Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВСІ ПИТАННЯ (Коркуна залік).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.63 Mб
Скачать

3.Форми представлення алгоритмів.

Взагалі алгоритм це – алфавітний оператор разом з правилами, котрі визначають його дію. Алгоритм може бути представлений у вигляді блок – схеми , у вигляді програми і словесний.

Алгоритми можуть бути представлені:

-у вигляді таблиці, описані як система словесних правил (лексикографічний або словеснокроковий спосіб запису алгоритму),

- представлені алгоритмічною мовою у вигляді послідовності операторів (операторний спосіб)

- з допомогою графічного зображення у формі блок-схем ( графічний або геометричний спосіб запису алгоритму).

Слід зауважити, що графічному способу подання алгоритмів надається перевага через його простоту, наочність і зручність. Блок-схема алгоритму зображає послідовність блоків, з'єднаних між собою стрілками, які вказують послідовність виконання і зв'язок між блоками. Всередині блоків записується їх короткий зміст.

Блок-схема - це спосіб представлення алгоритму в графічній формі, у вигляді геометричних фігур, сполучених між собою лініями (стрілками). Форма блока визначає тип дії, а текст всередині блоку дає детальне пояснення конкретної дії. Стрілки на лініях, що сполучають блоки схеми, вказують послідовність виконання команд, передбачених алгоритмом. Блок-схеми, за рахунок наочності спрощують створення ефективних алгоритмів, розуміння роботи вже створених, а як наслідок і їх оптимізацію. Існуючі стандарти на типи блоків дозволяють легко адаптувати алгоритми, створені у вигляді блок-схем до будь-яких існуючих на сьогоднішній день мов програмування.

Алгоритм може бути детальним, або спрощеним (деякі зрозумілі блоки можуть не записуватись, інакше алгоритм збільшується в розмірі).

Основні види блок-схем :

- прості (нерозгалужені);

- розгалужені;

- циклічні;

- з підпрограмами;

- змішані.

З цих елементів будуються самі алгоритми (базові алгоритмічні конструкції). Базові алгоритмічні конструкції - це способи управління процесами обробки даних. Виділяють три базові алгоритмічні конструкції:

1. лінійні алгоритми;

2. алгоритми розгалуженої структури;

3. алгоритми циклічної структури

Лінійні алгоритми. Алгоритм називається лінійним, якщо блоки алгоритму виконуються один за одним. Алгоритми лінійної структури не містять умовних і безумовних переходів, циклів. Алгоритми розгалуженої структури (рис.1.4). Якщо вибраний метод розв'язання задачі передбачає виконання різних дій в залежності від значень будь-яких змінних, але при цьому кожна гілка алгоритму в процесі розв'язання задачі виконується не більше одного разу, алгоритм називається розгалуженим. Алгоритми циклічної структури (рис.1.5). Цикл - це команда виконавцеві (компілятору) багаторазово повторити послідовність певних команд. При багатократному проходженні деяких ділянок алгоритму в процесі виконання алгоритм називається циклічним. Кількість проходжень циклу повинна бути повністю визначена алгоритмом розв'язання задачі, інакше виникає "зациклювання", при якому процес розв'язання задачі не може завершитися. Алгоритми розв'язку задач циклічної структури можуть бути такими, що при однократному проході циклу деякі ділянки алгоритму виконуються неодноразово, тобто всередині циклу існують інші цикли. Алгоритми такої структури називаються алгоритмами з вкладеними циклам

4.Використання загальнодержавних класифікаторів в фінансовій та банківський сфері.

Класифікатор - це документ, який являє со­бою зібрання кодів і найменуванькласифікаційних об'єктів та їх угруповань. Позиція класифікатора, як правило, містить найменування об'єкта та його код.Щодо кожного класифікатора важливо визна­чити його призначення та сфери дії. Кла­сифікатор може бути призначений для: 1) пер­винного кодування об'єктів, процесів та т. ін. під час підготовки даних для машинної обробки; 2) автоматизованої обробки даних; 3) передавання інформації по каналах зв'язку.

За сферою дії класифікатори розрізняють:

- особисті - особистого користування;

- локальні - використовують під час розв'язання за­дачі чи комплексу задач у системі;

- галузеві - застосовувані на підприємствах і в уста­новах однієї галузі;

- загальнодержавні - обов'язкові для викори­стання в усіх установах і на підприємствах держави.

На рівні держави існує єдина система кла­сифікації та кодування техніко-економічної інформації (ЄСКК ТЕІ). Вона містить у собі ком­плекс загальнодержавних класифікаторів техніко-економічної інформації (КТЕІ), автоматизовану систему (АС) їх ведення та нормативні документи з їх розробки і ведення (НД). Отже, умовно можна записати: ЄСКК ТЕІ = КТЕІ + АС + НД

Вся множина класифікаторів ЄСКК ТЕІ поділяється на чотири групи: 1) класифікатори ресурсів; 2) кла­сифікатори предметів праці та діяльності; 3) кла­сифікатори структури народного господарства й адміністративно-господарського управління; 4) кла­сифікатори управляючої інформації, одиниць вимірювання , документів та ін.

ЄСКК ТЕІ передбачає використання та вве­дення: 1) СПАТО – система позначень автономій, територій і областей; 2) ЗКТЕП – загальнодер­жавний кла­сифікатор техніко-економічних показ­ників; 3) СПОДУ - система позначення органів державного управління; 4) ЗКПО - загальнодер­жавний класифікатор підприємств та організацій; 5) ЗКГНГ - загальнодержавний кла­сифікатор га­лузей н/г; 6) система позначень одиниць вимірювання тощо.

ЄСКК забезпечує: обмін даними між різними рівнями управління н/г; узгодження техніко-еко­номічних показників; можливість агрегування да­них на різних рівнях управління; максимальну ав­томатизацію всіх технологічних операцій об­робки інформації.

Використання класифікаторів ЄСКК дає одна­кові можливості з обробки даних в АІС різних ус­танов та ор­ганізацій.