11.Приготування 0,1м р-ну AgNo3

Найчастіше на практиці застосовують 0,1М розчин аргентуму нітрату. Для цього спочатку розраховують кількість AgNO₃ для одержання 1000 см³ такого розчину. M(AgNО₃) = 169,89 г/моль, число еквівалентності Z=1. Значить, його молекулярна маса еквіваленту дорівнює молекулярній масі, 1000 см³ розчину - 0,1моль AgNO₃.

Наважку із приблизною масою 1,6989 г аргентуму нітрату поміщають у мірну колбу і розчиняють у воді, доводячи до мітки водою. Розчин аргентуму нітрату зберігають у банці з темного скла.

12.Стандартизація 0,1м р-ну AgNo за NaCl

Для цього приготований розчин AgNO₃ наливають у бюретку. До наважки NaCl, що знаходиться в конічній колбі і розчинений у 25 см³ води додають 1-2 см³ 0,02н розчину K₂CrO₄ і при енергійному перемішуванні титрують розчином AgNO₃. Незадовго до точки еквівалентності осад аргентуму хлориду коагулює і каламутний розчин над осадом стає прозорим. З цього моменту розчин доливають краплями, при сталому перемішуванні. В точці еквівалентності спостерігається перехід жовтого кольору розчину в червоний, внаслідок утворення забарвленого осаду аргентуму хромату. За результатами титрування визначають молярну концентрацію еквіваленту і титр розчину аргентуму нітрату.

13.Визначення % вмісту cl в зразку кухонної солі за метолом Мора

У конічну колбу об’ємом 100 см³ вносять пробу аналізованої речовини, доливають 20 см³ дистильованої води і 0,5 см³ 10%-ного розчину калію хромату. У бюретку наливають розчин аргентуму нітрату, приливають невеликими порціями до аналізованої проби, сильно збовтуючи розчин у колбі після доливання кожної чергової порції робочого розчину. Незадовго до точки еквівалентності осад аргентуму хлориду коагулює і розчин над осадом стає прозорим. З цього моменту доливають повільніше, краплями, постійно збовтуючи розчин. У точці еквівалентності спостерігається перехід жовтого кольору в червоний внаслідок утворення забарвленого осаду аргентуму хромату.

14.Приготування 0,1 м р-ну амонію роданіду

Для приготування 1дм³ 0,1н розчину амонію роданіду необхідна (M(1/4 NH₄SCN)=76,12 г/моль) така наважка реактиву:m(NH₄SCN) = 76,12•0,1 = 7,612 г.Зважують на технічних терезах у зваженому боксі розраховану кількість амонію роданіду. Потім обережно переносять наважку через лійку у колбу місткістю 1 дм³. Туди ж наливають відміряний мірним циліндром необхідний об’єм дистильованої води. Вміст колби добре перемішують, а потім приступають до встановлення титру отриманого розчину.

15. Приготування 0,05 р-ну трилону б

Для отримання 1 дм³ приблизно 0,05н розчину відважують на технічних терезах 9,1 г трилону Б, розчиняють, розбавляють дистильованою водою до 1 дм³ і добре перемішують. Титр приготованого розчину встановлюють за цинком металічним.

16. Визначення загальної твердості води

Твердість води виражають числом ммоль-еквівалентів Кальцію і Магнію в 1 дм³ води. Визначення загальної твердості води проводять методом комплексонометричного титрування розчином ЕДТА в присутності еріохрому чорного або хром-темносинього. Звичайно визначають сумарну кількість Кальцію і Магнію. При необхідності роздільного визначення Кальцію і Магнію спочатку визначають сумарну їх кількість. Потім в окремій пробі осаджують Кальцій у вигляді кальцію оксалату і відтитровують йони Магнію. Кальцієву твердість визначають за різницею. У випадку домішок інших катіонів, хід аналізу змінюють, йони Купруму і Цинку переводять у сульфіди, і щоб Манган не оксидувався, додають гідроксиламін. Присутність у воді йонів Сl^-, SO₄^2-, HCO₃^- не перешкоджає визначенню твердості. Твердість води визначають за наступною формулою:

Тв. (заг.)=N•v∙K∙1000/V(H₂O),

де Тв. (заг.) – твердість води в ммоль-екв.;

v – об’єм розчину ЕДТА, що пішов на титрування;

K – поправочний коефіцієнт 0,05н розчину ЕДТА;

N – нормальність розчину ЕДТА;

V(Н₂О) – об’єм аналізованої води, см³