Тема 3. Организация наличного денежного обращения.

«Відмивання» (легалізація) коштів, добутих злочинним шляхом — надання правомірного вигляду володінню, використанню та розпорядженню грошовими коштами та іншим майном, що отримані в результаті здійснення злочинних дій.

Готівка в обігу — сума грошей, що циркулює серед суб’єктів економіки поза банками. Важливий компонент пропозиції грошей.

Емісійний дозвіл — розпорядчий документ НБУ, який надає право територіальним управлінням на одержання підкріплень готівкою від Центрального сховища або інших територіальних управлінь та на вивіз її надлишків.

Емісійний результат — різниця між надходженням готівки до кас банків та видачею її з кас банків.

Корінець банкнот — 100 (сто) банкнот гривень одного номіналу, які упаковані в певний спосіб.

Ліміт залишку готівки в касі (ліміт каси) — граничний розмір готівки, що може залишитися в касі підприємства наприкінці робочого дня, який встановлюється установою банку.

Монети, якість яких «пруф» — монети, що мають вищу кате- горію якості карбування, а також рівну дзеркальну поверхню без видимих дефектів і, як правило, матовий малюнок з випуклим рельєфом.

Оборотна каса — комплекс кас установ НБУ, які здійснюють видачу готівки, її приймання та оброблення.

Пачка банкнот — десять корінців банкнот, що упаковані у певний спосіб.

Підкріплення — поповнення запасів готівки у сховищах, оборотних касах, касах банків.

Резервні фонди НБУ — стратегічний запас банкнот і монет національної валюти у Центральному сховищі для обслуговування потреб комерційних банків та економіки країни.

Тіньова економіка — економічна діяльність, яку приховують, щоб ухилитися від сплати податків або внаслідок її незаконного характеру.

Фідуціарна емісія — емісія грошових знаків, не забезпечених золотом.

Шредер — пристрій для знищення зношеної готівки.

FATF — група з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, створена на міжнародному рівні.

Тема 4. Кредитные отношения между нбу и комммерческими банками.

Консолідований кореспондентський рахунок — кореспондентський рахунок, відкритий в територіальному управлінні НБУ, на якому об’єднуються кошти комерційного банку та його філій з метою роботи банку (філії) в СЕП за відповідною моделлю.

Кореспондентський рахунок — рахунок одного банку, відкритий в іншому банку, для проведення розрахунків, які виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору.

Кредит овернайт — кредит, що надається центральним банком комерційному банку за визначеною процентною ставкою на один робочий день через постійно діючу лінію рефінансування.

Кредитор останньої надії (інстанції) — постачальник резервів банкам, коли ніхто інший не може забезпечити їх, щоб запобігти банкрутству.

Ліміт початкових оборотів — сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які установа комерційного банку може виконати за певний період.

Ліміт технічного рахунку — сума, що визначає мінімальний залишок коштів на технічному рахунку комерційного банку.

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП — сукупність механізмів і правил роботи СЕП, комерційного банку та його філій, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком через СЕП.

Облікове (дисконтне) віконце — образний вислів, що означає надання ФРС США кредитів комерційним банкам. Вислів з’явився у перші роки функціонування ФРС, коли представники банків-позичальників приходили за кредитами у федеральні резервні банки до віконця операціоніста.

Постійно діюча лінія рефінансування — оперативне надання НБУ комерційним банкам кредитів з метою короткострокової (миттєвої) підтримки ліквідності банку.

Стабілізаційний кредит — кредит, що може надаватися НБУ комерційному банку на підтримку здійснення заходів фінансового оздоровлення на умовах, визначених Правлінням НБУ.

Ставка овернайт (ломбардна ставка) — процентна ставка, що встановлюється НБУ щоденно для надання банкам кредиту овернайт.

Ставка рефінансування — процентна ставка, що встановлюється НБУ під час проведення кредитних тендерів залежно від попиту банків на кредити.

Тендер кількісний — тендер, на якому центральний банк наперед оголошує процентну ставку, за якою банки можуть одержати кредит.

Тендер процентний (ціновий) — тендер, на якому комерційні банки пропонують центральному банку процентну ставку, за якою вони погоджуються одержати кредит.

Тендер центрального банку — форма задоволення центральним банком попиту на кредит з боку комерційних банків через їх відбір за встановленими критеріями.