- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
До них відносять речовини, які при змішуванні з водою утворюють тісто, що схоплюється і твердіє, як на повітрі так і у воді. Найбільш широко в якості гідравлічного в’яжучого використовують цемент. Вихідна сировина для їх виробництва: мергелі (гірська порода), вапнякові (вапняк, крейда, вапняковий туф) та глинисті гірські породи. Найбільш поширене виробництво портландцементу (від міста Портленд у Великобританії). Виробництво портландцементу складається з певних операцій (Рис. 9.11) підготовки компонентів і суміші, обпалювання суміші для отримання цементного клінкера (нім. Klinker – штучний камінь великої міцності), подрібнення клінкера на порошок і введення добавок. Подрібненість (дисперсність) клінкера впливає на міцність цементного каменя. Для поширених цементів розмір часток ~ 0,04мм (2500…3000см2/г). Збільшення зовнішньої поверхні на 1000см2/г підвищує активність цементу на 20…25% (активність – міцність при стискуванні після витримки 28 діб, за якою встановлюють марку цементу).
Рисунок 9.11 Схема операцій виготовлення портландцементу
Основний представник цементів – портландцемент. Він являє собою порошок сіро-зеленого кольору і випускається марок 400, 500, 550 та 600 (кг/см2). Активні мінеральні добавки (діатоміт, пемза, туф) значно підвищують їх водостійкість. Найбільш відома мінеральна добавка – мінерал пуццолана (отримала назву від родовища поблизу м. Пуццолі в Італії), який являє собою вулканічний попіл. Пуццолановий портландцемент випускають марок 300 та 400.
Вироблювані цементи класифікують за певними ознаками (Рис. 9.12)
п
ортландцемент
портландцемент з активними
мінеральними добавками
шлакопортландцемент
пуццолановий портландцемент
глиноземистий
високо-глиноземистий
гіпсоглиноземистий
високоміцний
підвищеної міцності
рядові
низькомарочні
звичайні
швидкотвердіючі
особливо швидкотвердіючі
повільно схоплюються
нормально схоплюються
швидко схоплюються
за сульфатостійкістю
за об’ємною деформацією при твердінні
за декоративними властивостями
Рисунок 9.12 Класифікація цементів
Портландцемент з активними мінеральними добавками (доменний і сланцевий шлак, діатомні тощо) до 20% маси цементу використовують для виготовлення бетонів, що не мають високої морозостійкості. Випускають марок М300, М400, М500, М550 та М600. Портландцемент, з такими добавками буває:
- пластифікованим – містить поверхнево-активні добавки, що підвищують пластичність та морозостійкість бетонів. Випускають марок М300 та М400;
- гідрофобним (ГПЦ) – містить поверхнево-активну добавку, що зменшує здатність змочуватись водою. Саме тому вони довго зберігають активність в умовах вологої атмосфери. Випускають марок 300 та 400;
- швидкотвердіючим (БТЦ) – відзначається дисперсністю. Завдяки цьому твердіє за 3 доби. Випускають марок 300 та 400. Виготовляють також надшвидкотвердіючий, який дозволяє розбирати форми через 1…4 години після формування виробу;
- сульфатостійким (СПЦ) – відзначається підвищеною стійкістю до агресивних вод. З нього виготовляють гідротехнічні бетони;
- тампонажним – для цементування нафтових і газових свердловин. За особливостями використання буває підвищеної щільності (важкий), піщаний, солестійкий та низькогігроскопічний;
- портландцемент (РПЦ) що розширюється – відзначається рівномірним збільшенням об’єму при твердінні в умовах підвищеної вологості та відсутністю усадки при твердінні на повітрі. Це запобігає появі тріщин в бетонних виробах. Характеризується високою водонепроникністю;
- портландцемент, що напружується – відзначається здатністю розширюватись і підвищувати напруженість залізобетону. Тому його використовують при спорудженні покриття аеродромів, резервуарів для води тощо;
- білим і кольоровим – виготовляють з чистих вапняків, мармуру та білих каолінових глин (мінімальний вміст фарбуючих оксидів заліза, хрому та марганцю). Білий портландцемент випускають марок 400 та 500 і сортовим за білизною: БЦ – 1, БЦ – 2, БЦ – 3.
Кольорові портландцементи отримують одночасним розмеленням клінкера білого портландцементу з світло- та лугостійкими пігментами (сурик, охра, ультрамарин тощо). Білий та кольоровий портландцемент використовують при архітектурно-облицювальних роботах, для створення фактурного покриття стінових панелей, для виготовлення штучного мармуру та облицювальної плитки: За складом і міцністю цементи поділяються на типи і марки:
-тип I- портландцемент марок М300, М400, М500, М550 та М600 з мінеральними добавками (до 5%);
-тип II- портландцемент марок М300, М400, М500, М550 та М600 з мінеральними добавками (до 35%);
-тип III- портландцемент марок М300, М400 та М500 з мінеральними добавками ( 36-80%);
-тип IV-пуццолановий цемент марок М300, М400 та М500 з мінеральними добавками ( 21-55%);
-тип V– композиційний цемент М300, М400 та М500 з мінеральними добавками ( 36-80%), що складаються з доменного гранульованого шлаку (18-60%) та пуцолани (10-40%).
При маркуванні цементів вказують його тип, марку, спеціальні ознаки (Р-швидкотвердіючий, ПЛ- пластифікація, ГФ- гідрофобізація, Н- клінкер нормованого складу) та стандарт. Наприклад: ПЦ-II/А-Ш-400Р-ПЛ ДСТУ БВ.2.7-46-96
шлакопортландцемент виготовляють одночасним розмеленням портландцементного клінкера, доменного гранульованого шлаку та гіпсу або змішуванням окремо підготовлених порошків. Вміст шлаку – 21…60%. Випускають марок М300, М400, та М500. Використовують для гідротехнічних споруд та для виробів, що експлуатуються у вологому середовищі;
Глиноземистий цемент виготовляють тонким розмеленям обпаленої до спікання або плавлення сировини багатої глиноземом (вапняк + боксити). Характеризується інтенсивним зміцненням на початку твердіння (80…90% від марочної міцності за 24 години). Випускають марок М400,М500 та М600. Бетонні вироби стійкі у прісних і сульфатних водах та морозостійкі. Використовують при ремонтних та аварійних роботах, бетонуванні в зимових умовах, гідроізоляції шахт.
Кислотостійкий цемент виготовляють з подрібненого кварцового піску та кремнефтористого натрію. Випускають марок М500 та М600 таких типів:
Тип І – для кислотостійких замазок;
Тип ІІ – для розчинів і бетонів. Для бетонів використовують рідке скло. Такі цементи стійкі до дії кислот (крім фосфорної, фтористоводневої та кремнефтористоводневої), але втрачають міцність у воді та лугах;
Гіпсоцементно-пуццоланове в’яжуче (ГЦПВ) виготовляють змішуванням будівельного або високоміцного гіпсу (50…75%), портландцементу (15…25) та пуццоланічної добавки (10…25%). Випускають марок 100 та 150. Воно швидко твердіє, має хорошу морозостійкість та водостійкість. Використовують для виготовлення вентиляційних блоків, панелей внутрішніх перегородок та інших подібних виробів.
