкою, простотою внесення змін і доповнень. До їх недоліків належить необхідність перекодування інформації при передаванні на вищі рівні управління.
Як уже зазначалося, класифікація і кодування — це невіддільний елемент створення і функціонування комп'ютерних ІС.
Метою класифікації і кодування є упорядкування і взаємоузгодження різних предметів, понять, властивостей чи інших елементів інформації. Використанням кодів можна значно скоротити обсяги інформації та трудомісткість її обробки на всіх етапах технологічного процесу автоматизованої обробки даних.
Тому питанням розробки раціональних класифікаторів під час проектування ІС приділяється велика увага. Розробка класифікаторів базується на врахуванні низки принципів, найважливішими з них є такі:
• Забезпечення в класифікаторі виділення галузевого, відомчого і регіонального (територіального) аспектів управління.
• Зміст назв одиниць інформації, яка вноситься до класифікаторів, має відповідати вимогам державних стандартів або керівних технічних документів.
• Класифікатор має забезпечити розв'язування всіх задач у ІС при мінімальній значності кодів. Велика значність кодів ускладнює заповнення документів, утруднює їх перевірку, збільшує витрати часу на підготовку інформаційних масивів.
• Класифікація номенклатур має бути єдиною, тобто номенклатуру можна розмістити або в порядку зростання класифікаційних ознак (від простого до складного), або за технологічним принципом.
Побудова системи класифікації і кодування потребує додержання принципу взаємно однозначної відповідності класифікованій номенклатурі, тобто для кожної позиції номенклатури призначається лише одне певне місце у класифікаторі. Кожний код має позначати лише один об'єкт класифікації.
Потрібно, щоб система класифікації забезпечила всі види групувань кодованих елементів, необхідних для відповідних розрахунків. Розроблені коди мають бути єдиними для задач планування, обліку, економічного аналізу, регулювання і т.ін., а також переважно цифровими.
Система класифікації і кодування має забезпечити необхідний резерв з метою внесення номенклатур, які щойно виникли, без зміни структури класифікатора. При цьому коди номенклатур повинні мати однакову значність і легко запам'ятовуватися.
Важливою вимогою є стабільність кодів. При цьому коди номенклатур об'єктів, які вибули, протягом певного часу (півроку) не повинні присвоюватися новим позиціям (наприклад, табельний номер працюючих, код виробу тощо). Позиціям, які щойно виникли, коди присвоюються за рахунок резерву.
Система кодування має забезпечити змогу виявляти помилки, що виникають при вводі або запису кодів, програмним способом на ЕОМ. Цього можна досягти унесенням до коду контрольного розряду.
Для забезпечення сумісності ІС різних рівнів управління коди за рядом номенклатур (галузі, установи, адмінрайони тощо) мають бути єдиними для всіх об'єктів управління. Єдність кодів для різних рівнів управління забезпечується впровадженням Єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації.
Вимоги, що ставляться до побудови класифікаторів, настільки різноманітні, що дуже складно їх усіх врахувати. З огляду на це при розробці класифікаторів у кожному конкретному випадку необхідно вибирати оптимальний варіант, який дозволяє за допомогою обчислювальної техніки переробляти економічну інформацію з мінімальними витратами.