- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
3.5.2 Важкі метали та їх сплави
Найбільш поширені мідь, нікель, свинець, олово та цинк.
Мідь – метал червоного кольору (щільність 8,95 г/см3, температура плавлення 1083С) з високою тепло- та електропровідністю, пластичністю, корозійною стійкістю. Добре обробляється деформуванням та погано – різанням. Основні руди – мідний колчедан, куприт, азурит, малахіт.
В залежності від методів виплавки та рафінування товарну мідь у зливках випускають:
Катодною – МВЧк, МООк, МОку, МОк, М1к
Безкисневою – МООб, МОб, МЛб (електролітичне рафінування)
Катодною переплавленою – М1д, МЛ
Розкисленою – М1р, М1ф, М2р, М3р (розкислення фосфористою міддю)
Вогневого рафінування – М2, М3
Загальна кількість домішок у марці МОО – не більше 0,01%, а у марці М3 не більше 0,5%. Близько половини виплавляємої міді використовує електротехнічна промисловість та приладобудування. Значна частина міді витрачається для виробництва сплавів. Сплави міді класифікують за ознаками:
За властивостями: високоміцні
антифрикційні
хімічно стійкі
За хімічним складом: латуні
бронзи
мідно-нікелеві
спеціальні
За способом обробки: ливарні
деформуємі
Латуні – сплави міді де основним легуючим елементом (45%) є цинк. Латуні відзначаються пониженою вартістю, високою міцністю, пластичністю, оброблюваністю різанням, зварюваністю, хорошими ливарними властивостями.
Латуні бувають простими (подвійними) та складними (багатокомпонентними). Подвійні латуні (Сu+Zn) випускають марок: Л96, Л90 (томпак), Л85, Л80 (напівтомпак), Л70, Л68, Л63, Л60. Цифра у маркуванні – середній вміст міді у відсотках. Латуні з високим вмістом міді (Л80 і вище) мають колір золота і використовуються для ювелірних та декоративних виробів. Латуні легують для підвищення їх механічних властивостей, корозійної стійкості та для поліпшення оброблюваності. Всі легуючі елементи маркують літерами: О – олово, С – свинець, А- алюміній, К – кремній, Ж – залізо, Мц – марганець, Н – нікель, Т – титан, Ф – фосфор, Б – берилій. Позначення легуючих елементів записують після літери Л, а їх вміст у цілих відсотках цифрами: ЛС74-3 (мідь – 74%, свинець – 3%, все інше цинк), ЛМцА57-3-1 (мідь – 57%, марганець – 3%, алюміній – 1%, все інше – цинк). Леговані латуні бувають олов’янистими (ЛО70-1), свинцовистими (ЛС59-1), алюмінієвими (ЛА77-2), кремністими (ЛК72-1), марганцовистими (ЛМц76-2) та більш складного складу (ЛАЖ60-1-1, ЛЖМц59-1-1, ЛКС80-3-3 тощо).
Бронзи – сплави міді з різними металами де цинк не є основним легуючим елементом. Вони відзначаються твердістю, високими ливарними та антифрикційними властивостями і стійкістю до корозії. За складом вони бувають олов’янистими і безолов’янистими, а за способом обробки – ливарними і деформуємими.
Бронзи маркують літерами “Бр” і літерами умовного позначення легуючих елементів. Далі цифри вмісту легуючих елементів у порядку їх запису в цілих відсотках. У марках ливарних бронз вміст кожного легуючого елемента ставиться одразу після літери його позначення: Бр04Ц4С17 (олово – 4%, цинк – 4%, свинець – 17%)
Олов’янисті бронзи використовують як антифрикційний матеріал та для виготовлення трубопровідної арматури. Безолов’янисті бронзи, в залежності від легуючих елементів, називають алюмінієвими, кремністими тощо (табл. 3.11).
Таблиця 3.11
Класифікація та призначення бронз
Марки бронз |
Призначення |
Олов’янисті БрО10, БрО10-1 БрОЦСН3-7-5-1, БрОЦС5-5-5 БрОФ4-0,25; БрОЦ4-3
Алюмінієві БрА5, БрА7, БрАЖ9-4, БрАЖ9-Л БрАЖН10-4-4-, БрАЖН10-4-4-Л, БрАМЦ9-2
Кремнисті БРкц4-4, БрКМц3-1, БрКН1-3
Свинцовисті БрС30
Бериллієва БрБ1, БрБ2
Марганцовиста БрМц5, БрАМц9-2 |
Складне лиття, антифрикційні деталі Водяна та парова арматура, шестерні Лист, стрічка, дріт
Розмінні монети, невеликі відповідальні деталі, деталі стійкі у морській воді
Замінник олов’янистих бронз та для деталей що працюють в агресивному середовищі при t250С
Високоякісний антифрикційний матеріал
Пружні деталі відповідального призначення, безіскровий інструмент
Деталі, що працюють при підвищених температурах |
Мідно-нікелеві сплави відзначаються високими механічними властивостями, корозійною стійкістю та специфічними фізичними властивостями, що і визначає область їх використання. Найбільш відомі:
нейзільбер (нім. Neusilber – нове срібло) марок МНЦ15-30, МНЦ15-20 – для приладів точної механіки, технічного посуду, як декоративний матеріал;
мельхіор марок МНЖМц30-0,8-1, МН19, МНЖМц30-1-1 – для посуду, прикрас, труб для термостатів, монет;
копель марки МНМц43-0,5 – для термопар та компенсаційних дротів;
монель марок МНЖМц28-2,5-1,5 – для деталей та виробів, що працюють у корозійному середовищі;
манганин марки МНМц3-12 – для вимірювальних та електротехнічних приладів;
константан марок МНМц40-1,5 – для елктротехнічних приладів та компенсаційних дротів.
Припої використовують для паяння мідних сплавів та сталі. Найбільш відомі марки: ПМЦ36 (Сu – 36%, Zn – інше), ПМЦ48 (Cu – 48%, Zn – інше) та ПМЦ54(Cu – 54%, Zn – інше).
Нікель – блискучий метал яскраво-білого кольору (щільність 8,9г/см3, температура плавлення 1453С), високопластичний, корозійностійкий, пластичний і високомійний. Добре обробляється різанням і легко зварюється. Властивості нікеля найкраще проявляються у присутності інших компонентів. Найчастіше використовують для сплавів які використовують у машинобудуванні, авіаційній та ракетній техніці, хімічній, харчовій та інших галузях промисловості. Його поставляють у вигляді катодів, катодних листів (нарізаних квадратиками), чушек, гранул та кубиків таких марок: Н-0, Н-1, Н-1у, Н-2, Н-3, Н-4. Марки відрізняються чистотою (відповідно 0,01…2,4%).
Свинець та олово. Свинець – метал синювато-сірого відтінка (щільність 11,34г/см3, температура плавлення 327С). Легко піддається деформації та відзначається корозійною стійкістю. Використовується виготовлення легкоплавких та антифрикційних сплавів, дзеркального скла та кришталю, для захисту від іонізуючого випромінювання, при виробництві акумуляторів тощо. В залежності від чистоти випускають марок С0000 (99,9999 Рb%), С000, С00, С0, С1, С2, С3 (99,90Рb%).
Олово – метал сріблясто-білого кольора з світло-жовтим відтінком (щільність 7,31г/см3, температура плавлення 232С). відзначається високою корозійною стійкістю у звичайних умовах, пластичністю і легкоплавкістю. Використовується для виготовлення легкоплавких та антифрикційних сплавів, створення захисного покриття, припоїв. В залежності від чистоти випускають марок ОВ4-000 (99,999Sn%), О1пч, 01, 02, 03, 04 (96,43Sn%).
Основними сплавами на основі свинцю являються свинцевисті та свинцево-олов’янисті баббіти (підшипникові сплави): олов’яносурьм’янисті (Б89, Б83), свинцевоолов’яносурьм’янисті (Б16, БН, БТ, Б6), безолов’янисті (БС, БК); типографські (для виготовлення типографського шрифта) (табл. 3.12).
Таблиця 3.12
Хімічний склад та властивості типографських сплавів
Марка сплава |
Sb |
As |
Sn |
Al |
Cu |
Mg |
Pb |
Zn |
tпл, С |
МШ1 МШ2 МШ3 МЛ1 ЛН1 ЦШ1 №3 №7 |
13,5-15,0 14,0-16,0 14,0-16,0 9,5-10,5 11,0-12,0 - - - |
3,5-4,5 2,7-3,3 1,5-2,5 1,0-1,5 - - - - |
- - - - 4,2-4,8 - - - |
- - - - - 3,5-4,5 2,2-3,0 4,5-5,5 |
- - - - - 0,06 0,10 3,5-4,5 |
- - - - - 0,02-0,06 1,2-1,8 1,5-2,0 |
Основа - Основа Основа Основа - - - |
- - - - - Основа Основа Основа |
325 515 320 250 245 390 400 460 |
Сплави свинцю широко використовують для виготовлення захисних оболонок кабелів, а сам свинець разом із іншими елементами входить до складу м’яких припоїв.
