- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
8.1.2 Луги
Луги - гідроксиди лужних і лужноземельних металів, що розчиняються у воді. В залежності від числа гідроксильних груп OH луги поділяються на однокислотні (NaOH ) та багато кислотні (Ca(OH)2). Найбільш поширеними лугами є їдкий натрій NaOH та їдкий калій KOH.
Їдкий калій отримують електролізом водного розчину KCl. Використовують для виготовлення електролітів лужних акумуляторів, виробництва рідкого мила, тощо. Випускають у вигляді: твердої речовини (марка А-95%, марка Б-93%) або рідини (марка В-52%, марка Г – 50%). Твердий їдкий калій – біла кристалічна речовина, що легко розчиняється у воді та спирті. Руйнує тваринні та рослинні тканини, роз’їдає скло та порцеляну.
Їдкий натрій (каустична сода) отримують електролізом водного розчину NaCl. Переважно використовують у виробництві штучних волокон. Електроліз здійснюють способами: діафрагмовим, ртутним і мембранним. Маркування відображає агрегатний стан і спосіб отримання. Випускають марок: ТР-(98,5%), ТХ-1 (97%), ТХ-2(96%), ТД (94%), РР(42%), РХ-1(45%), РХ-2(43%), РДУ(50%), РД-1(44%), РД-2(42%). Літери у маркуванні : ТХ – твердий хімічний, ТР – твердий ртутний, РР. – розчин ртутний , РД – розчин діафрагмений.
8.1.3 Солі
Солі – хімічні сполуки, які мають вигляд кристалічної речовини і утворюються шляхом заміщення водню металами в кислотах. Солі бувають:
Нормальними – продукти повного заміщення атомів водню в кислоті атомами металу (CuSO4, Al(NO3)3, FeSO4, CuCl, тощо);
Кислими – продукти часткового заміщення атомів водню в кислоті атомами металу (NaHSO4, KH2PO4, Ca(HCO3)2 , тощо );
Основними – продукти часткового заміщення гідроксильних груп в молекулах основ на кислотні залишки (Al(OH)3 , Cu(OH)2 тощо).
Солі також бувають подвійними, змішаними, та комплексними. Розрізняють види солей: кальцинована, питна та кристалічна сода, нашатир, хлорне вапно, біхромат калію, бура технічна тощо.
Солі сірчаної кислоти. До них відносять сульфати , гідросульфати, купороси та квасці. Найбільше значення мають:
- сульфат кальцію (CaSO4) використовують для виробництва гіпсу;
- мідний купорос (CuSO4·5H2O) використовують при виробництві штучних волокон, мінеральних фарб, отрутохімікатів для сільського господарства;
- залізний купорос (FeSO4·7H2O) використовують для просочування деревини, виготовлення чорнил, боротьби з шкідниками сільського господарства;
- квасці (KCr(SO4)2 ·12H2O; KAl(SO4)2·12H2O) використовують для дублення шкур, виробництва фарб, целюлозно-паперовому виробництві, в хімічній промисловості тощо.
Мінеральні добрива
Солі утворені лужними або лужноземельними металами називають селітрами. Розрізняють селітри чилійську (NaNO3), індійську (KNO3) та норвежську (Ca(NO3)2). Їх широко використовують як азотні добрива, для виробництва пороху та піротехнічних засобів. Промисловість випускає різні види азотних добрив, які відрізняються формою сполук азоту. Якщо азот у формі аміаку – аміачні добрива, а якщо у нітратній (у вигляді солей азотної кислоти) - нітратні добрива. Аміачні добрива легко розчиняються у воді, добре засвоюються рослинами, слабо вимиваються з ґрунтів, але діють повільно. До найбільш поширених видів азотних добрив відносять: аміачну селітру (NH4NO3) , яка містить до 35% азоту, сульфат амонію – містить 21% азоту, сечовину (карбамід) (CO(NH2)2) – містить до 46,6% азоту.
Калійні добрива виконують роль стимуляторів нормального засвоєння рослинами інших добрив. Головний компонент калійних мінералів – сульфат калію (K2SO4), який містить активний хлорид калію (KCl).
Фосфорні добрива виробляють з апатитів, фосфоритів тощо. Найбільш відомі : фосфоритне борошно (Ca5F(PO4)3CaF2), суперфосфат – (CaH2PO4)2H2O) та преципітат (Ca(H2PO4)2H2O). Суперфосфат містить 14...20% P2O5 у водорозчинній формі, а подвійний суперфосфат – 48...50% P2O5
Мінеральні добрива, до складу яких входять один активний елемент, називають простими, а якщо два і більше - комплексними. Найбільш відомі: амофос (азот + фосфор), амофоска (азот + фосфор + калій), нітрофоска (азот + фосфор +калій ). Комплексні добрива поділяють на складні та змішані. Складні отримують у вигляді хімічної сполуки, а змішані – механічним перемішуванням простих мінеральних добрив (тукосуміші).
З відомих солей найширше використання мають :
Сода кальцинована (Na2CO3) – білий дрібнокристалічний порошок або гранули. Легко розчиняється у воді з виділенням тепла. Використовують в хімічній, паперовій, миловарній та інших галузях.
Сода питна (харчова) NaHCO3 – білий порошок. При нагріванні перетворюється у кальциновану соду і важко розчиняється у воді.
Нашатир (NaH4Cl) – кристалічний порошок білого кольору. Легко розчиняється у воді. Використовують для нанесення гальванічного покриття (цинкування), як флюс при паянні.
Хлорне вапно (CaOCl2) – білий порошок отриманий при хлоруванні гашеного вапна (кипілки). Сильно поглинає вологу. Використовують при дегазації та дезінфекції.
Барій сірчанокислий акумуляторний (BaSO4) – білий порошок. Використовують для регенерації відпрацьованого електроліту акумуляторів, в електротехнічній, нафтопереробній, нафтохімічній та інших галузях промисловості.
Біхромат калію (K2Cr2O7) – кристал жовто-червоного кольору. Має сильні окислюючи властивості. Використовують при виробництві сірників, шкіри (дублення), у піротехніці.
Нітрит натрію (NaNO2) – кристали білого кольору з жовтуватим відтінком. Використовують при виробництві барвників, у медицині.
Бура технічна – порошок або кристали білого кольору. Використовують для очистки поверхні перед зварюванням або паянням, при виробництві скла та кераміки, як мікродобриво у сільському господарстві.
Натрій цианістий (NaCH) – білі або слабофарбовані гранули чи кристали. Використовують для цианування сталі, у гальванотехніці та флотаційних процесах.
