- •Товарознавство сировини і матеріалів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Частина I
- •Частина II
- •Передмова
- •1 Теоретичні основи товарознавства
- •1.1 Основні поняття та терміни. Класифікація та кодування товарів
- •Товарознавство вирішує такі основні задачі:
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •Назва - метр за секунду
- •Одиниця Назва – паскаль (ньютон на квадратний метр).
- •1.3 Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •Діючі стандарти поділяють на види:
- •1.4 Визначення якості товарів
- •1.5 Стехіометрія
- •Прості речовини
- •Складні речовини
- •Карбіди
- •Органічні речовини
- •Алкани і алкільні групи
- •П родовження таблиці 1.16
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Сировина
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •Метали і їх руди
- •Питання для самоконтролю
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3.2 Властивості металів та металічних сплавів
- •3.2.1 Основні поняття та терміни
- •3.2.2 Основні властивості
- •3.3 Чавуни та їх характеристика
- •3.3.1 Класифікація, асоримент і маркування чавунів
- •3.3.2 Чавунні відливки
- •3.3.3 Властивості, контроль якості та зберігання чавунів
- •3.4 Сталі та їх характеристика
- •3.5 Кольорові метали та їх сплави
- •3.5.1 Легкі метали та їх сплави
- •3.5.2 Важкі метали та їх сплави
- •3.5.3 Дорогоцінні (благородні) метали
- •3.6 Порошкова металургія (металокераміка)
- •3.6.1 Характеристика металічних порошків
- •3.6.2 Асортимент, маркування та упакування порошків
- •3.6.3 Вироби з металокераміки
- •3.6.4 Інструментальні тверді сплави
- •3.6.5 Інструментальні надтверді матеріали
- •3 .7 Корозія металів і сплавів
- •3.8 Гальванічне виробництво
- •1. Спосіб отримання покриття:
- •2. Матеріал покриття:
- •4. Ознак, які характеризують фізико-механічні властивості покриття:
- •5. Ознак які характеризують декоративні властивості:
- •6. Види додаткової обробки покриття:
- •Питання для самоконтролю
- •4.Металопродукція
- •4.1 Обробка пластичним деформуванням
- •4.1.1 Продукція прокочування
- •4.1.2 Продукція волочення
- •4.1.3 Продукція пресування.
- •4.1.4 Продукція кування
- •4.1.5 Продукція штампування
- •4.1.6 Упакування, транспортування та зберігання металопродукції.
- •4.2 Продукція ливарного виробництва
- •4.2.1 Лиття у разові форми
- •4.2.2 Лиття у постійні форми.
- •Питання до самоконтролю
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.1 Електрозварювання
- •5.2 Газозварювання та газорізання.
- •5.3 Особливі методи зварювання.
- •5.4 Паяння
- •5.5 Контроль якості зварних і паяних з`єднань
- •5.6 Упакування ,транспортування та зберігання зварювальних матеріалів та обладнання.
- •Питання до самоконтролю
- •6. Металовироби промислового призначення.
- •6.2 Канати
- •Канат 6,10-г-в-н-16,0 гост…
- •Канат 5,20-г-і-сс-л-р-16,0 гост…
- •6.3 Кріпильні вироби
- •Шпилька м16 - 6g*120. 58 гост…
- •В инт в.М10 - 6q*25. 48 гост…
- •Шайба 2. 12.01. 08кп 016 гост…
- •Шайба 8л. 65 г. 02 9 гост…
- •Шуруп 2х20 - 48 гост…
- •6.4 Пружини
- •Пружина тарельчатая нд DxdxSxb гост…
- •Сетка фильтровальная 24 гост …
- •Сетка фильтровальная с72 гост …
- •Сетка фильтровальная сд200 гост …
- •6.6 Ланцюги
- •6.7 Упакування, транспортування та зберігання металовиробів.
- •Питання до самоконтролю
- •7. Термічна та хіміко–термічна обробка
- •7.1 Термічна обробка (то)
- •7.2. Хіміко-термічна обробка (хто)
- •Питання до самоконтролю
- •8. Хімічні матеріали
- •8.1 Неорганічні кислоти, луги та солі
- •8.1.1 Неорганічні кислоти
- •8.1.2 Луги
- •Мінеральні добрива
- •8.1.4 Упакування , транспортування та зберігання кислот, лугів і солей
- •8.2 Пластмаси
- •8.2.1 Полімери і пластмаси
- •7. За способом отримання розрізняють:
- •8.2.2 Сировинні пластмаси
- •8.2.3 Конструкційні пластмаси
- •Плівкові полімерні матеріали
- •Листові пластмаси
- •8.3 Каучуки, гума та гтв
- •8.3.1 Гумові та гумово - технічні вироби (гтв)
- •Каркас; 2- брекер; 3-протектор;
- •8.3.2 Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово - технічних виробів
- •8.4 Текстильні волокна та матеріали 8.4.1 Основні поняття про текстильні волокна та нитки.
- •8.4.2 Основні види натуральних волокон
- •8.4.3 Основні види хімічних волокон
- •8.4.4 Текстильні тканини та матеріали
- •8.4.5 Трикотажні матеріали
- •8.4.6 Валяльно — повстяні матеріали
- •Нетканні матеріали і штучне хутро
- •8.4.8 Упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів.
- •8.5 Лакофарбові матеріали та покриття
- •8.5.1. Лакофарбові матеріали
- •8.5.2. Лакофарбові покриття .
- •8.5.3 Основні лакофарбові матеріали
- •8.5.4 Допоміжні лакофарбові матеріали
- •8.5.5 Підсобні лакофарбові матеріали
- •8.5.6 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •9. Будівельні матеріали
- •9.1 Властивості будівельних матеріалів і виробів.
- •9.2 Природні кам’яні матеріали.
- •9.2.1 Матеріали і вироби з природного каменю.
- •9.2.2 Упакування, транспортування та зберігання матеріалів і виробів з природного каменю.
- •9.3 Керамічні матеріали.
- •9.3.1. Керамічні вироби.
- •К р п 10/1250/30 гост 350-80
- •Для зовнішнього облицювання та оздоблення.
- •Для внутрішнього облицювання
- •Спеціального призначення.
- •9.3.2 Упакування, транспортування та зберігання керамічних матеріалів і виробів.
- •9.4 Скло та вироби
- •9.4.1. Скловироби
- •9.4.2 Упакування, транспортування та зберігання скла та скловиробів.
- •9.5 Теплоізоляційні та акустичні матеріали.
- •9.6 В’яжучі будівельні матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1 Мінеральні (неорганічні) в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.6.1.1 Повітряні, в’яжучі матеріали.
- •9.6.1.2 Гідравлічні в’яжучі матеріали.
- •9.6.2 Матеріали і вироби на основі мінеральних в’яжучих.
- •9.6.2.1 Гіпсові та гіпсобетонні матеріали та вироби.
- •9.6.2.2 Азбоцементні вироби.
- •9.6.2.3 Бетони.
- •9.6.2.4 Бетонні вироби.
- •9.6.2.5. Будівельні розчини.
- •9.6.2.6 Силікатні вироби.
- •9.6.3 Зберігання та транспортування мінеральних матеріалів і виробів на їх основі.
- •9.7 Органічні в’яжучі матеріали та вироби на їх основі.
- •9.7.1 Матеріали на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.2 Вироби на основі органічних в’яжучих.
- •9.7.3 Упакування, транспортування та зберігання в’яжучих речовин і матеріалів на їх основі.
- •9.8 Лісові матеріали.
- •9.8.1 Круглі лісоматеріали.
- •9.8.2 Пиломатеріали.
- •Погресивні деревні матеріали.
- •9.8.4 Вироби і конструкції з дерева.
- •9.8.5 Упакування, маркування, транспортування та зберігання лісоматеріалів.
- •9.9 Паперові матеріали.
- •9.9.1 Сировина для виробництва паперу.
- •9.9.2 Паперово-картонна продукція.
- •Класифікація макулатури для виробництва картону
- •9.9.3 Упакування, транспортування та зберігання паперових матеріалів.
- •Питання до самоконтролю
- •10. Паливо і мастильні матеріали.
- •10.1 Склад і властивості палива
- •10.2 Тверде паливо і продукти його переробки.
- •10.2.1 Тверде паливо.
- •10.2.2 Продукти переробки твердого палива.
- •І0.2.3 Зберігання та транспортування твердого палива.
- •10.3 Рідке та газоподібне паливо.
- •10.3.1 Продукти переробки нафти.
- •10.3.2 Рідке паливо
- •Луків і води
- •Карбюраторне паливо
- •Авіаційний бензини
- •Дизельне паливо.
- •Важке дизельне паливо
- •Котельне паливо.
- •Реактивне паливо
- •10.3.3 Газоподібне паливо.
- •Перспективні види палива.
- •10.4 Мастильні матеріали Мастильні матеріали – продукти переробки нафти або різні синтетичні речовини. Їх вводять між поверхнями що труться для зменшення сили тертя та уповільнення зносу.
- •10.4.1 Рідкі мастильні матеріали
- •10.4.2 Пластичні мастильні матеріали
- •10.4.3 Змащувально – охолоджуючі матеріали.
- •10.4.4 Зберігання та транспортування паливо – мастильних матеріалів
- •Технічні показники гумовотканевих контейнерів
- •Питання до самоконтролю
- •11. Складське господарство.
- •11.1 Характеристика складів різного призначення.
- •11.2 Класифікація і характеристика вантажів.
- •Штучні вантажі
- •Сипучі вантажі
- •Рідкі вантажі
- •11.3 Засоби механізації складських робіт.
- •11.4 Техніка безпеки на складах.
- •Питання до самоконтролю
- •12. Переробка відходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
Авіаційний бензини
Показник |
Б-70 |
Б-91/115 |
Б-95/130 |
Б-100/130 |
Вміст ТЕС, г/кг, не більше |
- |
2,5 |
3,3 |
2,7 |
Детонаційна стійкість: октанове число за моторним методом сортність на багатій суміші |
|
|
|
|
70 |
91 |
95 |
98,6 |
|
- |
115 |
130 |
130 |
|
Фракційний склад (переганяється) при температурі не вище, 0С Температура початку перегонки |
|
|
|
|
40 |
40 |
40 |
40 |
|
10% |
88 |
82 |
82 |
75 |
50% |
105 |
105 |
105 |
105 |
90% |
145 |
145 |
145 |
145 |
97% |
180 |
180 |
180 |
180 |
Кислотність, мг/КОН/100мл бензину |
1 |
1 |
1 |
1 |
Вміст фактичних смол, мг/100мл бензину не більше |
2 |
3 |
4 |
4 |
Температура початку кристалізації, 0С, не вище |
-60 |
-60 |
-60 |
-60 |
Вміст сірки, %, не більше |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
Колір |
- |
зелений |
жовтий |
оранжево-червоний |
У маркуванні: Б-бензин авіаційний, цифри-октанове число. Детонаційну стійкість авіаційних бензинів визначають в залежності від якості суміші:
на бідній суміші - октановим числом
на багатій суміші – сортністю.
Сортність бензину — показник його детонаційної стійкості, який характеризує збільшення потужності двигуна при роботі на цьому паливі (%) у порівнянні з роботою на ізооктані, октанове число якого (сортність) прийняте за 100.
Для підвищення октанового числа бензинів до їх складу вводять антидетонатори. Найчастіше використовують тетраетилсвинець (ТЕС). Він дуже отруйний і хімічно активний. Бензини з добавками ТЕС називають етильованими. Для попередження про отруйність такі бензини фарбують: А-76-жовтий; АИ-93-оранжево-червоний; АИ-98 та Б-91/115-зелений; Б-95/130-жовтий; Б- 100/130-оранжевий. Неетильовані бензини не мають кольору.
Рішенням Ради країн Європейської економічної співдружності (ЄЕС) №-85 (210 ЄЕС від 20.03.1985р. затверджено два види бензинів:
“Преміум” (октанове число за дослідним методом 97 … 98);
“Регуляр” (октанове число 92).
До основних властивостей карбюраторного палива відносять стійкість до окислення (хімічну стійкість), температуру помутніння (при низьких температурах), щільність та інші.
Нафтові розчинники - найпоширеніші та найважливіші органічні розчинники. Їх поділяють на:
- низькокиплячі (бензинові), що википають при температурі до +150°С (маркують Б);
- висококиплячі (гасові), що википають при температурі вищій за +150"С (маркують К).
За вуглеводневим складом розрізняють такі групи:
П - парафінові (вміст н-парафінів > 50%);
Й - ізопарафінові (вміст і — парафінів > 50%);
Н - нафтенові (вміст нафтенових вуглеводів > 50%);
А - ароматичні (вміст аренів > 50%);
С - змішані (вміст кожної групи вуглеводів <50%).
За вмістом аренів розрізняють такі підгрупи:
0-Аr<0,1% 2-Аr=0,5....2,5% 4 - Аr=5,0... 25,5%
1-Аr =0,1...0,5% 3-Аr= 2,5...5,0% 5 - Аг=25,0...50,0%
Позначення розчинника складається з слова "Нефрас" (рос.-нефтяной растворитель), літери, яка позначає групу розчинника, цифри позначення підгрупи та двох чисел, які позначають нижню та верхню межі википання даного розчинника. Наприклад: "Нефрас-ПЗ-30/80", "Нефрас-А-63/75", "Неф.рас-С2-80/120". Старі назви найбільш поширених нафтових розчинників: БР-1 ("Галоша"), уайт-спіріт, петролейний ефір тощо.
