- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
Спеціального призначення.
До таких виробів відносять:
Черепицю.(ДСТУ Б.В.2.7-28-95) Це покрівельний матеріал з легкоплавких глин. Відзначається міцністю, довговічністю, (F≥25) вогнестійкістю, крихкістю, великою вагою (до 65 кг/м2). По формі та конструкції буває пазовою штамповою, пазовою стрічковою та гребневою. За призначенням буває рядовою (для скатів покрівлі), гребневою (для стиків cкатів покрівлі), жолобчатою та кінцевою (для закріплення рядів).
Труби керамічні. Бувають дренажними та каналізаційними. Дренажні труби – неглазуровані вироби з гладкою внутрішньою поверхнею достатньої міцності з легкоплавкої глини довжиною до 500мм і внутрішнім діаметром 25…250мм. Їх використовують для осушення заболочених земель та зниження рівня грунтових вод. Каналізаційні труби виготовляють з вогнетривких або тугоплавких глин з розтрубом на одному кінці. На обидві поверхні труби наносять глазурь для водонепроникності та підвищення стійкості до кислот і лугів. Їх використовують для спорудження каналізаційних мереж. Випускають діаметром 150…600мм. довжиною 800..1200мм і товщиною стінки 19…41мм
Клінкерну цеглу. Використовують при спорудженні шляхів, підлог промислових споруд, каналізаційних колекторів. Випускають розміром 220х110х65, марок М400…М1000 (40…100 МПа) морозостійкістю F<100.
Кислотостійкі вироби. До них відносять кислотостійкі цеглу, термокисло-тостійкі плитки та кислотостійкі труби.
Кислотостійку цеглу випускають прямокутної форми (230х113х65) клиновидною. Використовують при спорудженні фундаментів хімічних апаратів, їх футерування, спорудження підлог і стоків на підприємствах хімічної промисловості. Термокислотостійкі плитки випускають квадратними, прямокутними та клиновидними з розміром грані 50…200мм, товщиною 10…15мм. Використовують для футерування хімічних апаратів, стічних жолобів, підлог в цехах з агресивним середовищем. Кислотостійкі труби мають щільний черепок і покриті кислотостійкою глазур’ю. Використовують на підприємствах хімічної промисловості.
Санітарно-технічні вироби. – раковини, умивальники, унітази тощо. Їх виготовляють з фаянсових або напівпорцелянових мас до складу яких входять каолін, вогнетривка глина, кварц, шамот. Вироби формують шлікерним способом. Вони повинні мати правильну форму, рівну, гладку і чисту поверхню, рівномірно покриту глазур’ю.
Вони повинні задовольняти таким вимогам:
висока температура розм’якшення;
стійкість до різних перепадів температури;
стабільність об’єму;
хімічна стійкість в умовах експлуатації.
Вогнетривкі вироби. Використовують для спорудження промислових печей, плавильних агрегатів тощо. Вони здатні тривалий час витримувати механічний і хімічний вплив при температурі вищі за 1500 оС. За рівнем вогнестійкості вони поділяються на вогнетривкі (1580…1770 оС), високовогнестійкі (1770…2000 оС) та найвищої вогнестійкості (більше 2000 оС). В залежності від хіміко-мінерального складу вогнетривкі матеріали поділяються на кремнеземисті, алюмосилікатні, магнезитові, хромисті та вуглецеві. За хімічними властивостями вони поділяються на групи: кислі, основні, нейтральні. Найбільш поширене використання кремнеземнистих та алюмоселікатних матеріалів.
Кремнеземисті (динасові) матеріали (кислі вогнетриви) виготовляють з кварцитів або кварцевого піску з додаванням глини. Їх вогнестійкість 1710…1750 оС, а межа міцності при стискуванні 15…35МПа. Вони широко використовуються для зведення і футерування сталеплавильних агрегатів, коксових печей тощо.
Алюмосилікатні матеріали (основні вогнетриви) отримують з вогнетривких глин і каолінів з добавками шамоту та кварцу. В залежності від вмісту SiO2 та Al2O3 їх поділяють на напівкислі, шамотні та високоглиноземні. Напівкислі мають вогнестійкість до 17000С. Вони найбільш дешеві. Шамотні виготовляють з суміші вогнетривкої глини і шамоту. Вони мають вогнестійкість 1710…1730оС і межу міцності при стискуванні 10…12,5МПа та відзначаються лугостійкістю. Високоглиноземні виготовляють з сировини, яка містить Al2O3 не менше 45% (боксити, корунд) і мають вогнестійкість 1770…2000оС.
Хромисті
вогнетриви (нейтральні) містять більше
25%
і мають вогнетривкість до 1800оС.
Вуглецеві вогнетриви містять до 90%
вуглецю і поділяються на графітові та
вугільні. Їх вогнетривкість вище 2000оС.
З графітових вогнетривів виготовляють
тиглі для плавки різних металів, а з
вугільних – окремі частини металургійних
печей.
З вогнетривких матеріалів виготовляють цеглу, блоки, плити і різні фасонні елементи. Маркування вогнетривкої цегли комбіноване літерно-цифрове:
перша літера – марка матеріалу: Ш – шамотний, Д – динасовий, К – каоліновий, ВГ – високоглиноземний тощо;
друга літера – позначення ваги (Л – легковаговість);
цифра – уявна щільність виробу, г/см3.
Наприклад: ШЛ – 1,0; ШЛ – 1,3; КЛ – 0,9; ДЛ – 1,2; ВГЛ – 1,0 і т.д.
Вогнетривкі вироби маркують дробом, де:
чисельник: перша літера – індекс виробу, а далі – марка матеріалу;
знаменник: підгрупа та номер виробу,
Н
априклад:
