- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
Метрологія – наука про вимірювання, методи та засоби забезпечення їх єдності та способах досягнення потрібної точності. Вона встановлює системи державних еталонів фізичних величин, створює зразкові засоби вимірювання, розробляє стандартні методи і засоби випробування контролю та систематично перевіряє вимірювальні прилади.
Точність виготовлення (технологічна точність) - ступінь відповідності поля розсіювання реальних відхилень виробів заданому допуску. Для механічної обробки вона визначається факторами:
1. Відповідністю оброблених поверхонь заданим геометричним формам та розмірам;
2. Правильністю взаємного розташування оброблених поверхонь між собою та відносно необроблених;
3. Якістю оброблених поверхонь
Розглянемо точність виготовлення продукції через точність обробки деталей. Щоб виконати обробку з заданою точністю треба виявити і врахувати причини виникнення погрішностей. Основні з них:
1. Неточність виготовлення верстатів, пристроїв, інструментів та їх знос;
2. Деформація верстата, пристрою, інструмента та деталі під дією сил закріплення, різання та вібрації;
3. Нагрів при обробці;
4. Неточність настройки верстата;
5. Неточність вимірювання;
Класифікація виробничих погрішностей дозволяє прогнозувати їх виникнення, величину і напрямок дії. В результаті сукупної дії всіх причин виникає результуюча погрішність, яка визначає відхилення від заданого параметра і, як наслідок, надійність і деталі і виробу. З підвищенням точності та надійності виготовлення окремої деталі підвищується надійність виробу, але зростає його вартість. При низькій точності та надійності виготовлення окремої деталі знижується надійність виробу, але знижується його вартість. Такі вироби вимагатимуть збільшення витрат на ремонт і обслуговування. Тому точність і якість виготовлення і надійність виробів повинні бути економічно обґрунтованими.
Експлуатаційні властивості деталей і виробів та довговічність їх роботи залежать від стану поверхні який визначають чистота та фізичні властивості поверхневого шару.
Фізичні властивості визначаються мікроструктурою поверхневого шару створеного наклепуванням від сил різання та термічного впливу (місцевого нагріву). Чистота поверхні обробленої ріжучим інструментом характеризується висотою мікронерівностей (шорсткістю поверхні). Чим вона менша, тим чистіше поверхня.
Шорсткість оцінюють параметрами: Ra і Rz (мал. 1.4)
Ra - середнє арифметичне відхилення профілю яке визначають як середнє значення відстаней (у1 у2…уn) профілю до його середньої лінії у межах базової довжини.
де уi - абсолютні відстані до середньої лінії
n - число виміряних відхилень
Rz - висота нерівностей яку визначають як середню відстань між п’ятьма найвищими виступами і п’ятьма найнижчими западинами виміряну в межах базової довжини від лінії паралельній середній лінії профілю мікронерівностей
де h1 h3…h9 - відстані від найвищих точок виступів до лінії паралельній середній
лінії
h2 h4…h10 - відстані від найнижчих точок западин до лінії паралельній середній лінії
Оцінка шорсткості за параметром Ra дає більш повну оцінку і використовується переважно.
Шорсткість обробленої поверхні оцінюють методами:
Якісним - полягає у візуальному порівнянні оброблених поверхонь з зразками (еталонами) шорсткості. Він суб'єктивний і для дуже чисто оброблених поверхонь ненадійний.
Кількісним - полягає ν вимірюванні нерівностей інструментальними засобами: контактними (профілометр, профілограф) та безконтактними (оптичні прилади, лазерні пристрої)
Точність і якість виготовлення та надійність продукції можливо оцінити тільки шляхом проведення вимірювань. Під вимірюванням розуміють встановлення значення фізичної величини (кількісної характеристики) дослідним шляхом з допомогою спеціальних технічних засобів вимірювання.
Фізична величина - особливість фізичних об'єктів або явищ спільна для них у якісному відношенні та використана для кількісного вираження (довжина, кут, температура та інше). Кількісну характеристику значення конкретної фізичної величини яка складається з числового значення величини та одиниці фізичної величини якою вимірюють називають її розміром.
Розмірність - вираз з основних одиниць у формі їх математичного співвідношення, що забезпечує поєднання у систему.
Системи фізичних величин - сукупність взаємозв'язаних фізичних величин, які застосовуються в окремих галузях знань.
Державну систему забезпечення вимірювання реалізує метрологія під якою розуміють науку про вимірювання, методи та засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення потрібної точності.
Вимірювання - знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом. Технічний засіб вимірювання та прийоми його використання створюють методи вимірювання. Вони бувають:
Метод безпосередньої оцінки коли значення вимірюваної величини визначають безпосередньо по відліковому пристрою вимірювального приладу прямої дії.
Метод порівняння коли вимірювану величину порівнюють з величиною відтворюваною мірою (еталоном)
Кожний з них буває:
Контактний;
Безконтактний;
Прямий коли значення величини знаходять безпосередньо з дослідних даних (вимірювання кута кутоміром, діаметра - штангенциркулем тощо);
Посередній коли значення величини визначають на основі відомої залежності між цією величиною і величинами які піддаються прямому вимірюванню;
Абсолютний коли вимірювання базується на прямих вимірах величини та використанні значень фізичних констант;
Відносним коли вимірювання базується на порівнянні вимірюваної величини з відомим значенням міри, наприклад, вимірювання величин відносно однойменної величини, прийнятої за вихідну.
Згідно з стандартом міжнародну систему фізичних величин (SI) потрібно застосовувати не тільки в документації, а й при маркуванні продукції. Порівняно з іншими системами вона має серйозні переваги:
-уніфікацію фізичних величин всіх видів вимірювань;
-має тільки сім основних фізичних одиниць, всі інші (160) похідні, утворені від основних (табл.1.1);
-когерентність
(узгодженість) яка проявляється у тому,
що всі похідні
одиниці
системи виводять
із рівня зв'язку між фізичними величинами
в яких всі без винятку коефіцієнти
дорівнюють одиниці.
Необхідно звернути увагу на різницю літературного визначення фізичних величин та їх розмірностей:
всім малим літерам, якими позначені фізичні величини, відповідають ті самі, але великі літери розмірностей;
великим літерам, якими позначені сила електричного струму та сила світла відповідають ті самі великі літери їх розмінностей. Різниця між ними в тому, що розмірність позначається прямим шрифтом, а позначення фізичних величин – похилим.
Таблиця 1.3
Допустимі наряду з системою SI позасистемні одиниці
Величина |
Рекоменд-оване позначення |
Одиниця |
Співвідношення з одиницею |
|||
Назва |
Позначення |
|||||
Міжнародне |
Укр (рос) |
|||||
Механічні одиниці |
||||||
Маса
Сила, вага
Тиск
Напруга (механічна) Потужність Швидкість Частота обертання Лінійна щільність |
M
F
P
P, N V N
Pl |
Тона Центнер Пуд Фунт Атомна одиниця маси Карат Дина Кілограм-сила Бар Кілограм-сила на квадратний метр Кілограм-сила на квадратний сантиметр Міліметр водяного стовпа Міліметр ртутного стовпа Торр Кілограм-сила на квадратний міліметр Кінська сила Вузол Оберт за секунду Оберт за хвилину Текс (у текстильній промисловості) |
t cwt
lb u - dyn kg*f bar kgf*m -2
kgf*sm -2
mm H2O
mm Hg
torr kgf*mm -2
hf kn r/s r/min tex |
т ц
ф а. о. м. кар дин кг*с бар кгс/ м 2
кгс/ см 2
мм. вод. ст.
мм. рт. ст.
- кгс/ мм 2 к. с. уз. Об/с Об/хвил текс |
10 3 kg 10 2 kg 16,3805 kg 0,409 kg 1,66057*10 -27 2*10 -4 kg 10 -5N 9,80665N 10 5 PA 9,80665PA
9,80665PA
9,80665PA
133,322PA
133,322PA 9,80665PA 735,499W
0,514 m/s IS -1 3/60 = 0,016S -1 10 -6 kg*m -1
|
|
Oдиниці енергії, роботи і теплоти |
||||||
Енергія, робота Теплота хімічної реакції, фазового перетворення, ентальпія (кількість теплоти) |
А q |
Електрон-вольт Ерг Калорія |
eV erg cal |
еВ (эВ) ерг (эрг) кал |
1,602*10 -19 10 -7 I 4,1868 I
|
|
Одиниці часу й простору |
||||||
Довжина
Площя |
L
s |
Ангстрем Астрономічна одиниця Морська миля Парсек Світловий рік Ар Гектар Барн |
ua
n mile pc ly a ha b |
а.е.
миля пк св. рік а га б |
10 -10m 1,496 * 10 11m
1852m 3,086 * 10 16m 9,461 * 10 15m 10 2 m 2 10 4 m 2 10 -28 m 2 |
|
Стандарт дозволяє застосовувати нарівні з одиницями SI позасистемні одиниці (Таб.1.3)
Відповідно до міжнародної угоди термін "розмірність фізичної величини X" позначають умовно dimX (aнгл. dimention - розмірність). Похідні фізичні величини визначаються основними фізичними величинами через визначаючі рівняння в яких під літерними символами (позначеннями) розуміють фізичні величини. Наприклад:
Площа (S)
Визначаюче рівняння S=l2
де l- сторона квадрата
Розмірність dim S=dim l2=L2
Одиниця [S]= [l2] = m2
Назва - квадратний метр
Швидкість (V)
Визначаюче рівняння V = S / t
де: S - довжина шляху
t - час руху
Розмірність dimV = dimS / dim t = LT-1
Одиниця [V] = [S] / [t] = m / S
