- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
Шуруп 2х20 - 48 гост…
група
міцності (без покриття)
Цвяхи. Являють собою стержні циліндричної або конічної форми з загостреним кінцем і головкою. Вони призначенні для нероз'ємного скріплення дерев’яних заготовок. За призначенням бувають будівельними, толевими, декоративними тощо. Характеризуються діаметром і довжиною.
Якість кріпильних виробів повинна гарантувати міцне кріплення або з'єднання різних деталей без послаблення в процесі експлуатації. Надійність кріплення залежить від міцності, точності розмірів, чистоти поверхні та інших показників кріпильних виробів. За цими показниками вони повинні відповідати вимогам стандартів .
Різьба на виробах повинна бути чистою, без задирів. Не допускається недоріз та скривлення різьби. На шурупах останні два-три витки повинні мати не повну глибину профілю, який сходить на нуль у місці переходу в гладкий стержень. Для шурупів з короткою різьбовою частиною (менше 4 витків) витки неповного профілю повинні займати до 30% довжини різьбової частини.
На поверхні виробів не допускаються тріщини та інші механічні пошкодження.
Цвяхи повинні мати високий опір ударним навантаженням, при ударі не повинні згинатись, але повинні мати достатню в'язкість. Стержень повинен бути перпендикулярним опорній площині головки і знаходитись в її центрі. При вбиванні цвяхів головка не повинна відділятися від стержня, мати вм’ятини, відшарування та інші дефекти, що знижують міцність.
6.4 Пружини
Являють собою конструктивні елементи які пружно деформуючись поглинають механічну енергію або створюють постійне механічне зусилля. Вони бувають циліндричними, спіральними і тарільчатими. (Табл. 6.4)
Таблиця 6.4
Основні типи пружин
-
Пружини
Розтягування
Стискування
Кручення
Згинання
Звиті
–
Інші
–
Циліндричні пружини стискування або розтягування виготовляють з матеріалу круглого, квадратного або прямокутного профілю.
Спіральні виготовляють зі стрічки.
Тарільчаті пружини працюють тільки на стискування і сприймають значні зусилля. Вони стандартні. Їх виготовляють нормальної (Н) та підвищеної (П) точності. За умовами роботи вони бувають статичної (С), динамічної (Д) та багаторазової (М) дії.
Х
арактеризуються
своїми розмірами, наприклад:
Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
6.5 Сітки
Являть собою вироби (Рис. 6.7) з дроту у вигляді полотна з рівномірно розташованими отворами- чарунками певної форми і розмірів. Використовують дріт з вуглецевої або легованої сталі, кольорових металів і сплавів. Випускають сітки загального призначення (для виготовлення перегородок, кліток, відокремлення сипучих матеріалів тощо) та спеціального (для армування бетону або скла, фільтрування тощо). За способом виготовлення сітки бувають:
Рисунок 6.7 Види переплітання сіток: а- плетена; б- ткана полотняного переплетіння (канатова); в- ткана полотняного переплетіння "сім'янка"; г- тканина саржевого переплетіння фільтрувальна.
Ткані. Дріт, що проходить вздовж сітки називають основою, а поперек – утком (поробком). Основа може складатися з однієї дротини або кількох скручених у прядь (канатик). Процес переплітання дротин полягає у перехрещуванні дротини основи і утка через одну або дві дротини.
Плетені (скручені). Виготовляють скручуванням кожної дротини з однією з двох розташованих поряд. Можуть мати квадратні, прямокутні або ромбічні чарунки
Зварні або збірні. Сітки характеризуються такими показниками:
просію вальна здатність: визначається площею живого перерізу (спів-відношенням площі чарунків до всієї площі сітки);
щільність: співвідношення площі дроту до всієї площі сітки. Розрізняють сітки малої щільності (до 25%), нормальної щільності (25…50%), великої щільності (50…75%), особливо великої щільності (більше 75%);
номером (розміром сторони чарунку), мм.
Плетені сітки поставляють за розміром чарунка та діаметру дроту. Наприклад:
Сетка
№ 12 - 1,6 ГОСТ
…
розмір
сторони чарунка діаметр
дроту
За стандартами випускають з таким розміром чарунків: 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 15, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 50, 60, 80, 100 мм.
Ткані сітки використовуються для фільтрування, зневоднення та сушки. Їх випускають таких видів:
гладкі - дротини основи, розташовані на певній відстані одна від одної, переплітаються через одну, з дротинами утка укладеними впритул одна до одної;
саржеві односторонні (С) - дротини основи, розташовані на певній відстані одна від одної, переплітаються через дві дротини з дротинами утка укладеними впритул одна до одної;
саржеві двохсторонні (СД) - дротини основи, розташовані на певній відстані одна від одної, переплітаються через один та через два дроти з дротинами утка укладеними впритул одна до одної.
Фільтрувальні сітки поставляють по номерах, які відповідають числу дротин основи на 1дм (24 ,28, 32, 36, 40, 44, 48, 52, 56, 60, 64, 68, 72, 76, 80, 90, 100, 120, 160, 200).
Сітки гладкі:
