4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:

мікропористе - пор електроізоляційне - из

“молочне” - мол струмопровідне - тп

тверде - тв

5. Ознак які характеризують декоративні властивості:

блискуче - б матове - м

6. Види додаткової обробки покриття:

гідрофібозування - гфж просочування маслом - прм

наповнення у воді - нв просочування лаком, клеєм, - ирп

нанесення лакофарбового - лкп емульсією і т.д.

покриття тонування - б/п

нанесення безколірного лака - б/п фосфатування - фос

фарбування, у тому числі - б/п хроматування - хр

наповнення в розчинні наповнення хроматами - нхр

фарбника спеціальна обробка для - б/п

оксидування - окс особливих декоративних

оплавлення - опл властивостей

пасивірування - пас

Запис позначення покриття записують у рядок. Всі складові позначення розділяють крапками, за винятком матеріала покриття і товщини. Спосіб отримання і матеріал записують прописними літерами. Покриття у вигляді сплава позначають символами компонентів розділяя їх дефісом, а в дужках вказують максимальну долю першої компоненти (для двохкомпонентних сплавів), або першої і другої компоненти– для трьохкомпонентних сплаві. Наприклад:

Ц15.хр – цинкове, товщиною 15мкм, хроматоване

Ц6.фос.окс.хр.прм – цинкове, товщиною 6мкм, фосфатування у розчині азотнокислого барія, хроматоване і просочене маслом

М-Ц (60) – мідь 50…60% + цинк 40…50%

М-О-С (78;18) – мідь 70…78% + олово 10…18% + свинець 4…20%

Хим.Н3.М3.Ср9 – хімічним способом, нікель 3мкм, мідь 3мкм, срібло 9мкм

Ан.Окс.30тв.прм – анодне окислення, товщиною 30мкм, тверде, просочене маслом

Ан.Окс.фтор/лкп – анодне окислення отримане з розчина хромового ангідрида та фторида з наступним лакофарбовим покриттям

Н9б – нікелеве, 9мкм, блискуче

Умови експлуатації гальванічного покриття поділяють на:

легкі - Л жорсткі - Ж

середні - С дуже жорсткі - ОЖ

Належність до певних умов експлуатації визначається рівнем забруднення атмосфери, кліматичними умовами та характером місця експлуатації.

За забрудненням атмосфери розрізняють:

- атмосферу сільської, гірської та лісової місцевості - СМ

- атмосферу промислових міст - ПР

- морську атмосферу - МР

За кліматичними умовами розрізняють:

- райони з помірним кліматом - УМ

- райони з холодним кліматом - ХЛ

- райони з тропічним вологим кліматом - ТВ

- райони з тропічним сухим кліматом - ТС

За характером місця експлуатації (розміщення виробів) розрізняють:

- закрите опалюване приміщення - ЗР

- закрите неопалюване приміщення - ЗН

- під навісом - НА

- на відкритому повітрі - ОА

В залежності від поєднання факторів розрізняють групу умов експлуатації:

Група умов експлуатації	Умови розміщення виробів	Характеристика атмосфери	Кліматичні умови
Л	ЗР	СМ ПР	УМ, ХЛ, ТС, ТВ УМ, ХЛ, ТС
С	ЗР ЗР ЗН НА, ОА НА, ОА	МР ПР СМ, ПР СМ ПР	УМ, ХЛ, ТС ТВ УМ, ХЛ, ТС УМ, ХЛ, ТС ТС
Ж	ЗН, НА, ОА ЗН НА, ОА ЗН	СМ ПР ПР МР	ТВ ТВ ХЛ, УМ ХЛ, УМ, ТВ
ОЖ	НА, ОА НА, ОА	ПР ПР	ТВ УМ, ТВ

Гальванопластика дозволяє отримати точні металічні копії шляхом осадження метала і застосовується для виготовлення безшовних труб складного профіля, матриць, друкованих плат, медалей, ювелірних виробів і т.д. Основні операції:

• виготовлення металічної або неметалічної форми;

• нанесення провідникового шару (для неметалічної форми);

• нанесення розмежовуючого шару (для металічної форми);

• електрохімічне осадження метала;

• відокремлення форми від копії та її викінчувальна обробка.

Для осадження виготовляють форму (метали, пластмаса, гіпс, воскові композиції і т.п.) або використовують оригінал. Оригінал використовують дуже рідко, бо він псується при електроосадженні.

Устаткування для гальваностегії та гальванопластики – гальванічні ванни з кислотними, лужними або сольовими електролітами.

При контролі якості покриття здійснюють:

1. Візуальний огляд. Здійснюється при денному або штучному освітленні. Використання будь-яких оптичних приладів повинно бути оговорене в технічній документації.

2. Перевірку товщини. Визначають не тільки середню, але і мінімальну товщину покриття на певних ділянках. Методи вимірювання товщини покриття з руйнуванням деталі поділяють на хімічні (руйнування тільки покриття) та фізичні (руйнують покриття і виріб).

3. Перевірку пористості. Обробляють спеціальним розчином, який через пори реагує з металом основи і утворює видимі продукти реакції (найчастіше зафарбовані).

4. Блискучість контролюють візуально, або з допомогою фотоелектричних приладів. Візуальний контроль застосовують тільки для попередньої оцінки.

5. Перевірку механічних властивостей. Переважно основані на сильній деформації зразка з руйнуванням покриття або основного метала. Перевіряють міцність зчеплення покриття з основним металом різними методами (згинанням, поліруванням, крацеванням тощо).

6. Перевірку корозійної стійкості. Здійснюють якісним або кількісним методами. При якісній оцінці застосовують візуальне спостереження або мікродослідження при збільшенні 20…100^. При кількісній оцінці визначають час появи першого центра та підраховують число центрів корозії на одиницю площі поверхні.