- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
Питання для самоконтролю
Методи переробки дрібних часток сировини.
Чому протиточні теплообмінники більш ефективні ніж прямоточні?
Чим визначається якість питної води?
Що таке ”абсолютна вологість повітря” і ”відносна вологість повітря”?
Зміст сертифіката на партію руди або концентрата.
Тести
1.Товарними рудами називають:
А. Руди видобуті з надр
Б. Збагачені на вміст корисного елемента
В. Після підготовчих операцій
Г. Мінеральні породи
2. Флотацію використовують:
А. Для збагачення бідних залізних руд
Б. Для збагачення бідних руд кольорових металів
В. Для відокремлення шкідливих домішок
Г. Для відокремлення важких фракцій
3. Якість питної води не характеризуеться:
А. Твердістю
Б. Запахом
В. Вмістом кисню
Г. Кольором
4.Якість повітря не характеризуеться:
А. Вмістом пилу
Б. Запахом
В. Абсолютною вологістю
Г. Відносною вологістю
5.До чорних металів не відносять:
А. Залізо
Б. Марганець
В. Сурьму
Г.Хром
6.Найдорожчий метал за відносною вартістю:
А. Свинець
Б. Марганець
В.Кобальт
Г.Хром
3. Металознавство та металопродукція
3.1 Будова і властивості матеріалів
Для забезпечення потреб окремих галузей промисловості використовують велику кількість різноманітних матеріалів, попит на які весь час змінюється. Використання того чи іншого матеріала залежить від його властивостей, які являються об’єктивними, притаманними йому від природи. Вони виявляються при виготовленні виробів та їх експлуатації і впливають на довговічність, поведінку при транспортуванні та зберіганні. Багато властивостей різних матеріалів пов’язані між собою. Через це зміна одних властивостей викликає зміну інших.
Будова і властивості матеріалів, зв’язок між властивостями та складом чи будовою, шляхи впливу на властивості вивчає наука матеріалознавство. Один з її розділів – металознавство – вивчає будову і властивості металів та їх сплавів. На металознавстві базуються такі науки як металургія, технологія металів, корозія та інші. Всі матеріали і речовини у твердому стані мають кристалічну або аморфну будову. Кристалічна будова характеризується розташуванням атомів за геометрично правильною схемою на певній відстані один від одного які утворюють у площині атомну сітку, а у просторі атомно-кристалічну решітку. Аморфна будова характеризується хаотичним розташуванням атомів.
Металічні матеріали поділяються на метали та металічні сплави. Всі метали та сплави мають кристалічну будову яка характеризується закономірним розташу-ванням атомів у просторі з утворенням атомно-кристалічної решітки. Найменший об’єм кристала, що дає уявлення про атомну будову метала називають елементарним кристалічним чарунком (ячейкою). Найчастіше зустрічають прості типи решіток: кубічну об’ємно центрована (ОЦК), кубічна гранецентрована (ГЦК) та гексагональна щільноупакована (Рис. 3.1).
Рисунок3.1
Прості типи атомно-кристалічних решіток
Якщо елементарні чарунки розташовані правильно і багаторазово повторюються, то такі утворення називають монокристалом.
Перехід з твердого стану в рідину називають плавленням, а з рідини у твердий стан – кристалізацією. Механізм кристалізації полягає в тому, що при певному зниженні температури у рідині починають утворюватись центри кристалізації (зародиші). Ними можуть бути групи випадково злипшихся атомів, елементарні чарунки або тугоплавкі домішки (Al2O3). При поступовому знижені температури до зародишів приєднують з розплава атоми метала та одночасно продовжують утворюватись нові центри кристалізації (Рис. 3.2). Спочатку кристали ростуть вільно, зберігаючи правильну геометричну форму. При торканні кристалів рост їх окремих граней припиняється. Правильна геометрична форма порушується. Утворюються полікристали, що складаються з великої кількості елементарних чарунків, довільно орієнтованих у просторі. Їх називають кристалами або зернами. Величина зерна залежить від числа центрів кристалізації та швидкості росту кристалів. Чим більше центрів кристалізації тим, тим більша кількість кристалів утворюється у певному об’ємі і кожний кристал (зерно) буде меншого розміру. Величина зерна в значній мірі впливає на механічні властивості. При зменшенні розмірів зерна підвищується в’язкість і пластичність. Для збільшення числа центрів кристалізації вводять модифікатори (домішки), а для уповільнення швидкості росту – збільшують швидкість охолодження.
Рисунок 3.2 Схема механізма
кристалізації.
П
ри
кристалізації аморфних тіл ніяких
якісних змін у будові не відбувається
(Рис.3.3), бо атоми розташовані так само
хаотично, як і у рідині. При кристалізації
кристалічних речовин завжди спостерігається
чітка межа переходу з рідкого стану у
твердий (Рис. 3.4).
Рисунок 3.3 Крива охолодження
аморфної речовини
Рисунок 3.4 Крива охолодження
кристалічної речовини
Д
ля
деяких металів (Fe, Co, Mn, Ti, Zr, U, Sn) характерна
здатність створювати різні типи решіток
при зміні температури. Таку властивість
називають поліморфізмом або алотропією.
Різні кристалічні форми тієї самої
речовини називають поліморфними
(алотропічними) модифікаціями (Рис.
3.5). Алотропічні форми позначають
грецькими літерами ,
,
тощо.
П
Рисунок
3.5 Крива
охолодження заліза
за яких відбуваються алотропічні перетворення називають критичними.
Вплив реальних умов кристалізації на структуру метала підтверджується будовою зливка (Рис. 3.6). При первинному торканні розплавленого метала стінок ливарної форми через високу швидкість охолодження утворюється прошарок дрібних зерен. Створений прошарок змінює умови тепловідводу, а розплавлений метал нагріває стінки ливарної форми. Тому швидкість охолодження значно зменшується і кристали ростуть у напрямку тепла. Створюються стовпчасті зерна. У центрі зливка довго зберігається висока температура та зникає певна направленість відводу тепла і створюються всі умови для росту зерен. Утворюються великі зерна. У верхню частину спливають більш легкі неметалеві домішки та розчинені гази. За рахунок зменшення об’єму при охолоджені утворюється усадочна воронка.
Рисунок
3.6 Будова зливка метала
