8.4.5 Трикотажні матеріали

Трикотажні полотна виготовляють на трикотажних машинах з ниток або ж пряжі шляхом утворення з них петель і взаємного їх з’єднання .Залежно від способу утворення трикотажні полотна бувають поперечнов”язаними та основов”язаними (Рис. 8.26).

Рисунок 8.26 Будова трикотажу

а- поперечнов”язаного ; б- основов”язаного

Поперечнов’язаним називають такий трикотаж в якому петлі всіх горизонтальних петельних рядів створюються однією безперервною ниткою. Основов’язаним називають такий трикотаж в якому кожна петля попереднього ряду утворюється самостійною ниткою.

Трикотажні машини поділяють на кулірні (виробляють поперечнов’язаний трикотаж) та основов’язальні (виробляють основов”язаний трикотаж).

За складом волокна трикотаж буває бавовняним,вовняним,шовковим,з штучних ниток,змішаним і неоднорідним. Для виробів весняно-літнього призначення використовують одинарні полотна,а для виробів осінньо-зимового призначення – подвійні. Для одинарних і подвійних полотен використовують різні переплетіння (Рис 8.27) : гладке ,візерунчасте (жакардове,плюшеве,ажурне,з футером( футерна нитка не утворює петель і закріплюється на зворотній стороні. Такий трикотаж називають начосним)), філейне тощо.

Рис. 8.27 Трикотажні переплетіння

Головні: а- гладь; б- ланцюжок; в- трико;

Похідні: г- шарме. Візерунчасті: д- жаккардове; е- плюшеве.

Петлі розташовані вздовж трикотажного полотна утворюють петельний стовпчик,а впоперек-петельний ряд. Трикотажні полотна характеризуються щільністю по горизонталі (визначається числом петельних стовпчиків на 50 мм) та по вертикалі (визначається числом петельних рядів на 50 мм). За способом обробки бувають суровими, відвареними, відбіленими, фарбованими, набивними, футерованим тощо. Відварюють всі трикотажні полотна (крім вовняних): бавовняні та льняні- у лужному, шовкові- у мильно –содовому розчині для підвищення м’якості та поліпшення фарбування . Відбілювання проводиться для всіх видів полотен,крім фарбуємих у темні кольори (чорний,коричневий).

Трикотажні матеріали відзначаються високою пружністю та здатністю розтякуватись. Головний недолік- здатність розпускатись при обриві нитки.

8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали

До них відносять повсть і фетр. Повсть виробляють з однорідних волокон (тонко -, грубо - та напіввовняних) або змішаних (вовна з бавовною, вовна та штучні волокна). Фетр - різновид повсті, яку виробляють з напівгрубої овечої вовни.

Відповідно підготовлену сировину спочатку тріпають і розщипують для розпушування суміші. Отриману ватку формують у полотно і піддають валянню. Для цього основу з ватки покривають змоченою тканиною і вкладають на нижню плиту машини, через отвори в якій подають водяну пару. Після достатнього прогріву опускають верхню плиту машини, теж підігріваєму водяною парою. Верхню плиту притискають і надають їй коливального руху. Під впливом вологи, тепла та механічних коливань відбувається збивання основи у повсть. Сутність процесу у тому, що волокна вовни мають луски і можуть переміщуватись тільки в одному напрямку - до корня волоса. При переміщенні вони згинаються та сплітаються.

За будовою повсть буває каркасною та без каркасною. У каркасної повсті в шар волокнистої маси вкладають негусту тканину (рідина, марля, сітка). Каркасна повсть відзначається високою міцністю.

Повсть і фетр відзначаються високими теплозахисними властивостями. Їх поставляють у листах довжиною не менше 150 см, шириною 110...120см і товщиною не менше 2,0мм.