- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
3.2 Властивості металів та металічних сплавів
3.2.1 Основні поняття та терміни
Металічний сплав – з’єднання двох або декількох металів один з одним або з неметалами у якого зберігаються металічні властивості: здатність кувати, висока електро- та теплопровідність, міцність, пластичність та інші. Хімічні елементи або сполуки у складі сплава називаються компонентами. За числом компонентів сплави бувають подвійні, потрійні та інші. За характером взаємодії компонентів сплави бувають:
Механічна суміш. Утворюється якщо сила взаємодії однорідних атомів більша за силу взаємодії між різнорідними атомами. Компоненти не здатні до взаємного розчинення у твердому стані та не вступають у хімічну реакцію з утворенням сполуки. Атоми компонентів не змішуються і структура таких сплавів являє собою суміш кристалів компонентів. Механічні властивості залежать від кількісного співвідношення компонентів.
Твердий розчин. Утворюється якщо один компонент зберігає свою кристалічну решітку (розчинник), а другий у вигляді окремих атомів розподіляється у кристалічній решітці першого. Утворюється тільки один вид кристалічної решітки. Такі розчини однорідні (гомогенні), бо їх структура являє собою однакові за складом і властивостями зерна.
Хімічна сполука. Утворюється якщо сила взаємодії між різнорідними атомами більша за силу взаємодії між однорідними. Утворюється нова кристалічна решітка. Хімічні сполуки металів називають інтерметалічними, а сполуки з неметалами – нітридами, гідридами, боридами, карбідами і т.д.
Загального
призначення
Спеціальні
Подвійні (бінарні)
Багатокомпонентні
(складні)
За призначенням
За кількістю
компонентів
За складом і властивостями
За способом виготовлення виробів
Сплави
Звичайні
Прецезійні
Ливарні
Деформуємі
За структурою
За присутністю
домішок
евтектичні
нелеговані
механічні суміші
низьколеговані
Рисунок
3.7 Класифікація сплавів
тверді розчини
середньолеговані
хімічні сполуки
високолеговані
Класифікують існуючі сплави за певними ознаками (Рис. 3.7).
При вивченнях процесів, що відбуваються у сплавах при їх перетвореннях у металознавстві використовують поняття: система, фаза, компонент.
Система – сукупність фаз, що знаходяться у рівновазі при певних зовнішніх умовах (температурі, тиску). Являє собою сукупність тіл або речовин виділених для спостереження.
Фаза – однорідна за хімічним станом, кристалічною будовою і властивостями частина системи, відокремлена від інших частин системи поверхнею розділу при переході через яку хімічний склад або будова змінюється стрибком. Однорідна речовина являє собою однофазну систему, а механічна суміш двох видів кристалів – двохфазну.
Компонента – речовина, що входить до складу сплава. Чистий метал – однокомпонентна система, сплав двох металів – двохкомпонентна тощо. Хімічні сполуки виступають як компоненти за умови, що вони не дисоціюють на складові у досліджуваних інтервалах температур.
Д
іаграма
стану графічно відображає фазовий стан
сплавів в залежності від температури
і концентрації в умовах рівноваги. В
залежності від характера взаємодії
компонентів та здатності розчинюватись
можливі різні типи діаграм стану.
Найпростіше розглянути діаграму сплава
з обмеженою розчинюваністю компонентів
у твердому стані (Рис. 3.8). Діаграму
будують у координатах температура-концентрація.
Для цього виготовляють серію сплавів
з різною концентрацією компонентів і
за результатами термічного аналізу
будують криві їх охолодження.
Рисунок
3.8 Діаграма фазового стану сплава з
обмеженою розчинюваністю компонентів
у твердому стані.
Дана система складається з трьох фаз:
рідина (позначимо її Р);
твердий розчин компоненти В у компоненті А (позначимо його );
твердий розчин компоненти А у компоненті В (позначимо його ).
Лінія КСD називають лінією ліквідус (початку кристалізації). По лінії КС з рідини починають виділятись кристали , а по лінії CD– кристали . Лінію KECFD називають солідус (кінець кристалізації). На лінії КЕ солідуса сплав повністю кристалізується з утворенням кристалів , а на лінії FD – кристалів . На лінії солідуса ECF відбувається одночасна кристалізація та з утворенням механічної суміші цих фаз, яку називають евтектикою. Сплав склада точки С після затвердіння (кристалізації) складається тільки з евтектики ( + ) і називається евтектичним сплавом. Сплави зі складом лівіше точки С (на лінії ЕС) називають доевтектичними, а правіше точки С - заевтектичними. Кривизна лінії ES ілюструє обмежену розчинність у твердому стані компоненти В у компоненті А, яка зменшується з зниженням температури. Розчинність компоненти А у компоненті В не змінюється при зниженні температури (лінія FM).
