10.2.1 Тверде паливо.
Викопне вугілля класифікують за родовищем, вмісту летких речовин, коксуємості (спікаємості), гранулометричному складу, вмісту вологи, золи та сірки.
За родовищем вугілля буває Донецьким, Кузнецьким, Сілезьким тощо.
За масовим виходом летких речовий кам’яне вугілля поділяють на марки (Табл.10.3)
Таблиця 10.3
Марка вугілля за виходом летких речовин
Марка кам’яного вугілля |
Умовне позначення |
Вихід летких речовин |
Довговязике |
Д |
до 44 |
Газове |
Г |
до 37 |
Газове жирне |
ГД |
до 40 |
Жирне |
Ж |
27...40 |
Жирне коксівне |
ЖК |
17...27 |
Коксівне |
К |
17...27 |
Слабо спікається |
СС |
12...19 |
Напівантрацит |
ПА |
8...16 |
Антрацит |
А |
2...9 |
За гранулометричним складом викопне вугілля поділяють на класи (Табл.10.4):
Таблиця 10.4
Клас вугілля за розміром кусків
Викопне вугілля |
|||||
Кам’яне вугілля |
Буре вугілля |
||||
Клас |
Умовне позначення |
Розмір кусків, мм |
Клас |
Умовне позначення |
Розмір кусків, мм |
Плитне |
П |
більше 100 |
Крупне |
БК |
50...100 |
Крупне |
К |
50…100 |
Горіх |
БО |
25...50 |
Крупне і плитне |
КП |
більше 50 |
Дрібне |
БМ |
13...25 |
Горіх |
О |
25...50 |
Насіння з штибом |
БУШ |
до13 |
Горіх і крупне |
КО |
25...100 |
Рядове |
БР |
будь - який |
Дрібне |
М |
13....25 |
|
|
|
Дрібне і горіх |
МО |
13...50 |
|
|
|
Насіння |
С |
6...13 |
|
|
|
Штиб |
Ш |
До 6 |
|
|
|
Насіння з штибом |
СШ |
до 13 |
|
|
|
Дрібне з насінням і штибом |
МСШ |
До15 |
|
|
|
Горіх з дрібним насінням і штибом
|
ОМСШ |
до 50 |
|
|
|
Рядове |
Р |
Будь - який |
|
|
|
Маркування кам’яного вугілля включає позначення марки і класу. Наприклад:
А СШ
Антрацит насіння з штибом
Антрацит насіння з штибом
ГЖ МО
Газове жирне дрібне і горіх
Маркування бурого вугілля включає позначення класу, групи вологості та підгрупу за виходом смол. Наприклад:
Б М Б2 І
Буре
підгрупа за виходом
смол
Дрібне група вологості
У 1954 році на конференції в Женеві була прийнята міжнародна класифікація викопного вугілля. За цією класифікацією для кам'яного вугілля встановлена система шифрів за якою воно поділяється на:
Класи - по виходу летких речовин і теплоті згоряння;
Групи - за здатністю спікатися.
Підгрупи - за здатністю коксуватися.
Перша цифра індексу характеризує об’ємний вихід летких речовин та теплоту згоряння (при збільшенні цифр теплота згоряння зменшується).Встановлені такі індекси: О (вихід летких 0...3%) 1-А,1-В, 2,3,4,5,6,7,8,9 (вихід летких 42...50%).
Друга цифра індексу характеризує здатність спікатись. Її визначають за індексом спучування або числом спікання по Рога (польський метод ) (Табл.. 10. 5 ):
Таблиця 10.5
Групи вугілля за здатністю спікатись
Група спікаємості |
Індекс спучування |
Число спікання Рога |
Характеристика |
0 |
0...0,5 |
0...5 |
не спікається |
1 |
1,0...2,0 |
5...20 |
слабо спікається |
2 |
2,5....4,0 |
20...45 |
середньо спікається |
3 |
4,5....9,0 |
більше 45 |
сильно спікається |
Третя цифра індексу характеризує здатність коксуватись, яку визначають дилатометричним методом або способом Грей-Кінга (Табл. 10.6):
Таблиця 10.6
Групи вугілля за здатністю коксуватись
Група спікаємості |
Дилатометричний показник |
Тип вугілля за способом Грей-Кінга |
Характеристика |
0 |
Немає розм’якшення |
А |
Не коксується |
1 |
Тільки усадка |
В – D |
Погано коксується |
2 |
Дилатація 0% |
E – G |
Погано коксується |
3 |
Дилатація 0...50 % |
G1 – G4 |
Середньо коксується |
4 |
Дилатація 50...140 % |
G5 – G8 |
Добре коксується |
5 |
Дилатація не менше 140 % |
>G8 |
Дуже добре коксується |
Рисунок 10.2 Міжнародна класифікація кам‘яного вугілля
У загальному вигляді кодифікаційна схема міжнародної класифікації кам'яного вугілля має вигляд (Рис. 10.2)
Кожний вид кам'яного вугілля позначається трицифровим індексом. Межі класів, груп і підгруп не дуже чіткі, бо вугілля окремих сортів не може бути чітко класифіковане через метаморфізм. За міжнародною класифікацією до бурого вугілля відносять вугілля з теплотворною спроможністю менш 5700 ккал/кг для беззольного продукту. Вміст вологи ( Табл.10.7 ) визначає енергетичну цінність палива, а вихід первинної смоли (Табл. 10.8 ) цінність як технологічної сировини.
Клас |
Вміст вологи, % |
|
Група |
Вихід смоли, % на суху беззольну масу |
10 |
Не більше 20 |
0 |
Не більше 10 |
|
11 |
20...30 |
1 |
10...15 |
|
12 |
30...40 |
2 |
15...20 |
|
13 |
40...50 |
3 |
20...25 |
|
14 |
50...60 |
4 |
24 і більше |
|
15 |
60...70 |
Класифікація вугілля за вологістю Класифікація вугілля по виходу смоли
Щоб кодові номери бурого вугілля відрізнялися від трицифрових номерів кам'яного вугілля їх роблять чотирьохцифровими дописуючи нуль до номеру групи (табл. 10.9)
Таблиця 10.9
Міжнародна класифікація бурого вугілля
Група |
Вихід первинної смоли, % |
Кодифікаційний номер |
|||||
4 |
25 і більше |
1040 |
1140 |
1240 |
1340 |
1440 |
1540 |
3 |
20..25 |
1030 |
1130 |
1230 |
1330 |
1430 |
1530 |
2 |
15..20 |
1020 |
1120 |
1220 |
1320 |
1420 |
1520 |
1 |
10...15 |
1010 |
1110 |
1210 |
1310 |
1410 |
1510 |
0 |
не більше 10 |
1000 |
1100 |
1200 |
1300 |
1400 |
1500 |
Клас вугілля |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
Загальний вміст вологи, % на беззольну масу |
Не більше 20 |
20..30 |
30..40 |
40...50 |
50...60 |
60...70 |
|