12. Фрицький о.Ф. Конституційне право України. Підручник. – к.:

_{Юрінком Інтер, 2002. – С. 94-115.}

13. Шаповал В. Основний Закон України і референдум: до питання про

“стабільність” Конституції. // Право України. – 2000. – № 2. – С. 3-5.

Заняття 7. Виборче право в Україні.

1. Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.

2. Основні принципи виборчої системи України.

3. Порядок організації та проведення виборів.

4. Система виборчих органів.

5. Гарантії здійснення виборчого права.

6. Поняття референдуму, його види і порядок проведення.

Список літератури. Законодавство

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради

України 28 червня 1996 р.

2. Конвенція про основні цілі і норми соціальної політики. Прийнята 22

червня 1962 р. // Комп’ютерна БД “Право”.

3. Про об’єднання громадян. Закон України від 16 червня 1992 р. //

Відомості Верховної Ради України 1992. – № 34. – Ст. 504.

4. Про пенсійне забезпечення. Закон України від 5 листопада 1991 р. //

Відомості Верховної Ради України. – 1992.– № 3. – Ст. 10.

5. Про політичні партії в Україні. Закон України від 5 квітня 2001 р. //

Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.

Література

1. Гладун з.С., Федчишин м.Г. Основи конституційного права України:

Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Астон, 2001. – С. 31-

49.

2. Коментар до Конституції України. Друге видання. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. – С. 25-65.

3. Конституційне право України. Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка. –

К.: Наукова думка, 2002. – С. 122-184.

4. Кравченко в.В. Конституційне право України. Навчальний посібник.

– К.: Атіка, 2002. – С. 66-95.

5. Кравченко В.В. Конституційне право України у визначеннях та схемах. Навчальний посібник. – К: Атіка, 2002. – С. 29-40.

6. Лукаш С. Політичний плюралізм як принцип конституційного ладу //

Віче. – 1997. – №7. – С. 13-24.

7. Погорілко В.Ф. Основи конституційного ладу України. – К.:

Атіка,1997. – 114 с.

8. Скрипнюк В. Політико-правові принципи організації та функціонування державної влади в Україні // Право України. – 2002. –

№ 5. – С. 3-8.

9. Тацій В., Грошевий Ю. Прокуратура в системі поділу влади. // Вісник

Академії правових наук України. – 1999. – № 1.– С. 61-69.

10. Фрицький о.Ф. Конституційне право України. Підручник. – к.:

_{Юрінком Інтер, 2002. – С. 94-115.}

11. Шаповал В. Основний Закон України і референдум: до питання про

“стабільність” Конституції. // Право України. – 2000. – № 2. – С. 3-5.

Реферати

1. Здійснення народовладдя в Україні.

2. Виборча система в Україні.

3. Референдум та його види.

4. Характеристика політичного режиму в Україні.

5. Характеристика форми правління в Україні.

Термінологічний словник

Абсентеїзм — неявка частини виборців на виборчі дільниці для голосування і, таким чином, відмова їх від реалізації свого активного виборчого права.

Активне виборче право — право громадян обирати виборні органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Вибори — процес, унаслідок якого певна спільність людей шляхом голосування формує державний орган або заповнює вакантну виборну посаду.

Виборча дільниця — територіальна виборча одиниця для проведення голосування і підрахунку голосів на виборах.

Виборча система — порядок організації і проведення виборів до представницьких органів державної влади, місцевого самоврядування і здійснення громадянами своїх виборчих прав.

Виборчий процес — один із основних елементів виборчої системи, що забезпечує організацію проведення виборів у встановленому законом порядку. Основними стадіями виборчого процесу є: призначення виборів, утворення виборчих округів, виборчих дільниць; формування виборчих органів (Центральної виборчої комісії, окружних, дільничних та інших виборчих комісій); складання та оголошення списків вибор- ців; висування і реєстрація кандидатів; передвиборна агіта- ція; голосування; підрахунок голосів і визначення результатів виборів; реєстрація обраних осіб і опублікування підсумків виборів.

Виборчі комісії — передбачені Конституцією і законами України органи для організації та проведення виборів, а саме: Центральна виборча комісія, виборча комісія Автономної Республіки Крим, окружні, дільничні виборчі комісії. Крім того, для проведення виборів у місцеві ради утворюються територіальні виборчі комісії.

Виборче право — сукупність правових норм, що закріплюють порядок утворення представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування і здійснення громадянами своїх виборчих прав шляхом голосування.

Безпосередня (пряма) демократія — безпосередня участь громадян у здійсненні державної влади, їх пряме волевиявлення під час прийняття державних рішень.

Демократія — (грец. demos — народ і kratos — влада) форма організації державної влади й суспільного життя, держава побудована на визнанні народу як джерела влади.

Пасивне виборче право — право громадян бути обраними до складу виборних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Плебісцит — опитування населення з найважливіших питань державного життя. Плебісцит, як правило, провадиться з питань визначення статусу відповідної території, відокремлення і самос­тійного існування націй, форми державного управління тощо.