- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
П родовження таблиці 1.16
1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
Складаємі деталі мають сполучувані та несполучувані поверхні.
Сполучувані – поверхні якими деталі приєднуються одна до одної.
Несполучувані (вільні) – конструктивно необхідні поверхні не призначені для з’єднання з поверхнями інших деталей.
У з’єднані двох деталей, що входять одна в другу, розрізняють обхоплюючі та обхоплювані поверхні. Обхоплюючі поверхні (незалежно від форми) називають отворами і їхні параметри позначають “D”. Обхоплювані поверхні (незалежно від форми) називають валами і їхні параметри позначають “d”.
Номінальний розмір (позначають “D”) – основний призначаємий розмір деталі або з’єднання деталей. Від нього розраховують граничні розміри та відраховують відхилення. Його призначають після розрахунків на міцність, жорсткість, зносостійкість, або з конструктивних, технологічних та експлуатаційних міркувань. Сполучувані поверхні мають однаковий (спільний) номінальний розмір.
Дійсний розмір (позначають di для вала, Di для отвору) – розмір встановлений вимірюванням з допустимою погрішністю.
Для кожної сполучуваної поверхні завчасно встановлюють границі розміру які визначають граничними розмірами: найбільшим (позначають dmax, Dmax) та найменшими (позначають dmin, Dmin). Коливання розмірів у цих межах не повинно впливати на експлуатаційні властивості виробу. Звідси витікає, що дійсний розмір повинен знаходитись між граничними, або дорівнювати одному з них.
Відхиленням називають алгебраїчну різницю між граничним і відповідним номінальним розміром. Відхилення отворів позначають Е, а відхилення валів е.
Граничним відхиленням – називають алгебраїчну різницю між граничним та номінальним розмірами. Розрізняють:
Верхнє граничне відхилення (es, ES) – алгебраїчна різниця між набільшим граничним та номінальним розмірами. (фр. ecart superieur)
ES=Dmax-D es=dmax-D (1.3)
Нижнє граничне відхилення (ei, Ei) – алгебраїчна різниця між найменшим граничним та номінальним розмірами. (фр. ecart superieur)
EI=Dmin-D ei=dmin-D (1.4)
Приклад. Визначити відхилення для вала D=20мм, dmax=20,010мм, dmin=19,989мм
Es=? Ei=?
es=dmax-D=20,010-20=0,10мм
ei=dmin-D=19,989-20= - 0,011мм
В
усіх галузях промисловості всі розміри
в технічній документації задають і
вказують у міліметрах (мм). Значення
верхніх та нижніх граничних відхилень
проставляють у технічній документації
у міліметрах зі своїми знаками. Якщо
відхилення мають різні абсолютні
значення, то їх розміщуююодне над другим
(верхнє над нижнім) і пишуть меншими
цифрами ніж значення номінального
розміру:
.
Число знаків в обох відхиленнях
обов’язково
вирівнюють (запис за значеннями приклада
неправильний. Треба
. Якщо відхилення мають однакові абсолютні
значення, але різні знаки, то пишуть
тільки одне відхилення зі знаком
Наприклад,
.
Відхилення, які дорівнюють нулю в
документації не проставлають. Наприклад,
(запис
неправильний). У таблицях допусків і
посадок наводять значення верхніх та
нижніх відхилень у мікрометрах (мкм)
обовязково зі знаками.
1мкм=0,001мм 1мм=1000мкм
Щоб не порушувалась працездатність з'єднань деталей дійсні розміри якісних деталей повинні знаходитись у допустимих межах, які у кожному конкретному випадку визначаються граничними розмірами або граничними відхиленнями. Звідси походить поняття про допуск розміру.
Допуск (Т - загальне позначення, TD - отвору, Td - вала) - різниця між найбільшим та найменшим граничним розмірами або алгебраїчна різниця між верхнім та нижнім граничними відхиленнями.
T=TD=Dmax-Dmin=ES-EI (1.5)
T=Td=dmax-dmin=es-ei (1.6)
Приклад: Обчислити допуск вала якщо
dmax=20,010 dmin= 19,989 еs= +10мкм еі = -11мкм
Td=?
Td=dmax-dmin=20,010-19,989=0,021 ; Td=es-ei=10-(-ll)=2lмкм=0,021
Графічний спосіб зображення допусків та відхилень, встановлених на розміри деталей та їх з'єднання, відзначається високою наглядністю і дозволяє бачити характер з'єднання деталей і полегшує виконання розрахунків. Замість деталей на схемах дають умовне зображення валів та отворів у довільному масштабі по будь-якій координаті.
Рисунок 1.11 Рисунок 1.12
роблять суміщеною одну лінію граничного розміру (Рис. 1.12)
Розташування граничних розмірів та відхилень у загальному виді має такий вигляд (Рис. 1.13). Нульова лінія відповідає номінальному розміру. Від неї відкладають допуски і посадки: додатні-вверх, а від'ємні-вниз. Положення поля допуску відносно номінального розміру (нульової лінії) визначається одним з двох відхилень - верхнім або нижнім яке називають основним. У системі допусків і посадок за основне відхилення приймають менше з двох відхилень за абсолютним значенням (найближче до нульової лінії).
Рисунок 1.13
Характер з'єднання деталей визначає посадку. В залежості від взаємного розташування поля допусків складаємих деталей посадки бувають:
Рухомі. Характеризуються граничними гарантованими зазорами (Рис. 1.14)
Smin=Dmin-dmax=EI-es (1.8)
Рисунок 1.14.
Нерухомі. Характеризуються гарантованими граничними натягами (Рис 1.15)
N
max=dmax-Dmin=es-EI
(1.9)
Nmm=dmin-Dmax=ei-ES (1.10)
Рисунок 1.15.
П
ерехідні.
Дають з’єднання як з зазором так і з
натягом (Рис.1.16)
Рисунок 1.16.
Деталь у якої положення поля допуска не залежить від виду посадки називають основною деталлю системи. Це може бути отвір або вал які мають будь-яке основне відхилення. Розрізняють:
Посадки у системі отвору. Різні за характером сполучення отримують з'єднанням різних валів з основним отвором у якого нижнє відхилення дорівнює нулю (Рис. 1.17)
Рисунок 1.17
П
осадки
у системі вала.
Різні за характером сполучення отримують
з'єднанням різних отворів з основним
валом у якого верхнє відхилення дорівнює
нулю (Рис. 1.18)
Рисунок 1.18
Потрібні посадки в цих системах (28 посадок) отримують змінюючи відхилення неосновних деталей: валів у системі отвору та отворів у системі вала. При застосуванні системи отвору для отримання різних посадок потрібно значно менше спеціальних інструментів для обробки отворів, що і визначило її переважне використання.
Точність виготовлення (точність розмірів) визначається величиною допуска. При зменшенні допуска точність підвищується. Ряд допусків, що відповідають однаковій точності для будь-яких номінальних розмірів називають квалітетом. Згідно з стандартом для розмірів до 10 000мм встановлено 19 квалітетів.
