- •40.Поняття і ознаки покарання
- •41. Кабінет міністрів україни.
- •42.Охорона інтелектуальн. Власності
- •43.Місцеві органи Виконавчої влади
- •44.Авторське право (об'єкт, і суб'єкт.)
- •45 Кодифікація права
- •46.Конституційна реформа
- •47.3Акон «Про вибори народних депутатів Ук-раїни»
- •49.Право підприємницької діяльності
- •50.Соціальне законодавство
46.Конституційна реформа
28 червня 1996 року в результаті тривалого, напруженого і багатогранного конституційного процесу була прийнята нова Конституція України. Нова Конституція є Основним Законом і актом вищої юридичної сили, що обумовлює прийнятті законів та інших нормативно-правових актів на основі Конституції і у повній відповідності з нею. Практично, до початку 2000-х років питання про внесення змін до Конституції серйозно не ставилося.
8 грудня 2004 року Верховна Рада України переважною більшістю голосів (402 депутати) проголосувала за прийняття Закону України «Про внесення змін до Конституції України» і внесла зміни до Основного Закону, перетворивши Україну з президентсько-парламентської на парламентсько-президснтську державу. Відбувся перерозподіл повноважень у трикутнику Президент-Верховна Рада -Кабінет Міністрів на користь двох останніх, а також суттєве підвищення статусу Прем'єр-міністра України. Основні новації полягали в наступному:
- глава держави значною мірою втратив контроль над урядом та Прем'єр-міністром; був позбавлений права на створення, ліквідацію та реорганізацію структур виконавчої влади; втратив право накладення вето на закони про внесення змін до Конституції;
- Прем'єр-міністр позбувся права заміщати Главу держави;
- розширились підстави для розпуску парламенту;
- запроваджувався інститут «коаліції»;
- Прем'єр-міністр фактично призначався, а уряд формувався за поданням коаліції.
4 серпня 2006 року Верховною Радою був ухвалений Закон «Про внесенні зміни до розділу IV «Заключні й перехідні положення» Закону України «Про Конституційний Суд України», що визначає межі юрисдикції Конституційного Суду під час розгляду конституційних змін.
47.3Акон «Про вибори народних депутатів Ук-раїни»
15 грудня 2011 р., набув чинності Закон «Про вибори народн. депутатів Укр.», підписаний президентом Укр. Віктором Януковичем, ухвалений Верхов. Радою. До цього часу діяв Закон Укр.« Про вибори народн.депутатії Укр.» від 25.03.2004 р. який мав декілька редакцій-змін. Законом передбачено, що вибори будуть проводитися за змішаною системою 50% на 50%, - 225 депутатів обираються у загально-держ. багатомандатному окрузі виборчими списками від політ. партій, а 225-за мажоритарною системою. Виборчий процес чергов. виборів починається за 90 днів ДО дня голосування. Участь у виборах беруть тільки політ, партії, а участь блоків політ, партій не передбачена. Закон про вибори народом депутатів встановлює підвищення прохідного бар'єру з 3% до 5%.Витрати на підготовку і провед. виборів депутатів здійснюються за рахунок коштів дсрж.бюджету, виділених на ці цілі, а також за рахунок партій і кандидатів у депутати, які зобов'язані створити свій виборчий фонд.
«Народні депутати Укр. обираються громадянами Укр. на основі загального, рівного І прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Кількісний склад Верх. Ради Укр.стаиовить 450 депутатів. Вибори депутатів є загальними. Право голосу на виборах депутатів мають громадяни Укр.. яким на день голосування виповнилося 18 років. Вибори депутатів є рівними: громадяни Укр. беруть участь у виборах депутатів на рівних засадах. Голосування на виборах депутатів є таємним: контроль за волевиявленням виборців забороняється. Депутатом може бути обраний громадянин Укр.,який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Укр. протягом остан. 5років. Вибори депутатів можуть бути чергові, позазачерг., повторі, проміжн. Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням конституційн. строку повноважень Верх. Ради Укр. і не потребують окремого рішення про їх призначення. Позачергові вибори депутатів призначаються Президентом Укр.»
48. Закон «Про вибори депутатівв Верх. ради Автоном.Республіки Крим, місцев. раи та сільськ., селищ, міських голів» Цей Закон визначає основні засади, організацію і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад (далі - депутати) та сільських, селищних, міських голів. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Законодавство про вибори депутатів та сільських, селищних, міських голів :1. Організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (далі - місцеві вибори) регулюються Конституцією України цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства. Стаття 2. Основні засади місцевих виборів 1. Місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі гарантованого Конституцією України та цим Законом загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. 2. Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.
Згідно з останнім (від 31.07.2010 р.) документом, місцеві вибори повинні проходити за мажоритарною пропорційною системою без участі блоків політ. Партій. В законі ліквідована норма про можливість само висування кандидатів у мери.
Зокрема, вибори депутатів сільських селищ, рад, а також сільськ, міських голів проводяться за мажоритарною системою відповідності більшості в одномандатних виборчих округах. Вибори депутатів Верх. Ради Криму, обласн, район, міських, район. У містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою 50% обираються за виборчими списками політичних партій, 50% в мажоритарних виборчих округах.
