1.5 Стехіометрія

Термін "стехіометрія" походить від грецьких слів: "стехіон" елементний склад і "метрейн"- вимірювання. Вона включає в себе метрологію (систему фізичних величин) та номенклатуру речовин. Номенклатура речовин є складною, інформативно місткою і важливою частиною термінології сучасної технології промисловості та агропромислового комплексу. Стехіометрія - основа кількісного визначення матеріальних і енергетичних потоків систем технологій, витратних коефіцієнтів сировини і напівпродуктів, розрахунку теоретичного виходу продукту.

На сьогодні найбільш поширена система номенклатури речовин розроблена Міжнародним союзом теоретичної і прикладної хімії (IUPAC), яка базується на принципі використання системних назв речовин, а не звичайних (тривіальних). В основу системи номенклатури речовин покладено їх склад – найбільш сталу і, одночасно, найпростішу характеристику речовин. Номенклатура складається з формул і назв.

Формула - зображення складу речовини за допомогою символів хімічних елементів.

Назва - зображення складу речовини за допомогою слова чи групи слів.

Первинною в номенклатурі речовин є хімічна формула з якої випливає назва. Знаючи назву, можна за допомогою системи номенклатурних правил написати формулу сполуки.

Прості речовини

Вони складаються з одного хімічного елемента і їх називають, як правило, так само як і елементи. Якщо проста речовина може перебувати у різних станах (алотропних формах), молекулярний склад яких відомий, то в назві відзначають кількість атомів у молекулі за допомогою приставок:

1- моно	5- пента	9- нана
2- ди	6- гекса	10- дека
3- три	7- гекта	і т.д.
4- тетра	8- окта

Наприклад:

О - монокисень

O₂- дикисень

O₃ – трикисень

Для твердих поліморфних модифікацій, починаючи з низькотемпературної, допускається їх позначення грецькими літерами: альфа (), бета (β), гама (γ), дельта (δ) тощо. Наприклад, поліморфні (алотропні) форми (модифікації) заліза позначають так: -Fe, β-Fe, γ-Fe, δ-Fe.

Кожній модифікації відповідає певна кристалічна структура та параметри решітки. Для позначення кристалічної решітки даної модифікації застосовують такі скорочення: куб (кубічна), гекс (гексагональна), тетр (тетрагональна) тощо. Наприклад,

- кристалічна сірка -S чи S (ромб);

- залізо -Fe (ОЦК).

Аморфний стан речовини позначають скороченням – ам, яке ставлять в дужках після символу. Наприклад:

- аморфний вуглець - С (ам);

- аморфна сірка - S (ам).

Складні речовини

Згідно з номенклатурними правилами назва речовини будується:

англійськомовний варіант - за ходом формули;

українськомовний (фρ., рос.) - у зворотньому напрямку.

Якщо назва речовини складається з двох окремих слів, то на перше місце ставлять електронегативну складову (аніон) у називному відмінку, а на друге - електропозитивну складову (катіон) у родовому відмінку. Кількість атомів відображають приставкою назви числа в обох словах. При цьому, якщо електронегативна складова одноелементна, то вона має суфікс -ід. Наприклад:

Оксиди

“+” “-“

С О₂ - диоксид моновуглецю

C O - монооксид моновуглецю

Fe₂ O₃ - триоксид дизаліза

А1₂ Оз - триоксид диалюмінію

V₂ O₅ - пентаоксид диванадія

Хлориди, фториди, йодиди

Na СІ - монохлорид мононатрію

Mg І₂ - дийодид мономагнію