- •1.Основні категорії психології
- •2.Раціональна сфера пізнавальної діяльності.
- •3. Традиційні форми і методи навчання
- •2. Вищі почуття та їх види
- •3. Інноваційні форми і методи навчання
- •1. Міжособистісні стосунки
- •2. Психічні процеси як структурні елементи психіки
- •3. Управління та самоуправління
- •1. Психологічні стани як структурний елемент психіки
- •2. Спілкування та його функції
- •3. Методи педагогічних досліджень
- •1. Психологічні властивості як структурний елемент психіки людини
- •2. Діяльність. Психологічна структура діяльності.
- •3.Освітньо кваліфікаційні рівні.
- •1. Конфлікт в міжособистісних стосунках.
- •2. Свідомість і несвідомість як рівні психіки.
- •3. Основні категорії педагогіки
- •1, Спілкування та його види
- •2,Класифікація соціальних груп
- •3.Інноваційні технології навчання
- •1,Основні види діяльності
- •2. Допоміжні методи психологічних досліджень
- •3.Сучасні тенденції в освіті
- •3.Проце самовиховання та його етапи.
- •1. Характер як індивідуально-психологічна властивість особистості
- •2.Умови адекватного сприймання
- •3. Основн напрямки виховання
- •1.Темперамент як ндив дуально-психолог чна властив сть особистост
- •2.Увага.Форми та р зновиди уваги
- •3.Законом рност та принципи виховання
- •1. Здібності як індивідуально-психологічні особливості особистості
- •2. Психологія як наука
- •3. Форми, прийоми, засоби виховання
- •1. Уява
- •2. Особистість, структура особистості.
- •3. Структура освіти. Освітні рівні. Кваліфікаæйні рівні.
- •17.1. Основні методи психологічних досліджень
- •17.3. Функції навчально-виховного процесу:
- •18.1. Психіка, як основна категорі психології
- •18.2. Властивості сприймання
- •18.3. Професійна підготовка, як основна категорія педагогіки вищої школи
- •2.Групи наукової психології.
- •3.Структура вищої освіти
- •1.Загальні властивості відчуттів
- •2.Механізми міжособистісного сприймання
- •3.Педагогічне спілкування
- •1. Мислення. Р зновиди, прийоми мислення.
- •2. В дчуття, р зновиди в дчуття.
- •3. Контроль за навчально-п знавальною д яльн стю студента.
- •1. Засоби д яльност .
- •2. Сприймання. Р зновиди сприймання.
- •3. Засоби педагог чно комун кац .
- •1 Основні методи психологічних досліджень
- •2 Основні стилі поведінки при розв'язанні конфліктів
- •3 Форми організації навчання
- •1 Структура психіки
- •2 Мотиваційна сфера особистості
- •3 Основні групи методів навчання
- •2.Форми та рівні пізнання
- •3.Виховання та навчання
- •3.Закономірності та принципи навчання.
2. Діяльність. Психологічна структура діяльності.
Діяльність – це усвідомлена та цілеспрямована активність людини, зумовлена потребами і спрямована на пізнання і перетворення світу. Проблемами діяльності займається психологічний напрямок - діяльнісний підхід.
Структура діяльності: Цілі або мета – це те чого прагне людина, для чого вона працює, чого хоче досягти у своїй діяльності, це те, що виступає як образ кінцевого результату діяльності (цілі бувають близькі та віддалені). Іноді потреба зразу спонукає людину до діяльності, тобто породжує мотив, але частіше мета виступає своєю активною стороною в якості мотиву.
Мотиви – це пов’язані із задоволенням певних потреб спонукання до діяльності: 1. за предметним змістом (їжа, одяг); 2. за духовними потребами (пізнавальні, естетичні); 3. провідні та залежні мотиви (громадські, колективні інтереси); 4. за характером усвідомлення (усвідомлені, неусвідомлені)
Дія – діяльність реалізується в діях – це відносно завершений елемент, діяльність спрямована на досягнення певної проміжної усвідомленої мети, дію можна уявити як поєднання дрібних фрагментів поведінки – операцій. Дії можуть бути: 1. зовнішні (предметні) 2. внутрішні (розумові). Діям характерні екстеріоризація, інтеріоризація. Процес переходу від внутрішньої (психічної, розумової) до зовнішньої називають екстеріоризація. Процес переходу від зовнішньої до внутрішньої називають інтеріоризація. Загальну психологічну структуру діяльності характеризують також, крім названих вище складових цілей, засоби діяльності. В ній можна вирізнити: • суб'єкт діяльності; • процес діяльності; • предмет діяльності;
• умови діяльності; • продукт діяльності. Прийнято розрізняти три основні види людської діяльності: гру, навчання та працю. Кожен із цих видів визначається своїми мотивами, цілями й засобами. У грі дитину приваблює сам її процес, домінуюче значення має «виконання» певних ігрових ролей. Головна мета навчання - засвоєння знань, навичок і вмінь, підготовка до трудової діяльності. Праця пов'язана зі свідомою діяльністю людини, спрямованою на створення матеріальних і духовних цінностей. У всіх цих видах діяльності важливу роль відіграє спілкування. Методи психологічного аналізу діяльності спрямовані на з'ясування її конкретно-історичної природи, структури, предметного змісту і співвідношення різних її форм, їхніх взаємозв'язків. Поняття діяльності є одним із основних понять психологічної науки. Однак не дивлячись на методологічну і теоретичну важливість проблема діяльності і її зв”язок із свідомістю розроблена недостатньо. Численні спроби психологів і філософів дати чітке визначення поняття не дало бажаних наслідків. Тому це поняття вживається вченими в самих різноманітних значеннях. Поняття діяльності є найбільш загальним у психології. Тому його дослідженню надається особливе значення. У вітчизняній психології існує дві теорії діяльності: теорія індивідуальної діяльності, розроблена О.М.Леонтьєвим, і теорія спільної ( сумісної ) діяльності, розроблена Б.Ф.Ломовим. Останній вважав, що теорія індивідуальної діяльності є лише частковим випадком більш загальної теорії спільної діяльності, бо ніяка індивідуальна діяльність неможлива без діяльності багатьох інших людей.