2.Інформаційні системи фінансового аналізу на фондовому ринку, опис систем.

Розглянемо класифікацію методів і прийомів фінансового аналізу в контексті розробки інформаційної системи в інвестиційній компанії.

Фінансовий аналіз є системою спеціальних знань, пов’язаних з дослідженням фінансово-економічних процесів, які формуються під впливом об’єктивних економічних законів і факторів суб’єктивного порядку.

Виходячи з сутності характеристик ринкової економіки, а також враховуючі національні особливості реструктуризації економіки України, можна подати сфери дії фінансового аналізу у такому вигляді, що відповідає методологічним та інформаційним аспектам щодо обліково-аналітичної функції. Предмет фінансового аналізу – фінансові ресурси і їх потоки. Зміст і основна мета фінансового аналізу – оцінку фінансового стану і вияв можливостей підвищення ефективності функціонування суб’єкта господарювання з допомогою раціональної фінансової політики. Досягнення цієї мети здійснюється з допомогою методу, притаманного даній науці.

Метод фінансового аналізу – це система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію і регулятивних принципів дослідження фінансової діяльності суб’єктів господарювання: система категорій, науковий інструментарій, система регулятивних принципів. Перші два елементи характеризують статистичну компоненту методу, останній – його динаміку.

Категорії фінансового аналізу – це найбільш загальні, ключові поняття. До них належать: фактор, модель, ставка, відсоток, дисконт, опціон, грошовий потік, ризик тощо. Науковий інструментарій (апарат) фінансового аналізу – це сукупність загальнонаукових і конкретно наукових способів дослідження фінансової діяльності суб’єктів господарювання. Принципи фінансового аналізу регулюють процедурний бік його методології і методики. До них належать: системність, комплексність, регулярність, наступність, об’єктивність тощо.

Основним елементом методу будь-якої науки є науковий апарат. Практично неможливо уособити прийоми і методи будь-якої науки як такі, що належать лише їй, - спостерігається взаємопроникнення інструментаріїв різних наук. У фінансовому аналізі також застосовуються різні методи, розроблені спочатку в межах тієї чи іншої економічної науки.

Існують різні класифікації методів фінансового аналізу. Перший рівень класифікації виділяє неформалізовані і формалізовані методи аналізу. Перші базуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не суто аналітичних залежностях. До них належать методи: експертних оцінок, сценаріїв, порівняння, побудови системи показників, побудови систем аналітичних таблиць тощо. Застосування цих методів характеризується визначеним суб’єктивізмом, оскільки велике значення мають інтуїція, досвід і знання аналітика.

До другої групи належать методи, в основі яких лежать достатньо строгі формалізовані аналітичні залежності. Відомо десятки цих методів; вони складають другий рівень класифікації. Перерахуємо деякі з них.

Класичні методи аналізу господарської діяльності і фінансового аналізу: ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий, виділення ізольованого впливу факторів, відсоткових чисел, диференційний, логарифмічний, інтегральний, простих і складених відсотків, дисконтування.

Традиційні методи економічної статистики: середніх і відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки.

Математико-статистичні методи вивчення зв’язків: кореляційний аналіз, регресійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів, коваріаційний аналіз, кластерний аналіз тощо. Економетричні методи: матричні методи, гармонічний аналіз, спектральний аналіз, методи теорії виробничих функцій, методи теорії міжгалузевого балансу.

Методи економічної кібернетики і математичного програмування: методи системного аналізу, методи машинної імітації, лінійне програмування, нелінійне програмування, динамічне програмування, опукле програмування тощо.

Методи дослідження операцій і теорії прийняття рішень: методи теорії графів, методи байєсівського аналізу, теорія ігор, теорія масового обслуговування, методи галузевого планування і управління.