- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
9.8.1 Круглі лісоматеріали.
Їх отримують на лісозаготовках шляхом очистки від гілок і сучків. Поставляють у вигляді хлистів, колод, кряжів і чураків. Хлист – стовбур дерева без сучків. гілок і комлевої (прикорневої) частини. При попередньому розрізанні хлистів отримують колоди, кряжі (відрізки колод) та чураки (відрізки кряжів).Круглі лісоматеріали випускають довжиною 0,5…14,0м. таких груп товщин: дрібні – 6…13см., середні - 14…24см. та крупні - 26см. і більше. За товщиною верхнього зрізу круглі лісоматеріали поділяються на: жердяк – 3…7 см, підтоварник – 8… 11 см, ліс будівельний – 12 см і більше, пиловочник – 14 см і більше, кряжі – 16…25 см, верхівкові сортименти. Товщину колод і кряжів вимірюють на тонкому кінці без кори. Товщину дров’яних лісоматеріалів вимірюють по корі. Кількість круглих лісоматеріалів підраховують по об’єму. За одиницю об’єму приймають 1м3 щільної деревини (щільний кубометр) або складський кубічний метр (складометр). Щільний кубічний метр – кількість деревини, що займає простір 1х1х1м. Складський кубометр включає всі порожнини між окремими колодами, кряжами або чураками.
Щільний об’єм окремих колод визначають з допомогою спеціальних таблиць. Складський об’єм визначають обмірюванням штабеля.
За якісними ознаками круглі лісоматеріали поділяються на чотири сорти (1, 2, 3, 4). Дрібні лісоматеріали поділяються тільки на 2 і 3 сорти. Сорт вказують кількістю крапок або римськими цифрами.
Середні та крупні по товщині круглі лісоматеріали ,довжиною більше 2 м., маркують при розрізанні хлистів водостійкою фарбою або спеціальною крейдою. Маркування літерно-цифрове і позначає сортимент, сорт і товщину. Літера вказує на призначення:
М – для щогл кораблів, паль, гідротехнічних споруд та елементів мостів, виготовлення плавучих засобів (товщина 22 … 34см, довжина 6,5 та 8,5м);
П - пиловочник (товщина від 14см, довжина 4,0 … 6,5м);
С – для ліній електропередач, допоміжних і тимчасових споруд (товщина 20 … 36см, довжина 6,5; 7,0; 7,5; 8,0; 8,5; 9,0; 11; 13; 16; 18м);
Л – кряжі для лущення фанерного шпону;
Р – для руднічних стоєк.
Лісоматеріали для розпилювання маркують такими літерами:
А – для виробництва авіаційних пиломатеріалів;
Р – для виробництва резонансних пиломатеріалів;
С – для виробництва лижних, ложевих і протезних заготовок;
К – для виробництва шпал і перевідних брусів для залізниці (товщина від 24см, довжина 1,3 … 5,5м)
Э – для виробництва експортних пиломатеріалів;
Літерного знака у маркуванні не мають лісоматеріали призначені для машинобудування, будівництва, меблевого виробництва тощо. Поряд з літерою проставляють цифру (арабську або римську) сортності. Знак сортності не ставлять на сортименти, якість яких визначається вимогами одного сорту. Наступна цифра – знак діаметру (см). Наприклад, знак О – діаметр 20, 30, 40см і т.д.; знак 2 – діаметр 22, 32, 42см і т.д.
Висота всіх маркувальних знаків 30...50мм.
9.8.2 Пиломатеріали.
Являють собою сортименти отримані поздовжнім розпилюваням колод. За формою у розрізі пиломатеріали поділяють на пластини, четвертини, горбиль, дошки, бруси та бруски (Рис. 9.19).
Рисунок 9.19 Пиломатеріали
а-пластини; б-четвертини; в-горбиль; г-дошка необрізана; д-дошка напівобрізана; е-дошка обрізана; ж-брус брус чотирьохкантний; з-брус чистообрізний.
Пластини - дві симетричні частини колоди, четвертини - дві симетричні частини пластини, бруси - вироби прямокутної форми з найменшим розміром 100...250мм при співвідношенні ширини до товщини менше двох, бруски - вироби прямокутної форми з найбільшим розміром 100мм при співвідношенні ширини до товщини менше двох, дошки - вироби прямокутної форми з товщиною 13...100мм при співвідношенні ширини до товщини більше двох, горбиль - зрізана зовнішня частина колоди, обапол - одна сторона дошки пропиляна повністю, а друга - не менше половини довжини.
Пиломатеріали поділяють по породах на хвойні, м'яколистяні та твердолистяні. Розмір пиломатеріалів становлять: довжина 1,0...6,5м, товщина 13, 16, 19, 22, 26, 32, 40, 45, 50, 60, 70, 75, 100, 130, 150, 180, 200, 220 та 250мм, ширина 80, 90, 10, 110, 130, 150, 180, 200, 220 та 250мм. Якість пиломатеріалів визначається пороками деревини (розрізняють 39 основних пороків деревини та 128 їх різновидів) та дефектами обробки. Дошки і бруски виготовляють сортів: відбірний – (0), 1, 2, 3 та 4. Бруси виготовляють 1, 2, 3 та 4 сортів. Пиломатеріал високих сортів використовують для виготовлення несучих дерев'яних конструкцій та столярних виробів. Маркують пиломатеріали незмивною фарбою (при товщині до 25 мм – на пласті, а понад 25 мм - на торці. При маркуванні сортності відбірний сорт позначають через 0, а решту сортів – кількістю крапок або рисок. Призначення пиломатеріалу позначають літерами на пласті.
Шпали випускають для залізничних колій (широких і вузьких) та для метрополітену.
Шпали для ширококолійної залізниці виготовляють типу: І - для головних шляхів, ІІ - для станції та під'їзних шляхів та ІІІ - для під'їздних шляхів промислових підприємств; виду: А - обрізні (пропиляні з чотирьох сторін) та Б - необрізні (пропиляні тільки дві протилежні сторони). Їх виготовляють довжиною 2750мм, І та ІІ сортів.
Шпали для вузькоколійної залізниці випускають обрізними та необрізними трьох типів, в залежності від розмірів у розрізі, довжиною 1200, 1500 та 1700мм.
Шпали для метрополітену випускають тільки обрізними товщиною 165мм, шириною верхньої площини 165, нижньої площини 250мм, довжиною 2650мм.
Умовне позначення пиломатеріалів складається з цифри (позначення сорту), назви породи деревини (хвойні позначаються “ХВ”), цифрового значення поперечного розрізу (для необрізного матеріалу-товщини).
