- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
3.5 Кольорові метали та їх сплави
Кольорові метали відзначаються унікальними властивостями: жароміцністю, тугоплавкістю, високою електропровідністю, пластичністю, корозійною стійкістю, малою питомою вагою, твердістю, здатністю утворювати різноманітні сплави тощо. Вони широко використовуються у машинобудуванні, електротехніці, приладобудуванні, радіотехніці, електроніці, хімічній промисловості, в атомній та космічній техніці, у побуті. Надзвичайно широкий асортимент вироблюваних кольорових металів (більше 70) та їх сплавів пояснюється їх використанням. Кольорові метали і сплави використовують у вигляді напівфабрикатів (листи, стрічки, фольга, труби, прутки, дріт, профілі) або відливок чи поковок. Розвиток і створення нових галузей промисловості викликали необхідність використання кольорових металів високої чистоти та надчистих, які володіють властивостями недосяжними для технічно чистих металів.
Кольорові метали класифікують за ознаками:
за щільністю (легкі, важкі);
за температурою плавлення (легкоплавкі, тугоплавкі);
за схильністю до окислення (звичайні, благородні);
за поширеністю (поширені, рідкісноземельні, розсіяні).
3.5.1 Легкі метали та їх сплави
До них відносять метали з щільністю до 4500кг/м3. Найбільш поширені алюміній, магній, титан.
Алюміній – сріблясто-білий метал (щільність 2,7г/см3, температура плавлення 660С) з високою електро- та теплопровідністю, морозостійкістю, корозійною та хімічною стійкістю, який добре піддається обробці. Він найбільш поширений у земній корі, але в чистому вигляді не зустрічається. Основні руди – боксити які містять до 50%Al2O3. Після хімічної переробки отримують напівпродукт – глинозем. З нього шляхом електролізу отримують первинний алюміній (табл. 3.9). Технічний алюміній поставляють у чушках (515, 1000кг), або у вигляді плоских зливків різної довжини і ширини.
Таблиця 3.9
Первинний алюміній
Марка алюмінія |
Al, % (не менше) |
Домішок, % (не більше) |
Марка алюмінія * |
Al, % (не менше) |
Домішок, % (не більше) |
|||||
Fe |
Si |
Усього |
Fe |
Si |
Усього |
|||||
Особливої чистоти |
Технічної чистоти |
|||||||||
А999 |
99,999 |
- |
- |
0,001 |
А85 А8 А7 А6 А5 А0 |
99,85 99,8 99,7 99,6 99,5 99,0 |
0,08 0,12 0,16 0,25 0,30 0,50 |
0,06 0,10 0,16 0,20 0,30 0,50 |
0,15 0,20 0,30 0,40 0,50 1,0 |
|
Високої чистоти |
||||||||||
А995 А99 А97 А95 |
99,995 99,99 99,97 99,95 |
0,0015 0,003 0,015 0,030 |
0,0015 0,003 0,015 0,030 |
0,005 0,010 0,030 0,050 |
||||||
* Первинний алюміній марок А7Е и А5Е призначений дя виготовлення електричного дроту.
Алюміній особливої чистоти використовують у напівпровідниковій та ядерній техніці, високої чистоти – для виготовлення електролітичних конденсаторів, хімічної апаратури, а технічної чистоти – для виготовлення кабельної продукції, проката, посуду, алюмінієвого порошку та сплавів. Як конструкційний матеріал алюміній переважно використовують у вигляді сплавів, бо він володіє низькими механічними властивостями та важко обробляється різанням. Основні компоненти алюмінієвих сплавів – мідь, марганець, кремній, магній, титан, хром.
Алюмінієві сплави поділяють на деформуємі (для виготовлення листів, стрічок, труб, профілів, дроту), ливарні (для виготовлення відливок) та підшипників (табл.3.10).
Деформуємі алюмінієві сплави характеризуються невисокою міцністю, але високою пластичністю та стійкістю проти корозії. Вони добре зварюються і легко піддаються обробці тиском. Вони поділяються на сплави зміцнювані та незміцнювані термічною обробкою.
До сплавів зміцнюваних термічною обробкою відносять:
дюралюміни (дуралюміни) – для виготовлення деталей середньої та підвищеної міцності які сприймають змінні навантаження (будівельні конструкції, деталі автомобілів та літаків);
авіалі для виготовлення деталей середньої міцності, які деформуються при експлуатації (деталі двигунів, трубопроводи);
високоміцні мають низьку корозійну стійкість і не придатні для роботи при температурах вищих за 150С;
ковочні для виготовлення куванням або штампуванням деталей складної форми, середньої та підвищеної міцності, невисокої корозійної стійкості;
жароміцні для виготовлення деталей, що працюють при температурах до 350С (головка блока циліндрів, поршні, обшивка надзвукових літаків).
До сплавів не зміцнюваних термічною обробкою відносять
магналії (Al+Mg) та сплави з марганцем. Вони зміцнюються тільки холодним деформуванням і використовуються для зварних та клепаних конструкцій, які експлуатуємих при невеликому навантажені в корозійно-активному середовищі.
Ливарні алюмінієві сплави характеризуються високою рідкотекучістю, хорошими механічними властивостями та корозійною стійкістю. В залежності від основних компонентів їх поділяють на групи. Найбільш поширені сілуміни (Al+Si). Для поліпшення показників міцності та технологічності ливарні сплави рафінують (видаляють гази та неметалічні вкраплення) або модифікують (для поліпшення структури).
Таблиця 3.10
Сплави на основі алюмінія
Сплави |
Основні компоненти |
Марки |
Деформуємі: дюралюміни авіалі високоміцні ковочні жароміцні магналій Ливарні І група ІІ група ІІІ група ІV група V група Підшипникові |
Al+Cu+Mg Al+Mg+Si Al+Zn+Mg+Cu Al+Cu+Mg+Mn+Si Al+Cu+Mg+Ni+Ti Al+Mg (Al+Mn)
Al+Si Al+Si+Cu Al+Cu Al+Mg Al+Cu+Ni+Mg+Si |
Д1, Д16, Д18, Д19 АВ, АД31, АД33, АД35 В93, В93, В94, В95, В96, ВАД32 АК1, АК4, АК6, АК8 АК2, АК4, АК4-1, Д20, Д21 АМг2, АМг3, АМг5, АМг6, АМц
АЛ2, АЛ4, АЛ9 АЛ3, АЛ5, АЛ6 АЛ7, АЛ19 АЛ8, АЛ13, АЛ22 АЛ1, АЛ20, АЛ21, АЛ24, АЛ25, АЛ30 АМК-2; АН2,5; АЖ-6; АСС6-5; АО3-1; АО9-2; АО20-1 |
Підшипникові алюмінієві сплави використовуються замість олов’янистих бронз і баббітів при р150кг/см2, V10мс/с та рV400кгм/см2*с.
У маркуванні алюмінієвих сплавів літерами позначають:
компоненти: А – алюміній
К – кремній
Мц – марганець
Мг – магній
призначення: Д – деформуємий
Л – ливарний
властивості: В – високоміцний
М – м’який відпалений
П – напівнагартований
Н – нагартований
Цифри за літерами позначають або порядковий номер марки сплава, або вміст відповідного елемента у %. Для високоміцних алюмінієвих сплавів на першому місці цифрового маркування ставлять цифру 9.
Магній – сріблясто-білий метал (щільність 1,74 г/см3, температура плавлення 651С) який добре обробляється різанням, має низьку корозійну стійкість та низькі ливарні властивості. Основні руди – магнезіт (МgСО3), карналліт (КСl*МgCl2*6Н2О), бішофіт (МСl2*6H2O). Магній у вигляді зливків або виробів не вогненебезпечний (згорає при температурі біля 651С).
Первинний магній поставляють у чушках до 8кг таких марок: Мг96 (не менше 99,96%Mg), Мг95 (не менше 99,95% Mg) та Мг90 (не менше 99,90% Mg).
Сплави магнія поділяють на деформуємі (маркують МА) та ливарні (маркують МЛ). Деформуємі випускають марок МА1, МА2, МА5, МА10, МА11, а ливарні марок– МЛ2, МЛ3, МЛ4, МЛ5, МЛ10, МЛ12. Цифра у маркуванні позначає номер марки сплава.
Титан – сріблясто-білий метал (щільність 4,5г/см3, температура плавлення 1672С) який відзначається високими механічними властивостями, корозійною стійкістю, малою тепло- та електропровідністю. Його властивості дуже залежать від чистоти. Основні руди – ільменіт, рутил, перовскіт. Технічний титан випускають марок: ВТ1-00 (99,53%Ті), ВТ1-0 (99,48%Ті) та ВТ1-1 (99,44%Ті). Технічний титан добре обробляється тиском, добре зварюється але важко обробляється різанням. Для підвищення механічних властивостей та корозійної стійкості титан легують алюмінієм, хромом, ванадієм, молібденом, оловом, ніобієм. Сплави титана класифікують за ознаками:
По міцності: підвищеної пластичності
невисокої та середньої міцності
високої міцності
За призначенням: ливарні (літера Л у кінці маркування)
деформуємі
Ливарні титанові сплави випускають марок ВТ1Л, ВТ5Л, ВТ6Л і т.д.
Деформуємі титанові сплави випускають марок ВТ5, ВТ5-1, ОТ4-1, ОТ4, ВТ4, ВТ18, ВТ6, ВТ8, ВТ14, ВТ3-1, ВТ22, ВТ15. Цифри у маркуванні – порядковий номер марки, який, інколи, збігається з вмістом легуючих елементів.
