- •1.Основні категорії психології
- •2.Раціональна сфера пізнавальної діяльності.
- •3. Традиційні форми і методи навчання
- •2. Вищі почуття та їх види
- •3. Інноваційні форми і методи навчання
- •1. Міжособистісні стосунки
- •2. Психічні процеси як структурні елементи психіки
- •3. Управління та самоуправління
- •1. Психологічні стани як структурний елемент психіки
- •2. Спілкування та його функції
- •3. Методи педагогічних досліджень
- •1. Психологічні властивості як структурний елемент психіки людини
- •2. Діяльність. Психологічна структура діяльності.
- •3.Освітньо кваліфікаційні рівні.
- •1. Конфлікт в міжособистісних стосунках.
- •2. Свідомість і несвідомість як рівні психіки.
- •3. Основні категорії педагогіки
- •1, Спілкування та його види
- •2,Класифікація соціальних груп
- •3.Інноваційні технології навчання
- •1,Основні види діяльності
- •2. Допоміжні методи психологічних досліджень
- •3.Сучасні тенденції в освіті
- •3.Проце самовиховання та його етапи.
- •1. Характер як індивідуально-психологічна властивість особистості
- •2.Умови адекватного сприймання
- •3. Основн напрямки виховання
- •1.Темперамент як ндив дуально-психолог чна властив сть особистост
- •2.Увага.Форми та р зновиди уваги
- •3.Законом рност та принципи виховання
- •1. Здібності як індивідуально-психологічні особливості особистості
- •2. Психологія як наука
- •3. Форми, прийоми, засоби виховання
- •1. Уява
- •2. Особистість, структура особистості.
- •3. Структура освіти. Освітні рівні. Кваліфікаæйні рівні.
- •17.1. Основні методи психологічних досліджень
- •17.3. Функції навчально-виховного процесу:
- •18.1. Психіка, як основна категорі психології
- •18.2. Властивості сприймання
- •18.3. Професійна підготовка, як основна категорія педагогіки вищої школи
- •2.Групи наукової психології.
- •3.Структура вищої освіти
- •1.Загальні властивості відчуттів
- •2.Механізми міжособистісного сприймання
- •3.Педагогічне спілкування
- •1. Мислення. Р зновиди, прийоми мислення.
- •2. В дчуття, р зновиди в дчуття.
- •3. Контроль за навчально-п знавальною д яльн стю студента.
- •1. Засоби д яльност .
- •2. Сприймання. Р зновиди сприймання.
- •3. Засоби педагог чно комун кац .
- •1 Основні методи психологічних досліджень
- •2 Основні стилі поведінки при розв'язанні конфліктів
- •3 Форми організації навчання
- •1 Структура психіки
- •2 Мотиваційна сфера особистості
- •3 Основні групи методів навчання
- •2.Форми та рівні пізнання
- •3.Виховання та навчання
- •3.Закономірності та принципи навчання.
1. Характер як індивідуально-психологічна властивість особистості
Характер - це сукупність постійних індивідуально-психологічних властивостей людини,як виявляються в діяльності та суспільній поведінці ,ставленн до колективу, інших людей,праці ,навколишньо дійсності та до самої себе.
У структурі характеру виокремлюють такі елементи:спрямованість, переконання, розумові риси, емоцї, волю, темперамент, повноту,цілісність, визначеність, силу.Темперамент як складова структури характеру динамічною формою його вияву.
Характер – діяльність типологічного та набутого життєвого досвіду.
Повнота характеру - це всебічний розвиток головних його структурних елементів-розумових, моральних, емоційно-вольових. Особливості типового характеру виявляють позитивне та негативне ставлення:
-ставлення до праці :акуратність, сумлінність, дисциплінованість, організованість.
-ставлення до інших людей виника в контактах між особистостями зумовлюються суспільними умовами життя які складаються історично виявляються в колективі
-ставлення до самої себе-позитивне або негативне-залежить від рівня розвитку самосвідомості,здатності оцінювати себе
-ставлення до речей, до природи:ощадливість, дбайливість, акуратність, бережливість, дбайливе ставлення до природи підносять особистість.
Формування характеру - це тривале становлення постійних психологічних утворень під впливом об' ктивних спеціально створених для цього умов,коли дії та вчинки внаслідок багаторазового повторення стають звичними визначають типову модель поведінки людини.Особливо важливе значення для виховання характеру має активна діяльність людини передусім праця як середовище суспільного буття, спілкування як необхідна умова самопізнання та самореалізації.
2.Умови адекватного сприймання
Умовою адекватного сприймання увага,уважн сть,спостережлив сть.Увага - це особлива форма психолог чно д яльност ,яка виявля ться в спрямованост зосередженост св домост на вагомих для особистост предметах,явищах,навколишньо д йсност або власних переживаннях.Важливою законом рн стю уваги виб рков сть, яка виявля ться в тому, що людина зосереджуючись на одному не пом ча ншого.Отже,увага виража специф чну особлив сть процес в,спрямован сть яких регулю ться д яльн стю, в яку вони включен .У психолог розр зняють мимов льну, дов льну та п сля дов льну увагу.Мимов льна увага виника неспод вано,незалежно в д св домост ,передбачена за умов д яльност або в дпочинку на дозв лл п д впливом найр зноман тн ших подразник в як впливають на той чи нший анал затор орган зму.Дов льна увага- це св домо спрямоване зосередження особистост на предметах явищах навколишньо д яльност ,на внутр шн й псих чн й д яльност .П слядов льна увага виника в результат св домого зосередження на предметах та явищах у процес дов льно уваги.Увагу зумовлюють не лише зовн шн подразники,а й здатн сть людини дов льно спрямовувати на т чи нш об' кти.Цю здатн сть називають уважн стю.
Одн ю з форм дов льного сприймання спостережлив сть. П д ним розум ють ц леспрямоване, планом рне сприймання об' кт в, у п знанн яких зац кавлена людина. Воно допомага людин простежити явище врозвитку, пом тити в ньому к льк сн як сн зм ни. Спостереження, в пор внянн з активним мисленням да змогу людин вид лити головне, важливе, в дд лити його в д другорядного, випадкового. Будучи т сно пов'язаним з особливостями розуму, вол почутт в людини, спостереження розкрива внутр шню активн сть людини.