- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
Крупні та грубі вироби не упаковують для транспортування, а вкладають на піддони. Більш цінні вироби (санітарно-технічні, облицювальну плитку, плитку для підлоги тощо) упаковують у дерев’яні ящики, ящики – обрешітки, паперові мішки або обгортають папером і обв’язують пачки на піддонах. В тару вкладають вироби одного виду, розміру, сорту, найменування тощо. Листи з килимовою мозаїкою для підлоги упаковують у пачки (до 10 шт.).
Транспортують дрібні та цінні керамічні вироби критим транспортом, вкладаючи їх на ребро. Керамічні труби при транспортуванні встановлюють вертикально.
На кожну партію керамічних виробів видається паспорт в якому вказують найменування заводу виробника, номер партії та стандарту, марку та кількість виробів та їх основні характеристики. На тильній стороні деяких виробів, фарбою або при формуванні виробів, позначають найменування заводу виробника, номер стандарту та сорт.
Грубі керамічні вироби зберігають під навісами в штабелях або клітках, розділяючи за видами, типами, сортами, розмірами тощо. Цінні керамічні вироби (облицювальну плитку, санітарно-технічні вироби) зберігають у закритих складських приміщеннях, захищаючи від механічних пошкоджень, забруднення та зволоження.
9.4 Скло та вироби
Скло – твердий, аморфний, прозорий в певному оптичному діапазоні (в залежності від складу) матеріал отриманий з переохолоджених рідких мінеральних розплавів, які містять склоутворюючі компоненти (оксиди кремнію, бора, алюмінію та інші) та оксиди металів (літію, калію, магнію, свинцю тощо). Основною сировиною для виготовлення будівельних скловиробів є кварцовий пісок (SIO2), вапняк (СаСО3), сода (Na2CO3) або сульфат натрію (Na2SO4). Оксиди металів вводять для поліпшення будівельно-технічних властивостей. Властивості скла визначаються хімічним складом, умовами термічної обробки, станом поверхні та дефектами виробництва.
Технологічний процес виготовлення скловиробів складається з певних операцій (Рис. 9.6)
Рисунок 9.6 Схема операцій виготовлення скловиробів
Скло характеризується: високою міцністю при стискуванні (до 1200МПа); малою міцністю при розтягуванні (до 90МПа); крихкістю; високою прозорістю та здатністю пропускати не менше 84% променів видимого спектра; низькою теплопровідністю та теплостійкістю; високою хімічною стійкістю. Компоненти скла:
Головні склоутворювачі: чисті кварцові піски, сода, поташ, доломіт, шпат та інше;
Допоміжні: глушники - роблять скло непрозорим. Використовують фтористі сполуки (криоліт, плавиковий шпат).
Освітлювачі – роблять скло світло-прозорим. Використовують азотно-кислий амоній (NH4NO3), хлористий амоній (NH4Cl) та інші.
Фарбники – елементарні речовини (селен) або оксиди металів.
9.4.1. Скловироби
Вироблювані скловироби класифікують за певними ознаками (Рис 9.7)
До листових скломатеріалів відносять:
Віконне скло – безколірний, зеленкуватий або блакитнуватий прозорий матеріал з гладкими поверхнями призначений для засклення світлових пройомів, вікон, дверей, елементів теплиць та парників тощо. Випускають товщиною: 2,0; 2,5; 3,0; 4,0; 5,0; та 6,0мм трьох сортів. Допустимі дефекти:
для першого сорту: полосність яка не спотворює форму предметів, повітряні пухирі розміром до 6мм числом не більше 1шт. на 0,1м2, інородні вкраплення розміром до 2мм не більше 1шт. на 0,3м2
для другого сорту: такі самі дефекти, але більших розмірів та більшої кількості, не розварені частки сирих матеріалів (камінь), різнотовщинність, поперечна хвилястість.
Кольорове скло випускають товщиною 3,0 та 4,5мм. Використовують для декоративного засклення світлових пройомів приміщень, вітражів та для внутрішнього облицювання.
Віконне скло випускають марок: М1 (дзеркальне поліпшене), М2 (дзеркальне), М3 (технічне поліроване), М4 (віконне поліроване), М5 (віконне неполіроване), М6 (віконне неполіроване для світло прозорих конструкцій).
о
птичне
медичне
електротехнічне
хіміко-лабораторні
та ін.
віконне
вітринне
профільне
армоване
та ін.
дзеркальне
меблеве
склотара
та ін.
візерунчасте
поліроване
не поліроване
загартоване
зміцнене
Рисунок 9.7. Класифікація скловиробів
Вітринне скло – призначене для засклення світлових пройомів громадських споруд (магазини, кафе, вокзали тощо). Випускають полірованим (марка М7) та не полірованим (марка М8). Товщина листів полірованого та неполірованого скла 6,5…8,0мм. За призначенням поліроване скло буває дзеркальним, транспортним і будівельним. Звичайно вітринне скло вставляють у металеві рами з гумовими або пластмасовими прокладками.
Візерунчасте на одній або двох поверхнях має чіткий рельєфний малюнок глибиною 0,5…1,5мм і відзначається повним або частковим розсіюванням падаючого світла. Випускають безколірним або кольоровим, товщиною 3,0…6,0мм при розмірі листів 600х400…2200х1600мм. Різновидом такого скла є “Заметіль”, яке має рельєфну одну візерунчасту поверхню з потовщених ділянок і другу-матову. Нанесення алюмінієвого дзеркального покриття підвищує його декоративність і робить не прозорим.
Армоване має металеву сітку з відпаленого сталевого дроту з покриттям або без нього діаметром 0,35…0,60мм. Відстань сітки від поверхні скла до 1,5мм. Поверхня армованого скла може бути гладкою або візерунчастою. Випускають скло безколірне або кольорове товщиною 5,5 та 6,0мм з розміром листів 800х400…2000х1600мм.
Теплопоглинаюче має добавки оксидів нікелю, кобальту та заліза. Воно затримує 70…75% теплового випромінювання і випускається таких видів:
тепловбирне: довгохвильове випромінювання поглинається масою скла;
сонцезахисне: прозоре для видимих променів і поглинає інфрачервоне випромінювання;
сонцезахисне: з прозорим металічним покриттям: відбиває значну частину со-нячних променів (металізоване скло).
Загартоване (ДСТУ БВ.2.7-110-2001) листове скло нагріте до 540…650 оС з наступними швидкими рівномірним охолодженням. В поверхневих шарах скла виникає напруження стискування, що підвищує механічну міцність, термостійкість і безпечний характер руйнування. Випускають товщиною 4,5; 5,0; 5,5; 6,0 та 6,5мм (ЗПП) полірованим і неполірованим (ЗП). Механічній обробці не піддається. Листи загартованого скла товщиною 6,0мм покрите з тильної поверхні кольоровими керамічними фарбами називають стемалітом.
Триплекс – багатошарове скло з листів віконного або вітринного скла склеєних по всій площі прозорою полівінілбутирольно плівкою. При руйнуванні воно не дає уламків. Випускають товщиною 8…14мм. Буває плоским і гнутим (моліруваним).
Увіолеве – має мінімальний вміст оксидів заліза, титану та хрому. Воно пропускає не менше 25% ультрафіолетових променів і використовується для виготовлення бактерицидних ламп, при спорудженні соляріїв тощо.
До скловиробів будівельного призначення відносять:
Склоблоки порожнисті (Рис. 9.8) виготовляють зварюванням по периметру двох відформатованих з скломаси половинок.
Рисунок 9.8 Види скловиробів
а – БК 244/98; БКЦ 244/98; б – БК 194/98; БКЦ 194/98; В – БП 294/98; БПЦ 294/98
Внутрішня поверхня половинок буває гладкою та рифленою. Блоки випускають фарбованими в різні кольори або нефарбованими, а по формі квадратними (БК), прямокутними(БП), кутовими та радіальними. Літера Ц у маркуванні позначає, що скломаса фарбована. Світло-пропускна спроможність блоків – 50…60%.
Склопакети – це вироби із звичайного віконного або вітринного скла герметично з’єднані по периметру. За конструктивними особливостями і способу виготовлення склопакети (Рис. 9.9) бувають клеєними, паяними та зварними, а за числом листів одно-,двох- та трьохкамерними. Промисловість випускає тільки одно та двохкамерні склопакети. Однокамерні мають повітряний прошарок hПП=9,12 та 15мм, а двохкамерні hПП=9 та 12 мм. Склопакети мають прямокутну форму (довжина 400…2950, ширина 400…2650).
Склотруби випускають діаметром 0,1…40мм тонкостінними та діаметром 50…200мм товстостінними. Довжина труб 1…3м з інтервалом кратним 250мм і вони розраховані на тиск до0,6МПа і температуру 120оС.
Скло профільне (склопрофіліт) випускають відкритого (ребристе, Z – подібне тощо) та замкненого (коробчате, овальне тощо) типів. Поверхня виробів гладка, рифлена або візерунчаста. Максимальна довжина елементів відкритого типу (ПШ) 3600мм, а закритого типу (КП) 4200мм.
Р
исунок
9.9 Конструкція клеєних скло-пакетів
а – однокамерний; б – двохкамерний
1-скло; 2-повітряний прошарок; 3-алюмінієва розпірна рамка; 4-вологопоглинач; 5-нетвердіюча мастика; 6-герметик; 7-рамка.
Облицювальні плитки – виготовляють з суміші склогрануляту та кремнезему вогневим поліруванням при кристалізації. Випускають розмірів: 597х397, 597х197, 297х297, 297х197 товщиною 15 та 20мм. Лицьова поверхня гладка, а задня – рифлена. З доменного шлаку виготовляють матеріал сигран, що за структурою нагадує природний камінь. З нього виготовляють плитки квадратні (48х48…300х300) та прямокутні (100х150…200х300) товщиною 4…20мм. Вони призначені для внутрішнього та зовнішнього облицювання споруд різного призначення. На основі відходів скла з добавками металургійного шлаку, який містить хромід виготовляють матеріал марбліт. З нього виробляють плитки 250х140 та 500х500мм товщиною 5…12мм з високими декоративними властивостями.
Листи і плити з шлакосітала – відзначаються високою міцністю, твердістю, термо- та зносостійкістю та стійкістю до агресивного середовища. Саме цими показниками вони переважають цеглу та бетон. Випускають листи розміром 900х600…3600х1500мм товщиною 6…10мм, а плити – 250х250,250х300, 300х300мм товщиною 15мм. Їх виготовляють різних кольорів і відтінків. Використовують для облицювання стін і підлог на підприємствах хімічної промисловості, футерування апаратури та як захисне облицювання будівельних конструкцій.
Вироби з піноскла – відзначаються високою механічною міцністю, малою об’ємною вагою (до 1200кг/м3), вогнестійкістю та хімічною стійкістю. Це дозволяє використовувати їх як теплоізоляційний, декоративний, шумопоглинаючий та облицювальний матеріал.
До скловиробів тарного призначення відносять пляшки, банки, ампули тощо. Згідно з гідролітичною класифікацією скло поділяють на класи:
- I клас-не розчиняється водою (кварцове скло);
- II клас-стійке скло (хіміко-лабораторне скло та окремі види тарного скла);
- III клас-тверде апаратне скло (тарне та промислове скло);
- IV клас- м’яке апаратне скло;
- V клас-нестійке скло (легко розчиняється у воді);
За видом рідини для розливу пляшки класифікують (табл.. 9.9)
Таблиця 9.9
Класифікація пляшок
Група |
Найменування рідини, що розливається |
Вміст СО2,%,(Тиск СО2, кПа) |
1 |
Шампанське, вина грайливі |
0,55(350) і більше |
2 |
Вина газовані, Винні напої газовані |
0,37(200) і більше 0,30(150) і більше |
3 |
Безалкогольні напої сильногазовані |
0,40(230) і більше |
|
||
4 |
Пиво Безалкогольні напої: середньогазовані слабогазовані |
0,30 і більше
0,30…0,40(150…230) 0,20…0,30(65…150) |
5 |
Харчові рідини, які не містять СО2, соки, спирт, горілка, коньяк, винні напої, олія тощо |
__________________ |
Скляну тару поділяють на вузькогорлу (внутрішній діаметр горла до 30 мм) і широкогорлу – більше 30 мм.
Вузькогорлу скляну тару (пляшки) виготовляють із знебарвленого, напівбілого та забарвленого світлозахисного скла різних форм, місткістю 100…800мл і поділяють на типи. Умовне позначення пляшок включає: позначення типу пляшки, позначення типу вінчика горловини (визначається видом закупорювання), номінальну місткість пляшки, стандарт. Наприклад: Пляшка типу I-К-700 ДСТУ(ГОСТ 101172-2003).
Широкогорлу склянну тару (пляшки для розливання пастеризованого молока, баночки, банки, бутлі) виготовляють із знебарвленого, напівбілого та забарвленого скла місткістю 100…10 000 мл. Банки і бутлі виготовляють з різними вінчиками горловини:
-тип 1-обкатний;
-тип 2-обжимний;
-тип 3-різьбовий;
Умовне позначення банок включає: позначення типу, діаметр
вінчика горловини(58 та 82 мм) і місткість. Маркування скляної тари (на дні або нижній частині корпусу) включає: товарний знак виробника, номінальну місткість (л), рік виготовлення (дві останні цифри). На тарі для рибної, парфумерної, косметичної та медичної продукції маркування не обов’язкове.
Скляну тару місткістю до 1000 мл пакують у картонні або дерев’яні ящики, в які вкладають контрольні талони, в яких вказують завод-виробник, тип тари, дату виготовлення, номер зміни і номер машини. Скляну тару місткістю 1000…3000 мл пакують у дерев’яні ящики-клітки.
Транспортують склотару у критих вагонах, укладену рядами з обов’зковим перекладанням сухим пакувальним матеріалом (сіно, стружка) через 2…3 ряди. При транспортуванні склотари місткістю 1000…3000 мл без упаковки на горловини накладають захисні ковпачки. Допускається відвантаження у штабелях з обов’язковим перестиланням пакувальним матеріалом (до 1000 мл-через кожні три ряди, більше 1000 мл-через кожний ряд).
