- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
Дизельне паливо.
Дизельні двигуни відзначаються високою економічністю, надійністю, довговічністю та меншою пожежонебезпечністю. В якості дизельного палива використовують нафтові фракції з температурою кипіння 170…360°С.
Робочий цикл дизельного двигуна складається з подачі палива в камеру згоряння розпиленням через форсунки, змішуванні з повітрям, випаровування і спалахування від нагрівання при стискуванні. Температура до якої треба нагріти суміш, щоб почалося горіння називають температурою самозапалювання. Інтервал часу між розпилюванням і спалахуванням називають періодом затримки спалахування. Чим менший період затримки спалахування, тим плавніше та ефективніше згоряє паливо.
Головна
властивість дизельного палива - здатність
спалахування – характеризується
цетановим числом. Воно визначається
співвідношенням цетана (цетанове число
100) та -метил
нафталіном
(цетанове число 0). Для палива,
використовуємого при низьких температурах,
застосовують спеціальні
присадки-ізопропілнітрати (1% добавки
підвищує цетанове число на 10... 12 одиниць).
Чим вище
цетанове число, тим кращі пускові
характеристики дизельного палива-
понижується нагароутворення. Для
сучасних швидкохідних двигунів
вітчизняного виробництва використовують
паливо з цетановими числами 45 і 52. Чим
вище цетанове число, тим легше запускається
двигун, збільшується повнота згоряння
та зменшується нагар.
Дизельне паливо повинне мати високу текучість (плинність) щоб забезпечити безперебійну подачу його в камеру згоряння, полегшити фільтрування та поліпшити розпилювання і процес утворення суміші. Текучість - характеристика прямо протилежна в'язкості. В'язкість (внутрішнє тертя) - опір переміщенню часток під впливом діючих сил. Вона буває абсолютною та умовною. Абсолютна в'язкість буває динамічною та кінематичною. Одиниця динамічної в'язкості у системі ГС - пуаз(П). Вона дорівнює опору при переміщенні двох шарів рідини площею 1см2, які знаходяться на відстані 1см один від одного під впливом сили в 1 дін при швидкості переміщення 1 см/сек.. У діючій системі SI динамічна в'язкість дорівнює силі необхідній для підтримання різниці швидкостей в 1 м/с між двома прошарками рідини площею 1м2 які знаходяться на відстані 1м один від одного. Одиниця динамічної в'язкості за міжнародною системою SI дорівнює Н=1сСт=10-6 м2/с або Па.*с. (1П=0,1Па*с)
Широко застосовується одиниця кінематичної в'язкості. У системі СГС - стокс (Ст), або сантистокс (сСт). Один стокс-в'язкість рідини щільністю 1г/мл у якої опір взаємному переміщенню двох шарів рідини площею 1 см2 які знаходяться на відстані 1см один від одного з швидкістю 1 см/с під впливом сили в 1 дін. За міжнародною системою SI кінематичну в'язкість вимірюють у м2/с (співвідношення: часу витікання певного об'єму досліджуваної рідини при певній температурі до часу витікання такого самого об'єму еталонної рідини при тій же температурі). Її визначають в умовних градусах (0ВУ), або у градусах Енглера (°Е).
На в'язкість дизельного палива дуже впливає зміна температури. Для дизельного палива вона нормується при 200С і становить 1,8...6,0сСт. При експлуатації в зимовий період низькотемпературні властивості палива оцінюють температурами помутніння та застигання. Помутніння - виділення найдрібніших крапель води, кристалів льоду та кристалів твердих парафінових вуглеводів які утворюють каркас. Температура помутніння - температура втрати фазової однорідності, а температура застигання — температура втрати паливом рухливості. Для літніх сортів дизельного палива температура помутніння вища за -50С, а для зимових - від -25 до - 300С. Температура застигання на 5...10°С нижча за температуру помутніння. Крім названих властивостей дизельне паливо повинне забезпечувати чистоту паливної системи двигунів, не викликати їх корозію, бездимно згоряти і бути стабільним при зберіганні. Ці властивості нормуються такими показниками: коксове число, температура спалаху, фільтруємість, вміст сірки, кислотність тощо.
Коксове число характеризує здатність палива утворювати при температурі 800...900°С без доступу повітря твердне залишок-кокс. Здатність до коксування визначається присутністю смолистих сполук, фракційним складом і в'язкістю.
Температура спалаху визначає пожежонебезпечність палива при транспортуванні, зберіганні та використанні. Вона повинна бути максимально високою.
Фільтруємість характеризує здатність запобігати засміченню фільтрів і оцінюється коефіцієнтом фільтрації (чим ближче до одиниці, тим вище якість дизельного палива).
Стабільність дизельного палива характеризує концентрацію малостабільних вуглеводів. Вона визначається йодним числом (чим воно менше тим вище якість палива).
Дизельне паливо випускають двох видів:
легке (малов’язке) - для швидкохідних дизелів з частотою обертання вала більше 800 об/хв. (табл. 10.14)
важке - для мало- та середньо оборотних дизелів (табл. 10.15).
Легке автотракторне дизельне паливо з малосірчаної нафти випускають марок: ДЛ - літнє, ДЗ - зимове, ДА - арктичне та ДС - спеціальне. З сірчаної нафти випускають дизельне паливо таких марок: Л - літнє, З - зимове, ЗС — північне, А - арктичне та С - спеціальне.
За ГОСТ 305-82 дизельне паливо випускають таких марок:
Л – літнє для використання при температурі повітря не нижче 0°С;
З – зимове для використання при температурі повітря не нижче -20°С;
А – арктичне для використання при температурі повітря не нижче -50°С.
Маркування літерно-цифрове і залежить від марки:
Л – позначають вміст сірки і температуру спалаху. Наприклад «Паливо дизельне
Л-0,2-40 ГОСТ…»;
З – позначають вміст сірки і температуру застигання. Наприклад «Паливо дизельне
3-0,3-25 ГОСТ…»;
А – позначають тільки вміст сірки. Наприклад «Паливо дизельне А – 0,4 ГОСТ…».
За ДСТУ 3868-99 випускають дизельне паливо таких марок:
Л – літнє для використанні при температурі повітря не нижче -5°С. У маркуванні вказують вміст сірки і температуру спалаху. Наприклад «Паливо дизельне Л-0,10-40 ДСТУ 3869-99»;
З – зимове для використання при температурі повітря не нижче -15°С. У маркуванні вказують вміст сірки і температуру застигання. Наприклад: «Паливо дизельне 3-0,2-30 ДСТУ 3869-99».
(Табл. 10.16)
Таблиця 10.14
Легке дизельне паливо
Показник |
Марка дизельного палива |
|||
ДА |
АЗ |
ДЛ |
ДС |
|
Цетановое число |
40 |
40 |
45 |
50 |
В’язкість при 20 0С при 50 0С |
2,5...4,0 |
3,5...6,0 |
3,5...8,0 |
- |
- |
- |
- |
2,5...4,0 |
|
Переганяється при температурі, 0С 50% 90% 96% |
225 |
275 |
290 |
280 |
300 |
335 |
350 |
- |
|
330 |
- |
- |
340 |
|
Коксуємість, % не більше |
0,05 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Кислотність, мг КОН/ 100мл |
5 |
5 |
5 |
5 |
Зольність, % |
0,001 |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
Вміст сірки, % |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
Температура спалаху в закритому тиглі, 0С |
35 |
50 |
60 |
90 |
Температура застигання |
-60 |
-45 |
-10 |
-15 |
Таблиця 10.16
Дизельне паливо за ДСТУ 3869-99
Показник |
Паливо марки |
|
Л |
З |
|
Мінімальне цетанове число Фракційний склад: максимальна температура за якої переганяється 50% палива максимальна температура за якої переганяється 96% палива Кінематична в’язкість, мм г/с, при температурі 20°С Максимальна температура застигання, °С Мінімальна температура займання в закритому тиглі, °С:
Максимальна масова частка сірки, %, у паливі виду: І ІІ ІІІ IV Максимальна масова частка меркаптанової сірки, % Вміст сірководню Випробування на мідній пластинці Максимальна концентрація фактичних смол, мг на 100 см3 палива Максимальна кислотність, мг КОН на 100 см3 палива Максимальне йодне число, г йоду на 100г палива Максимальна зольність, % Максимальна коксованість 10-відсоткованого залишку, % Максимальний коефіцієнт фільтрації Вміст механічних домішок Вміст води Максимальна густина палива, кг/м3 при 20°С Максимальна температура фільтрованості, °С |
45
280
370
3 … 6 -10
62 40
0,05 0,1 0,2 0,5 0,01 – Витримує
40 5 6 0,01 0,3 3 – – 860 -5 |
45
280
370
1,8 … 6,0 -25
40 35
0,05 0,1 0,2 0,5 0,01 – Витримує
30 5 6 0,01 0,3 3 – – 840 -5 |
Таблиця 10.15
