- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
8.4.2 Основні види натуральних волокон
Бавовна. Для отримання волокна бавовни культивують однорічну рослину. При достиганні утворюються коробочки заповнені насінням покритим волокнами. Волокно бавовни разом з насінням називають бавовною - сирцем. На бавовноочисних заводах від насіння відділяється бавовна - волокно, яке пресують у кіпи массою 120... 190 кг і відправляють на бавовнопрядильні фабрики. Насіння додатково очищають і отримують короткі волокна не придатні для виробництва пряжі, їх використовують для виробництва вати і нетканих прошивних матеріалів. Клітина бавовни складається з целюлози (С6 Н10 О5)п. Волокно бавовни має достатню міцність при розтягуванні (~0,05Н), добре розтягується (деформація 7...8%), відзначається хорошою зносостійкістю, витримує нагрів до +150 °С. При тривалому зберіганні при підвищеній вологості руйнується мікроорганізмами. Недолік - легко мнеться і деформується.
Волокно бавовни переважно використовують для виробництва тканин побутового призначення, ниток, трикотажу і т.п.
Луб'яні волокна отримують з стебел льону, коноплі, джуту та кенафу. Для отримання волокон стебла сушать, відділяють насіння та розмочують для відокремлення луба (волокнистого прошарка) від кори. Відокремлений луб (солому) сушать і перетворюють у тресту яку розминають. Відокремлене волокно тіпають (тріпають) для очистки від залишків деревини (костри), а для очистки від коротких волокон - прочісують.
З усіх луб'яних волокон найбільше значення для текстильної промисловості має льон. Його виробляють з однорічної травянистої рослини, у стеблі якої є волокнистий прошарок. Культивують два види льону: льон -довгунець, з якого виготовляють волокна, та льон — кудряш, для виробництва насіння. Отримане при первинній обробці волокно льону називають технічним і воно складається з склеєних між собою пектиновими речовинами елементарних волокон довжиною 10... 100мм. Волокно льону складається переважно з целюлози, пектинових речовин та лігнина. Волокно товстіше за бавовняне, високоміцне (міцність на розрив ~0,24Н для елементарного та 4Н для технічного). Воно відзначається світлостійкістю, високою водопоглинаємістю, повітря - та теплопроникністю. Недолік - низька пружність (легко мнеться) та низька здатність фарбуватись. Волокно льону використовують для виробництва тканин, швейних ниток та інших текстильних виробів.
З однорічної трав’янистої рослини коноплі виготовляють пенькове волокно, яке близьке за властивостями і використанням до волокон льону. З нього виготовляють нитки, шпагат, вірьовки, канати, меблеві, тарні та брезентові тканини.
Волокно кенафу отримують з однорічної рослини вирощуємої в Індії, КНР, Бразилії та США. Відзначається високою міцністю, гігроскопічністю, хімічною стійкістю та довговічністю. З нього виготовляють тарні тканини підвищеної якості, каркаси килимових виробів, канати та вірьовки.
Волокно джуту отримують з однорічної рослини вирощуємої в тропічних країнах. За властивостями близьке до кенафу, але малостійке до вологи та атмосферного впливу. З нього виготовляють технічні, пакувальні та меблеві тканини і килими.
Вовну виробляють з різних тварин (переважно овечки, кози і верблюда). Зняту стрижкою вовну називають руно. Його розділяють на ділянки по якості, миють і подають на прядіння. Вихід вовни після промивки становить: тонкої - 3О...45%, напівгрубої - 45...60%, грубої - 50...70%. Ці види вовни відрізняються товщиною волоса: тонка (пух) - 14...25мкм; напівгруба - З4...40мкм; напівтонка - 25...34мкм; груба > 40мкм. Вовна різних видів тварин відрізняється розмірами (Табл. 8.2).
Таблиця 8.2
Розміри вовни
-
Походження волокна
Розмір волокна
Товщина, мкм
Довжина, мм
Альпаки, лами
Вікуньї (сімейство лам)
Верблюже
Сарличе (вовна яків)
Кашмір (кашмірські кози)
Каш гора (суміш порід кіз)
Мохер (ангорська порода кіз)
Мериносова овеча
20 … 34
10 … 30
19 … 25
18 … 25
12,5 … 21
19 … 23
24 … 46
17 … 19
80 … 120
30 … 50
25 … 125
30 … 50
25 … 90
50 … 60
75 … 100
75 … 100
Кожний з цих видів використовують для виробництва відповідних за структурою і призначенням тканин, трикотажу, нетканих та інших текстильних матеріалів. Вовна відзначається високими теплоізоляційними властивостями, повільно поглинає і віддає вологу, м'якістю та еластичністю. Це робить вироби з неї найбільш гігієнічними.
Натуральний шовк виробляють розмотуючи кокони шовкопряда. Нитка кокона (шовк-сирець) складається з двох ниточок склеєних білковим клеєм - серицином. Перед розмочуванням кокони проварюють у мильному розчині для розчинення серицина. Товщина кожної нитки 10...20мкм, а довжина до 1000м. Вона міцна, добре фарбується, має приємний блиск, високу пружність. Натуральний шовк чутливий до високої температури (не більше 100°С). Його використовують для виготовлення тканини, швейних ниток, пряжі.
