9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.

Листове скло упаковують у контейнери, ящики з дошок або касети. Невеликі листи дозволяється складати у пачки перекладаючи їх папером. Великогабаритне скло найкраще упаковувати у контейнери встановлюючи його вертикально. Торцеві поверхні вирівнюють, а весь вільний простір заповнюють стружкою або гофрованим картоном, що виключає можливість зміщення закріплених листів.

Скловироби дрібних розмірів упаковують в залежності від їх виду та величини: вкладають на торець рядами на піддони, вкладають у контейнери і перекладають папером (склоблоки), в дерев’яні ящики або картонні коробки (облицювальна плитка), у паперові або поліетиленові мішки масою до 50кг (смальта).

Труби вкладають у ящики або контейнери з ущільненням. Кінці труб обгортають папером або захищають ковпачками з полімерних матеріалів.

У кожний контейнер або ящик вкладають паспорт в якому вказують назву заводу-виробника, тип або марку виробу, розміри, кількість, колір, фізико-механічні властивості тощо. На ящиках і контейнерах пишуть товщину, довжину та ширину листів, їх сорт і кількість та роблять застережні надписи: “Обережно крихке”, “Верх не кантувати”, “Не класти” з відповідними умовними позначеннями.

Транспортують скло та скловироби всіма видами транспорту захищаючи від механічних пошкоджень та опадів.

Скло та скловироби зберігають у сухих закритих складських приміщеннях. При тривалому зберіганні у вологих умовах скло може втратити свою прозорість.

9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.

Теплоізоляційними називають матеріали, що зменшують втрати тепла в навколишнє середовище. Вони характеризуються пористою будовою, малою щільністю (до 600кг/м³) та низькою теплопровідністю. Багато видів теплоізоляційних матеріалів через високу пористість поглинають звукові коливання, що дозволяє використовувати їх для боротьби з шумом.

Теплоізоляційні матеріали класифікують за видом основної сировини, формі та зовнішньому вигляду, структурі, щільності, жорсткості та теплопровідності (Рис. 9.10) За щільністю теплоізоляційні матеріали поділяють на марки: 15, 25, 35, 50, 75, 100, 125, 150, 175, 200, 225, 250, 300, 350, 400, 450, 500, 600 (кг/м³).

н еорганічні (шлаки, азбест, скло)

органічні (торф, ДВП, пластмаси)

штучні жорсткі (плити, цегла)

штучні гнучкі (мати, шнури, джгути)

сипучі (вата, вермикуліт)

волокнисті (мінераловатні, скловолокнисті)

зернисті (вермикулітові)

порожнисті (піноскло, піноблоки)

м’які (мінеральна та скляна вата)

напівжорсткі (з штапельного скловолокна на синтетичному зв’язуючому)

жорсткі (мінеральна вата на синтетичному зв’язуючому)

низької теплопровідності (клас А)

середньої теплопровідності (клас Б)

підвищеної теплопровідності (клас В)

теплоізоляційно-будівельні

т еплоізоляційно-монтажні

Рисунок 9.10 Класифікація тепло- та звукоізоляційних матеріалів

Теплоізоляційні матеріали з неорганічної сировини:

Мінеральна вата та вироби з неї. Виготовляють з вапняків, доломітів, базальту, граніту, доменних і паливних шлаків, подрібненої глиняної та силікатної цегли. По щільності буває марок 75, 100, 125, та 150. Вона вогнестійка, не гниє, мало-гігроскопічна та крихка. З неї виготовляють теплоізоляційні вироби:

Мінераловатні мати – листовий рулонний виріб з мінеральної вати, покритий з однієї або двох сторін бітумінізованим папером, прошитий міцними нитками. Випускають марки 100, шириною 500 та 1000, довжиною 3000…5000 та товщиною 50…100мм.

Плити з мінеральної вати на синтетичному зв’язуючому виготовляють розмірами 900…1800х500…1000, товщиною 40…100мм, марок 50, 75, 125, 175, 200, та 300

Плити з мінеральної вати на бітумному зв’язуючому виготовляють довжиною 1000…1500 та 2000, шириною 500 та 1000, товщиною 40…100мм марок 200 та 250

Скловата та вироби з неї. Скловату виробляють з шитих склониток або подрібненої скломаси. В залежності від призначення виробляють текстильне (діаметр 3…7мкм) та теплоізоляційне (штапельне діаметром 10…13мкм) скловолокно. Скловолокно міцне, хімічно стійке та теплостійке. З нього виготовляють:

Мати та смугу виготовляють з скловолокна прошиванням склониткою. Мати випускають марок МТС – 12 (діаметр волокна 12мкм покриття склотканиною марки А), МТХ – 20 та МТХ – 30 (діаметр волокна 20(30)мкм покриття склополотном довжиною 1000…3000, шириною 300…700, товщиною 6, 20, 30, та 50мм марок 100, 150 та 175. Смуги випускають марок ПТХ – 30 (діаметр волокна 30мкм покриття склополотном) довжиною 500…3000, шириною 200 та 250, товщиною 20, 30 та 50мм.

Вироби з штапельного скловолокна на синтетичному зв’язуючому у вигляді матів або плит обклеєних з однієї або двох сторін склотканиною, алюмінієвою фольгою, полімерною плівкою або без обклеювання. Середній діаметр скловолокна 10…13мкм. За призначенням плити бувають: жорсткі будівельні (ПЖС), напівжорсткі будівельні (ППС) та напівжорсткі технічні (ППТ). Їх випускають розмірами 1000…1500х475…1500 товщиною 50, 60, 70 та 80мм марок 40…200. За призначенням мати бувають будівельними (МС) та технічними (МТ). Їх випускають довжиною від 1300, шириною 500…1500, товщиною 30, 40, 50, 60, 70 та 80мм марок 35 та 50.

Спінений перліт – високопористий матеріал. У вигляді піску або щебеню його використовують як легкий наповнювач для різноманітних теплоізоляційних виробів. В якості зв’язуючих використовують портландцемент, рідке скло, нафтовий бітум або синтетичні смоли. На його основі переважно виготовляють плити 500 (1000)х500 товщиною 40, 50 та 60 мм марок 200, 225, 250 та 300.

Піноскло – теплоізоляційний матеріал на основі подрібненої скломаси з газоутворювачем або рідкого скла. Відзначається водостійкістю, морозостійкістю, хорошим звукопоглинанням, легкістю обробки ріжучим інструментом. З нього виготовляють плити 500х400 товщиною 70…140мм. На основі піноскла з різними наповнювачами випускають:

склопор – з крупнозернистим (більше 5мм) наповнювачем;

сілопор – з дрібнозернистим (0,01…5,0мм) наповнювачем;

склофосгель – матеріал з крупними порожнинами;

склофенопласт (ФСП) – з наповнювачем у вигляді фенольного пінопласту.

Азбестові матеріали та вироби. До них відносять:

азбестовий папір – вогнестійкий листовий або рулонний матеріал. Випускають листи 1000х950 товщиною 0,5; 1,0 та 1,5мм, та рулони з шириною полотна 670,950 та 1150 товщиною 0,3; 0,4; 0,5; 0,65 та 1,0мм. Теплостійкість до 500^оС.

Азбестовий шнур виготовляють діаметром 0,75…55мм. його намотують на бобіни, або змотують у клубки чи бухти. Теплостійкість до 500^оС.

азбестову тканину – виготовляють у вигляді полотнищ довжиною до 25м, шириною 1,0…1,5м, товщиною 1,4…3,5мм. Поставляють у рулонах.

Совеліт – найбільш поширений азбестомагнезіальний теплоізоляційний матеріал (доломіт 80% та розпушений азбест 20%). На основі совелітового порошку виготовляють сегменти та напівциліндри (внутрішній діаметр 57…426, довжина 500, товщина 40…80мм) та плити 500х170…500 товщиною 40…75мм.

Алюмінієва фольга (альфоль) – новий теплоізоляційний матеріал у вигляді стрічки гофрованого паперу на гребні якого наклеєна алюмінієва фольга. Цей матеріал поєднує низьку теплопровідність повітряного прошарку з високою відбивною здатністю поверхні алюмінєвої фольги. Випускають у рулонах шириною до100мм при товщині фольги 0,005…0,03мм.

Теплоізоляційні матеріали з органічної сировини:

Арболіт – використовують для виготовлення конструктивно-теплоізоляційних виробів, стінових блоків і панелей та різних елементів споруд. Для створення матеріалу використовують: в’яжучі (портландцемент та його різновиди, гіпс), наповнювачі (низькоякісна деревина, відходи лісозаготовки та деревообробки), допоміжні речовини (пороутворювачі, пластифікатори, прискорювачі твердіння) та воду. Матеріал відзначається низькою теплопровідністю, біологічною стійкістю, морозостійкістю, низькою щільністю (до 700 кг/м³) та хорошою оброблюваністю різанням.

Комишит – щільний матеріал із спресованих стебел комишу (очерета) скріплений сталевим оцинкованим дротом. Для захисту від гнилі просочують.

Повсть будівельна. Виготовляють з тваринного волоса у вигляді листів 1000…2000х500…2000 товщиною 12мм. Для захисту від мілі просочують.

Телоізоляційний матеріал з пластмас. Використовують як термопластичні так і термореактивні смоли. Найбільш поширене використання таких матеріалів:

піностірол – відзначається малою щільністю (20…40 кг/м³) низькою теплопровідністю, хорошими звукопоглинаючими властивостями та теплостійкістю до 70^оС. Випускають у вигляді плит і листів.

пінополіуретан. Буває жорстким та еластичним (поролон). Жорсткий пінополіуретан відзначається низькою щільністю (50…60кг/м³), дуже низькою теплопровідністю, високими звукопоглинаючими властивостями та теплостійкістю до70^оС. Еластичний пінополіуретан у вигляді прокладок використовують для герметизації стиків.

міпора – матеріал на основі сечовино-формальдегідної смоли. Відзначається малою щільністю (40…60кг/м³), низькою теплопровідністю, високим звукоізоляційними властивостями, низькою міцністю та теплостійкістю до 110^оС.