- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
4.1 Обробка пластичним деформуванням
Більшість металевих сплавів здатні незворотньо змінювати свою форму під діею зовнішніх сил без руйнування – пластично деформуватись. Обробка металів тиском забезпечує отримання заготовок і виробів за рахунок пластичності матеріалів та їх здатності деформуватись під дією зовнішніх сил. При обробці тиском деформації відбуваються як в зернах (кристалах), так і по границям зерен. Самі зерна частково змінюють свою конфігурацію і розміри, частково руйнуються і подрібнюються (Рис4.1). При цьому механічні та фізико-хімічні властивості змінюються, а саме:
збільшуються - твердість, міцність, крихкість, електричний опір; зменшуються – пластичність, в`язкість, електропровідність, корозійна стійкість.
Рисунок4.1 Зміна структури при пластичному деформуванні.
Таку зміну властивостей, пов`язану з деформуванням, називають наклепуванням, а структуру – неврівноваженою. Пластичність оброблюваних матеріалів залежить від природи метала або сплава, хімічного складу, структури, механічних властивостей, температури, швидкості та ступеню деформації. Пластична деформація може бути холодною або гарячою. При холодній деформації міцність і твердість підвищуються, пластичні властивості зменшуються, а структура металу стає дрібнозернистою і рядковою. З підвищенням температури пластичність зростає, а міцність та опір деформаціям зменшуються. При гарячій обробці тиском металів нагрітих до темперетури більшій або рівній температурі рекристалізації одночасно відбуваються процеси подрібнення зерен і відновлення властивостей. Структура залишається дрібнозернистою.
Обробка методами пластичного деформування прогресивна, економічна та високоефективна. Вона розвивається в напрямку максимального наближення форм і розмірів заготовок до форми і розмірів деталі, що забезпечує краще використання металу, зниження собівартості наступної обробки різанням і зменшує собівартість продукції.
Сортамент металовиробів класифікують за ознаками:
за призначенням (загального призначення та спеціальні),
за видом вихідного матеріала (чавунні, алюмінієві, латунні, бронзові,титанові та інші),
за способом виготовлення (литі, ковані, штамповані, пресовані, отриманні прокочуванням або волоченням та іншими способами),
за видом покриття (оцинковані,нікельовані, хромовані, покриті полімерами та інші),
за видом поставки (термічно обробленні-відпалені, загартовані, нормалізовані, відпущені, термічно необроблені),
за видом викінчувальної обробки (шліфовані, поліровані, галтовані, чорні),
за точністю виготовлення (грубі, нормальні, точні).
До номенклатури металовиробів входять такі групи виробів: сортовий і листовий прокат, смуги і стрічка, труби, дріт, сітки, канати, ланцюги і кріпильні вироби.
До основних видів обробки пластичним деформуванням відносять прокочування, волочення, пресування, кування, об`ємне та листове штампування.
4.1.1 Продукція прокочування
Прокочування – обробка металів тиском шляхом пропускання між валками прокатного стану які обертаються відливок (заготовок), що пластично деформуються, зменшуються по товщині, збільшуються
у
довжину і набувають потрібної
форми (Рис. 4.2). Вихідний матеріал
для прокочування-відливки вагою до
25т і більше з яких виготовляють за-
готовки для прокочування:-блюми,
сляби, сутунки та для труб. Рисунок 4.2. Схема прокочування
Блюм (блум,блумс)-квадратна заготовка з розміром від 350х350мм до 150х150мм яку отримують на спеціальних прокатних станах-блюмінгах і використовують для виробництва сортового прокату. Сляби-прямокутна заготовка з співвідношенням b:h>15 яку отримують на спеціальних прокатних станах-слябінгах і використовують для виробництва листового прокату. Сутунка-прямокутня заготовка товщиною h=4…22мм та шириною b=150..730 мм яку використовують для виробництва листового прокату. Для виробництва труб використовують заготовки круглої або багатогранної форми.
Прокочування буває холодним (більш точне) та гарячим. Сортамент проката (Рис. 4.3) визначається сукупністю профілів і розмірів прокатаного метала. Профіль-форма прокатаного метала у розрізі. В залежності від розмірів сортовий прокат поділяють на:
Крупносортовий->100мм
Середньосортовий-38…100мм
Дрібносортовий-<38мм
За точністю прокат випускають таких видів: А – високої точності; Б – підвищеної точності; В – звичайної точності.
В залежності від форми у розрізі прокат буває сортовим, трубним і спеціальним. Сортовий прокат поділяють на простий і фасонний (Рис4.4). До простого сортового проката відносять:
Крупносортовий Високої точності
Середньосортовий Підвищеної точності
Дрібносортовий квадратний кутик Звичайної точності
круглий швелер
листовий однотавр
трикутний двотавр
овальний зетподібний
напівкруглий тощо
сегментний
тощо
Рисунок 4.3 Класифікація продукції прокатного виробництва
Квадратний випускають з розміром сторони квадрата до 200мм і довжиною прутка до 10м.
Круглий. Буває гарячекатаним, коліброваним та кованим діаметром до 250мм і довжиною прутка 1,5…10м. Прокат діаметром до 9мм включно поставляють у мотках.
Листовий поділяють на:
- листову сталь плоску та фігурну;
- алюмінієві, мідні, латунні листи;
- листи з важких і легких металів.
За товщиною листова сталь буває тонколистовою (S<4,0) та товстолистовою (S≥4,0). Сортамент сталевого листового проката поділяється за призначенням, видом прокату, видом покриття, товщині листа, схильності до витяжки, стану поставки. В залежності від товщини випускають в листах або рулонах. Основні різновиди: горячекатана, холоднокатана,тонколистова покрівельна, двохшарова, трьохшарова горяческатана листова та широкострічкова, декапірована (на поверхню ненесений шар іншого метала), електротехнічна тонколистова, товстолистова, корозієстійка, жаростійка, жароміцна та інші.
а.
б.
в.
г.
д.
е.
ж.
з.
и.
Рисунок 4.4 Основні види сортового прокату
а - квадратний; б - круглий (пруток); в - стрічковий; г - трикутний;
д - овальний, напівкруглий, сегментний; е - кутовий нерівнобокий та рівнобокий; ж - швелерний; з - двотавровий; и - тавровий.
При замовленні сталевого простого сортового проката вказують його вид,основні розміри, марку сталі, стандарти та інші відносності:
К
руг
Квадрат
Лист
При замовленні сталевого фасонного сортового проката вказують його вид, основні розміри, марку сталі, стандарти ти інші відомості:
Кутик рівнобок
Кутик нерівнобок
Швелер
До трубного сталевого проката відносять труби зварні та безшовні. Вони характеризуються зовнішнім діаметром, товщиною стінки, маркою матеріала та довжиною.
До сталевих труб загального призначення відносять труби безшовні холодно тянуті, холодно- та гарячекатані, водогазопровідні (оцинковані та неоцинковані, з різьбою та без різьби, звичайні та підсилені), тонкостінні з накатаною різьбою, електрозварні (з прямим або спіральним швом).
До сталевих труб спеціального призначення відносять труби прецезійні (підвищеної точності виготовлення), футеровані пластмасою, біметалічні, бурильні та інші.
При замовленні сталевих труб вказують вид прокату, основні розміри, марку сталі, стандарт та інші відомості:
Труба У О 20 ГОСТ….
Підсилена умовний
прохід,мм
оцинкована
Труба 125х3,2х6000-15ХФ ГОСТ
Зовнішній
діаметр матеріал
Товщина стінки довжина
Труби з кольорових металів та їх сплавів відрізняються від сталевих меншим діаметром і більш високою корозійною стійкістю. Виготовлюють їх методами прокатки, волочення та пресування.
Труба медная М28х3х4000-М2 ГОСТ…
стан матеріалу (м`яка)
матеріал
довжина
Труба тПт28х1,5х3500-Л62 ГОСТ…
волочена(тягнута) матеріал
напівтверда
Якість труб визначається точністю виготовлення, експлуатаційними і механічними властивостями.
Форма, розміри труб і відхилення по діаметру та товщині стінок не повинні перевищувати встановленні стандартом відхилення. Механічні властивості основного металу труб повинні відповідати нормам встановленим для певної марки метала або сплаву. Труби всіх видів які працюють під тиском повинні витримувати випробувальний гідростатичний тиск, а також випробування на згинання та сплющування. Труби всіх видів повинні бути рівно обрізаними, без задирів. Точність обрізання не повинна виводити труби за граничні відхилення по довжині. Зовнішня і внутрішня поверні повинні бути чистими, без тріщин, раковин та пухирів.
Крім загальних вимог до труб можуть ставитись вимоги, викликані специфікою їх використання, наприклад мікроструктура підшинникових сталевих труб повинна складатись з дрібнозернистого перліта.
До спеціальних видів прокату відносять зубчасті колеса, рейки, вали та профілі з змінним розміром по довжині (періодичний прокат). Випускають вали трьох-,чотирьох-,пяти- та семиступінчасті для електродвигунів, автомобілів, тракторів та дорожніх машин.
Виготовляють рейки залізничні, трамвайні, кранові, для метрополітену та інші. В залежності від основних характеристик рейки поділяються на типи. Тип рейки відображається у цифровій частині маркування. Наприклад:
Рельс КР100 ГОСТ4121-76
де: КР-крановий, 100 – номінальна ширина головки, мм
До продукції подальшої переробки прокату відносять листовий прокат з покриттям та гнуті профілі.
Листовий прокат з покриттям включає сталь тонколистову оцинковану, освинцовану, хромовану, лаковану, покриту пластмасою, жерсть консервну тощо.
Для пакування продовольчих і непродовольчих товарів широко використовують білу жерсть (тонкий, м’який сталевий лист покритий шаром олова з обох боків). Чорну жерсть (без олов’яного покриття) використовують тільки для затарювання технічних масел або мастил. Хромовану жерсть не використовують для контакту з харчовими продуктами.
Лудження жерсті здійснюють гарячим або електролітичним способами. Її класифікують за такими показниками (Рис. 4.5 )
За товщиною покриття |
|
За твердістю основи |
|
За станом поверхні |
|||||||||
|
|
|
|
||||||||||
|
К |
|
Г рупи |
|
М арки |
|
|||||||
Ι ΙΙ А Б ГЖК* ГЖР**
*ГЖК- гарячелуджена жерсть консервна;
**ГЖР- гарячелуджена жерсть різна.
Рисунок 4.5 Класифікація білої жерсті гарячого лудження
За станом поверхні |
- ЕЖК-електролуджена жерсть консервна - ЕЖР- електролуджена жерсть різна |
|
|
Затвердістю основи |
- А: жерсть нормальної твердості - В,С,Д: жерсть підвищеної твердості |
|
|
За товщиною покриття |
- Клас Ι -0,38мкм - Клас ΙΙ -0,75мкм - Клас ΙΙΙ -1,15 мкм |
|
|
За товщиною покриття на кожній стороні листа |
- З нормальним покриттям - З диференційованим покриттям |
Рисунок 4.6 Класифікація білої жерсті електролітичного лудження
Хромовану лаковану жерстьвипускають наступних видів (Рис. 4.7 )
О
|
ХЖК- хромована жерсть консервна промаслена
ХЛЖР- хромована лакована жерсть різна
ХЖР- хромована жерсть різна промаслена
Рисунок 4.7 Види хромованої лакованої жерсті
Алюмінірована жерсть- холоднокатана низько вуглецева чорна жерсть на поверхню якої нанесено покриття амонія марок А11, А12, А13, А14, А15.
На основі алюмінірованої фольги (алюміній марок А5, А6) випускають такі матеріали:
- фольга гладка побутового призначення (6…250 мкм);
- забарвлена фольга з багатокольоровим друком для кондитерської промисловості;
- фольга (25 мкм) з багатокольоровим друком і термозварним лаком для фармацевтичних блістерів ( прозорий полімерний футляр закріплений на жорсткому бланку);
- комбіновані з іншими матеріалами:
буфлен- папір+фольга+поліетилен;
лафолен- лавсан+фольга+поліолефіни;
цефлен- целофан+поліетилен+фольга+поліетилен;
ламістер- лак+фольга+поліпропілен.
Сортність листового прокату з покриттям визначається станом поверхні, наявністю дефектів покриття та іншими показниками. При замовленні такого прокату вказують його призначення, товщину покриття, сорт, розмір листів.
Гнуті профілі являють собою прокат виготовляємий холодним профілюванням
листів або стрічок на роликових станах. Їх випускають відкритого, напівзакритого та закритого типів, а також з наповнювачем (Рис4.8). Порівняно з гарячекатаним вони мають меншу товщину стінки, складну форму і високу точність. При однаковій міцності вони на 25…30% легше гарячекатаних.
Рисунок 4.8 Види гнутих профілів

ласи
сновні
види хромованої лакованої жерсті