Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1037 (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.9 Mб
Скачать

2. Суть та принципи стратегії підприємства

Визначень поняття «стратегія» в сучасній економічній літературі є дуже багато. Наводимо деякі з них:

1. Cтратегія.- узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координації і поширення ресурсів компанії. Тобто стратегія. – набір правил для прийняття рішень, якими організація керується у своїй діяльності ( А. Томпсон, Д.Стрікленд).

2. Стратегія.-план дій у конкретній ситуації, що залежить від вчинків оппонента (О.Моргенштерн).

3. Стратегія.-планування всіх найважливіших дій (підприємницьких, конкурентних, функціональних) які необхідно реалізувати для забезпечення тривалого успіху організації. (С.Оборська, З.Шершньова).

4. Стратегія.-конкретизована в конкретних показниках позиція ,яку займає підприємство в середовищі;це своєрідний погляд на внутрішнє і зовнішнє середовище і спроба визначити шляхи ефективного пристосування до зовнішніх не контрольованих фірмою факторів а також проведення необхідних змін елементів внутрішнього середовища і їх комбінацій (С.Оборська, З.Шершньова).

5. Стратегія.- це довгостроковий курс розвитку, спосіб досягнення цілей які вона визначає для себе керуючись власними міркуваннями в межах своєї політики (С.Оборська, З.Шершньова).

6. Стратегія.-це обережне дослідження плану дій, що дасть можливість збільшити конкурентну перевагу в бізнесі і примножити її.(Б.Д. Хендерсон).

7. Стратегія – це перспектива, тобто основний спосіб дії організації (Г. Мінцберг).

Стратегія підприємства повинна відповідати таким принципам:

  1. Обґрунтованість. Кожне положення стратегії по­винно бути підтверджене науковими дослідженнями. Обґрунтованість забезпечує реалістичність стратегії. Не­достатньо обґрунтована стратегічна програма породжує результати, які істотно відрізняються від очікуваних, ви­магає непередбачених витрат, а отже, не забезпечує конку­рентоспроможності підприємства.

  2. Прозорість. Стратегія повинна мати чіткий і зрозу­мілий виклад, містити механізми доведення її положень, логіки і цільових орієнтирів до виконавців. Як свідчить досвід, обґрунтованість і прозорість стратегії спрощують відносини підприємства з кредиторами.

  3. Легітимність. Найбільшою загрозою для будь-якої програми є можливі негативні наслідки її реалізації. Тому в процесі розроблення стратегічної програми слід орієнтувати­ся на сили, зацікавлені в її реалізації, і домагатися легітимності — розуміння і прийняття її існуючими інституціями.

  4. Адекватність. Суттєвою загрозою для стратегії є не­критичне запозичення її, перенесення в інші економічні ре­алії, навіть якщо вона за певних умов забезпечила успішні результати. Стратегія повинна максимально враховувати і використовувати національні, регіональні особливості кон­кретної економічної ситуації, в якій вона реалізується.

  5. Підконтрольність. Стратегічна програма повинна бути доступною не лише щодо сприйняття, а і щодо її здій­снення, містити чітко визначені критерії її реалізації, до­сягнення конкретних результатів, передбачати засто­сування чітких їх оцінок. Це посилює визнання її, довіру до керівництва підприємства.

6. Логічність. Пропоновані стратегічні рішення по­ винні основуватися на глибокому аналізі ситуації, обґрун­тованих висновках. Вони мають бути чітко вмотивовани­ми, системними, зрозумілими тощо.

Стратегія підприємства є логічною реакцією на необхідність забезпечення ефективної його діяльності шляхом досягнення динамічної рівноваги із зовнішнім се­редовищем; пошуку способів і використання факторів ви­живання; досягнення успіху у конкурентному середовищі; оптимального розподілу й ефективного використання ре­сурсів; поєднання рішень і дій, використання найраціональніших принципів і методів управління.

Формування стратегії підприємства пов'язане з окре­сленням його системних дій щодо реалізації місії; поведін­ки у непередбачуваних ситуаціях, спричинених змінами потреб споживачів; визначальних тенденцій на ринку; конкурентного середовища; розподілу ресурсів між струк­турними підрозділами. З огляду на це страте­гія підприємства постає в реальному житті як генеральний план дій, який передбачає стратегічні пріоритети (завдан­ня), необхідні для їх досягнення ресурси, послідовність діяльності щодо їх використання і мінімізації загроз. Осо­бливими її характеристиками є цілеспрямованість, систем­ність, гнучкість, глибина, врахування особливостей місця і часу, можливостей підприємства. Головне в ній — здат­ність вдало використовувати конкурентні переваги підпри­ємства, потенціал галузі, національної (регіональної) еко­номіки, постійно нарощувати конкурентний потенціал.

Для розробки стратегії кожне підприємство має спершу проаналізувати і оцінити такі напрямки своєї діяльності:

А) місію і можливості її здійснення;

Б) конкурентні переваги на ринку;

В) особливості організації бізнесу на ринку;

Г) ринки або сегменти ринків збуту де працює підприємство і де збирається працювати найближчим часом;

Д) асортимент продукції або послуг які надаються;

Ж) ресурси;

З) структуру підприємства і управління;

И) виробничу програму.

Реалізація стратегії підприємства передбачає створен­ня необхідної організаційної структури; розроблення про­грам і їх бюджетів; формування мотивацій системи і від­повідної корпоративної культури; моделювання, налаго­дження і забезпечення функціонування управлінського комплексу (планування, організування, інформування, контролювання, оцінювання результатів, стимулювання тощо). Усе це потребує вміння моделювати ситуацію і спрямовувати зусилля задля перетворення моделі на ре­альні результати, відстежувати зміни й адекватно реагу­вати на них, коригувати стратегічні орієнтири і способи їх досягнення, послідовно і цілеспрямовано діяти в усіх си­туаціях, виходячи із стрижневих, особливо значущих ін­тересів підприємства.