Авіаційний бензини

Показник	Б-70	Б-91/115	Б-95/130	Б-100/130
Вміст ТЕС, г/кг, не більше	-	2,5	3,3	2,7
Детонаційна стійкість: октанове число за моторним методом сортність на багатій суміші
	70	91	95	98,6
	-	115	130	130
Фракційний склад (переганяється) при температурі не вище, 0С Температура початку перегонки
	40	40	40	40
10%	88	82	82	75
50%	105	105	105	105
90%	145	145	145	145
97%	180	180	180	180
Кислотність, мг/КОН/100мл бензину	1	1	1	1
Вміст фактичних смол, мг/100мл бензину не більше	2	3	4	4
Температура початку кристалізації, 0С, не вище	-60	-60	-60	-60
Вміст сірки, %, не більше	0,05	0,05	0,05	0,05
Колір	-	зелений	жовтий	оранжево-червоний

У маркуванні: Б-бензин авіаційний, цифри-октанове число. Детонаційну стійкість авіаційних бензинів визначають в залежності від якості суміші:

на бідній суміші - октановим числом

на багатій суміші – сортністю.

Сортність бензину — показник його детонаційної стійкості, який характеризує збільшення потужності двигуна при роботі на цьому паливі (%) у порівнянні з роботою на ізооктані, октанове число якого (сортність) прийняте за 100.

Для підвищення октанового числа бензинів до їх складу вводять антидетонатори. Найчастіше використовують тетраетилсвинець (ТЕС). Він дуже отруйний і хімічно активний. Бензини з добавками ТЕС називають етильованими. Для попередження про отруйність такі бензини фарбують: А-76-жовтий; АИ-93-оранжево-червоний; АИ-98 та Б-91/115-зелений; Б-95/130-жовтий; Б- 100/130-оранжевий. Неетильовані бензини не мають кольору.

Рішенням Ради країн Європейської економічної співдружності (ЄЕС) №-85 (210 ЄЕС від 20.03.1985р. затверджено два види бензинів:

• “Преміум” (октанове число за дослідним методом 97 … 98);

• “Регуляр” (октанове число 92).

До основних властивостей карбюраторного палива відносять стійкість до окислення (хімічну стійкість), температуру помутніння (при низьких температурах), щільність та інші.

Нафтові розчинники - найпоширеніші та найважливіші органічні розчинники. Їх поділяють на:

- низькокиплячі (бензинові), що википають при температурі до +150°С (маркують Б);

- висококиплячі (гасові), що википають при температурі вищій за +150"С (маркують К).

За вуглеводневим складом розрізняють такі групи:

П - парафінові (вміст н-парафінів > 50%);

Й - ізопарафінові (вміст і — парафінів > 50%);

Н - нафтенові (вміст нафтенових вуглеводів > 50%);

А - ароматичні (вміст аренів > 50%);

С - змішані (вміст кожної групи вуглеводів <50%).

За вмістом аренів розрізняють такі підгрупи:

0-Аr<0,1% 2-Аr=0,5....2,5% 4 - Аr=5,0... 25,5%

1-Аr =0,1...0,5% 3-Аr= 2,5...5,0% 5 - Аг=25,0...50,0%

Позначення розчинника складається з слова "Нефрас" (рос.-нефтяной растворитель), літери, яка позначає групу розчинника, цифри позначення підгрупи та двох чисел, які позначають нижню та верхню межі википання даного розчинника. Наприклад: "Нефрас-ПЗ-30/80", "Нефрас-А-63/75", "Неф.рас-С2-80/120". Старі назви найбільш поширених нафтових розчинників: БР-1 ("Галоша"), уайт-спіріт, петролейний ефір тощо.