- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
Реактивне паливо
Використовують в реактивних і газотурбінних двигунах та енергетичних установок. Таке паливо виробляють прямою перегонкою нафти. Переважно це гаси які містять бензинові та важкі фракції, різні присадки. Реактивне паливо повинне у широкому діапазоні температур добре транспортуватись по паливній системі, повністю випаровуватись у камері згоряння і спалахувати з малим періодом затримки самозапалювання, повністю та з високою швидкістю згоряти при надлишку повітря без утворення нагару, мати високу теплоту згоряння, не руйнувати матеріал деталей паливної системи.
Для авіаційних двигунів використовують паливо марок:
при дозвуковій швидкості польоту Т-1, ТС-1, Т-2, РТ;
при надзвуковій швидкості польоту Т-5, Т-6, Т-8, Т-8В.
10.3.3 Газоподібне паливо.
Газоподібне паливо відіграє провідну роль у паливно-енергетичному балансі нашої країни. Його використання має значні переваги:
- висока теплотворна спроможність (10,5....20,95 мДж/м3 );
- відсутність золи при згорянні;
- низьке забруднення повітря відпрацьованими газами;
- можливість автоматизації процесів горіння;
- легкість транспортування;
- зручність використання;
- можливість використання в якості технологічної сировини.
Крім широкого використання в різних галузях промисловості та побуті перспективним є використання на автомобільному транспорті, бо дешевше за бензин або дизельне паливо. Але використання газу на автотранспорті стримується обмеженою кількістю газозаправочних станцій та необхідність використання дорогого, важкого та громіздкого обладнання. Основний недолік газоподібного палива - висока вибухонебезпечність.
Газоподібне
паливо класифікують за певними ознаками
(Рис. 10.8 )
Р
Природний газ Попутні
нафтові гази
Основними видами газоподібного палива є природній і попутні гази, генераторний, доменний та коксовий гази (табл. 10.18 )
Таблиця 10.18
Характеристика основних горючих газів
Гази |
Склад за об’ємом, % |
Питома теплота згоряння МДж/м3 |
|||||
СО |
Н2 |
СН4 |
СО2 |
О2 |
N2 |
||
Природний та нафтопереробки |
0...1,5 |
0...30 |
10...95 |
0...10 |
0...7 |
0,1...10 |
29,0...54 |
Коксовий |
5...10 |
48...55 |
10..25 |
2...4 |
0,1...1,0 |
5...10 |
18,8 |
Доменний |
26...33 |
1...3 |
0,2...0,5 |
7..12 |
- |
57...60 |
3,6...4,2 |
Генераторний з антрациту |
25...28 |
12...16 |
1...2,5 |
3...6 |
0,5...0,8 |
50...58 |
5,4...6,7 |
Природний газ зустрічають у родовищах трьох типів: газових, газонафтових і газоконденсатних. Газонафтове родовище характеризується кількістю газу (м3) на 1000 кг нафти. Газоконденсатні родовища характеризуються утворенням вуглеводів з вуглецевим ланцюгом від C5 і вище при високих температурі та тиску у пластах. Основна складова природних газів - метан (СН4).
Попутні нафтові гази розчинені у нафті і виділяються при її видобуванні. Переважно він складається з метану, етану, пропану, бутану та вищих вуглеводів з яких виробляють газовий бензин. Попутні гази використовують переважно для органічного синтезу.
Коксовий газ отримують при коксуванні твердого палива і використовують як технологічне паливо та як сировину для хімічної промисловості.
Доменний газ - побічний продукт доменного виробництва. Після очистки від пилу його збагачують коксовим газом і використовують як технологічне паливо.
Генераторний газ отримують окисленнями (газофікацією) твердого палива в спеціальних установках. Газофікація дозволяє перетворити низькоякісне тверде паливо у високоякісне газове та хімічну сировину. Генераторний газ в залежності від окислювання буває:
повітряним - використовують повітря як окислювач;
водяним - використовують водяну пару;
парокисневим - використовують суміш водяної пари і кисню.
За агрегатним станом газоподібне паливо буває стиснутим і скрапленим.
Стиснуте газоподібне паливо має низьку критичну температуру, що дозволяє стискувати його до 20МПа і зберігати у балонах. Випускають таких марок: коксовий метанізований, коксовий збагачений та природний. Для автотранспорту випускають марок СПГ-А і СПГ-Б. Скраплений газ отримують при первинній переробці нафти і попутних нафтових газів. При температурі від - 30°С до +40°С, або під тиском 0,2...1,6 МПа він знаходиться у рідкому стані. При більш високій температурі, або при зменшенні тиску вони переходять у газоподібний стан. Випускають таких марок:
пропан технічний (не менше 93% С3Н8 + СзН6);
бутан технічний (не менше 93% С4Н10+ С4Н8);
пропан-бутан (суміш газів).
Для автотранспорту випускають марок:
ПА – пропан автомобільний (зимовий до - 35°С);
ПБА – пропан-бутан автомобільний (не нижче - 20°С)
