10.3.2 Рідке паливо

Рідке паливо поділяють на моторне та котельне. Моторне паливо-світлі нафтопродукти які, в залежності від типа двигуна, поділяються на карбюраторне, дизельне та реактивне (Рис. 10.6)

Загальною властивістю всіх видів рідкого палива є висока теплотворна спроможність при згорянні. Чим вона вища, тим нижчі питомі витрати палива. Крім цього кожний вид палива повинен відповідати певним вимогам (Рис. 10.7).

температура помутніння та застигання

в’язкість

фракційний склад

здатність спалахувати

коксуємість

щільність

зольність

вміст механічних домішок кислот,

Луків і води

Рисунок 10.7 Вимоги до моторного палив

А 76

АИ - 93

АИ-98

«Екстра»

Р

Т – 5

Т – 6

Т - 7

Т – 1

ТС – 1

Т - 2

исунок 10.6 Види і марки моторного палива

Карбюраторне паливо

Карбюраторним називають паливо, яке використовують у карбюраторних двигунах автомобілів, літаків, тракторів тощо. В таких двигунах паливо випаровується, змішується у карбюраторі в певній пропорції з повітрям, подається у камеру згоряння і спалахує від електричної іскри. Через те що спалюють безпосередньо не паливо, а суміш парів бензину з повітрям (робочу суміш), то найважливішою характеристикою його властивостей є здатність випаровуватись. Її оцінюють фракційним складом, який визначаються початком кипіння і википанням 10,50 та 90% палива. Чим нижчі ці температури, тим вище ступінь випаровуваності. Не менш важлива характеристика-здатність газоподібної суміші спалахувати та згоряти з швидкістю розповсюдження фронту полум'я 25...35м/с. Коефіцієнт корисної дії двигунів внутрішнього згоряння залежить від ступеня стиску бензино-повітряної суміші перед запалюванням. Величина стиску обмежується стійкістю бензину до вибухового (детонаційного) характеру горіння яке відбувається з швидкістю 1500...2000м/с. Детонаційне горіння викликає ударне навантаження на деталі двигуна, прискорює їх знос тощо. Здатність бензину протистояти вибухо­подібному горінню називають детонаційною стійкістю. Антидетонаційні властивості бензинів оцінюють октановим числом, яке дорівнює співвідношенню вмісту ізооктану С₈Н₁₈ (октанове число 100) з нормальним гептаном С₇Н₁₆ (октанове число 0). Наприклад, октанове число суміші з 76% ізооктану та 24% нормального гептану дорівнює 76. Чим вищий вміст ізооктану, тим вище октанове число бензину.

Октанове число автомобільних бензинів визначають моторним або дослідним методами. За моторним методом октанове число визначають шляхом порівняння детонаційної стійкості контролюємого бензину та еталонного палива з суміші ізооктану і нормального гептану. За дослідним методом октанове число визначають шляхом імітації режиму їзди легкового автомобіля в умовах міста. Октанові числа визначені дослідним методом на 7.. .10 одиниць більші ніж визначені моторним методом. Чим менша ця різниця для бензину певної марки, тим кращі його експлуатаційні властивості. Згідно з стандартом автомобільні бензини випускають марок, А-72, А-76, АИ-93 (літній та зимовий), АИ-98, "Екстра" (октанове число не менше 95) (Табл.10.12).

Таблица10.12

Автомобільні бензини

Показник	А-72	А-76	АИ-93	АИ-98	Екстра
Октанове число не менше: за моторним методом за дослідним методом
	72	76	85	89	-
	не нормується		93	98	95
Фракційний склад (переганяється при температурі не вище, 0С 10% літнього зимового 50% літнього зимового 90% літнього зимового
	70	70	70	70	70
	55	55	55	-	55
	115	115	115	115
	100	100	100	-	100
	180	180	180	180	180
	160	160	160	-	160
Кінець кипіння, 0С не вище літнього зимового
	185	185	185	-	185
	195	195	195	195	195
Кислотність, мг/КОН/100мл	3	3	3	3	2
Вміст фактичних смол, мг/100мл бензин, не більше	10	10	7	7	3
Колір	-	зелений	синій	жовтий

У маркуванні автомобільних бензинів: А-автомобільний, И-дослідний метод визначення октанового числа, цифри-октанове число. Всі бензини, крім АИ-98, бувають літними та зимовими. Авіаційні бензини випускають марок Б-70, Б-91/115, Б-95/130 та Б-100/130 (табл. 10.13).

Таблиця 10.13