40.Поняття і ознаки покарання

Покарання є необхідним засобом охорони суспільства від злочинних посягань. Держава відводить покаранню дуже значну роль Вона є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності і водночас покликано забезпечувати поведінку людей відповідно до вимог закону.

Покарання повинно бути відповідним тяжкості вчиненого злочину, справедливим і достатнім для виправлення засудженого. Тільки таке покарання сприймається винним та іншими особами як кінцевий дійсно заслужений результат його його злочинного діяння. Відповідно до ч. 1ст.50 Крим. Кодексу покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до осби, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Основні ознаки покарання.

1-шою ознакою покарання, є визнання покарання заходом державного примусу, що застосовується до осіб, які вчинили злочинне посягання. Покарання примушує особу до законослухняної поведінки.

2-га ознака покарання закріплена в ст.2 КК, де зазначено, що особа неможе бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину небуде доведено в законному порядку встановлено обвинувальним вироком суду. Отже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності. Це логічний юридичний наслідок злочину.

3-тя розпізнавальна ознака покарання також закріплена в ч. 2 ст. 2 КК і полягає в том, що покарання може бути застосовано лише за вироком суду від імені держави, що надає йому публічного характеру. До виключної компетенції суду належить і звільнення, крім звільнення в наслідок амністії або помилування.

41. Кабінет міністрів україни.

Каб. Мін. Укр. Є найвищим органом системи органнів виконавчої влади Укр. Каб мін. Укр. Відповідальний перед Президентом укр.., підконтрольний і підзвітний Верх. Раді Укр. У межах, перед назначених Конституцією Укр.

Каб. Мін. Укр. У своїй діяльності керується Конституцією та законами Укр., а також указами президента Укр. Та постановами верх.Ради Укр.

До складу Каб.Міну Укр. Входять Перший віце-прем»єр-міністр, три віце-примє»р міністри. Діяльність Каб. Міністрів забеспечуєтьсяСекретаріатом каб. Міністрів Укр. Секретаріаточолює Держ. Секретар Каб. Міністрів , який призначається на посаду і звільняється з посади Президенгтом Укр. За поданням Прем»єр-міністра Укр. Секретаріат діє на підставі положення, яке затверджується Каб. Міністрів.

Робочими органами каб. Міністрів є урядові комітети, осн. Завдання яких полягає у формуванні та реалізації держ. Політики у відповідній сфері згідно зі статтею, визначеною каб. Міністрів укр.

У складі каб. Мін. Укр. Діють такі урядові комітети:

• З питань націон. Безпеки і оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності;

• Економічного розвитку та з питань європейської інтеграції;

• Соціального, науково-технічного та гуманітарного розвитку;

• З питань промислової політики, паливного енергетичного комплексу, екології та надзвичайних ситуації;

• З реформування аграрного кодексу.

Примєр-міністра призначає президент Укр . за згодою більш ніж половини конституційн. Складу Верх. Ради Укр.

Процес призначення примєр-міністра укр. Складається з таких стадій: визначення Президентом кандидатури на цю посаду, схвалення Верх. Радою укр. Цієї кандидатури та розгляд кандидатури на пропоновану посаду; призначення Прем'єр-міністра Укр. Після цього Президент підписує Указ про призначення Прем'єр-міністра Укр., який подає главі держави кандидатури до складу уряду: Першого віце-прем'єр-міністра, трьох віце-прем'єр-міністрів, міністрів. Президент приймає рішення про призначення кандида­тів, поданих прем'єром, на відповідні посади в уряді і видає указ номінаційного характеру. Відсутність самостійних владних повнова­жень у Прем'єр-міністра Укр. є особливістю укр. моделі організації виконавчої влади. Склад Каб. Міністрів Укр. формується в термін, шо не перевищує 60 днів після припинення повноважень попереднього уряду. Кожен склад Каб. Міністрів утворю-сгься на строк повноважень діючого Прези­дента Укр. і складає повноваження перед новообраним главою держави. Відповідно до Конституції Укр. Каб. Міні­стрів Укр. забезпечує суверенітет та еконо­мічну незалежність Укр., здійснення внутр. і зовніш. політики держави, виконання Конс­титуції і законів Укр., актів Президента Укр; розробляє і здійснює загальнонаціональні (загальнодержавні) програми економіч., нау­ково-технічного, соціальн. і культурного розвитку держави; здійснює управління об'єктами держ. власності; розробляє проект Дсрж. бюджету і забезпечує його виконання; здійснює заходи, спрямовані на забезпечення обороноздатності Укр., націон.безпеки держави, безпеки громадського порядку, а також заходи боротьбі ї зі злочинністю; організовує митну справу, забезпечує здійснення зовнішньоекономіч. діяльності Укр.; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, а також політики у сфері соціальн. захисту населення, освіти, науки й культури, охорони природи, екологіч. безпеки і приро­докористування; вживає заходів для забезпечення прав і свобод людини та громадянина тощо. На Каб. Міністрів Укр. покладено також обов'язок спрямовувати і координувати роботу міністерств, інших органів виконавчої влади (ст. 116)