Висновки

Сучасні умови розвитку суспільства, коли держава розвиває де­мократичні суспільні дії, духовний простір, інтегрує до європейської спільноти, зумовлюють модифікацію освітніх парадигм, появу нових методик, технологій, інструментарію навчально-виховного процесу, переорієнтацію підходів і пріоритетів методичної та психологічної готовності педагога до реалізації завдань освітянської галузі, до жит­тя та діяльності у швидкозмінюваних умовах соціокультурного життя і професійної діяльності, формування життєво важливих компетенцій, розвитку інформаційних і соціальних навичок. Учитель є ключо­вою постаттю в сучасних освітніх процесах, духовним наставником та людиною, здатною наповнити «глечик» та «запалити» вогник жаги до знань в учнях.

Цим зумовлено виняткове значення системи науково-методичної роботи, головна мета якої — надання реальної дієвої допомоги педа­гогу в розвитку професійної майстерності та активізації творчого по­тенціалу.

Широке поле завдань методичної діяльності постійно оновлюється, зазнає змін, але залишається традиційний зміст методичної роботи:

• методологічна підготовка вчителя — осмислення програмних положень щодо розбудови освіти, ролі вчителя в навчально-виховно­му процесі;

• підготовка вчителів за окремими методиками (поглиблене ви­вчення окремих дисциплін, оволодіння інноваційними педагогічними технологіями);

• фахова підготовка;

• психологічна підготовка;

• загальнокультурна підготовка.

Зміст навчально-методичної роботи визначається як загальними цілями, що постають нині перед розбудовою української національної освітянської галузі, так і завданнями, які випливають з аналізу резуль­татів діяльності кожного педагогічного колективу, окремих педагогів, ефективності навчально-виховного процесу.

Пріоритетними принципами функціонування методичної ро­боти є:

• діагностичний підхід до організації методичної роботи;

• системний підхід до організації методичної роботи;

• цілісність і безперервність практичної діяльності вчителів, підви­щення їх науково-методичного, професійного і загальнокультурного рівнів;

• практична та адресна спрямованість методичної роботи;

• гласність та оперативне розповсюдження результатів методич­ної роботи;

• координація змісту, підходів, методичного забезпечення освітньо-виховних впливів на учнів;

• оптимізація форм і методів навчально-виховної системи. Пріоритетними завданнями методичної роботи є:

• оптимальний вибір моделі методичної роботи з педагогічними кадрами;

• модернізація змісту, форм розвитку професійної компетентності та культури вчителів;

• вивчення, апробація та впровадження в практику ППД, наукових ідей, інноваційних технологій навчання;

• організація творчої, пошукової наукової роботи в ЗНЗ;

• здійснення постійного моніторингу показників роботи на­вчального закладу, окремих педагогічних працівників, управлінсь­ких рішень для ліквідації прогалин у роботі, для вдосконалення діяльності;

• координація змісту, підходів, методичного забезпечення освітньо-виховних впливів на учня;

• інформаційно-видавнича діяльність, зміцнення навчально-мето­дичної бази;

• організація та проведення представницьких педагогічних заходів;

• інформатизація діяльності методичної служби.

Отже, розбудова української національної школи вимагає постійної роботи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення високого рівня науково-методичної діяльності, потребує стабільно і творчо працюючих педагогічних колективів з високим рівнем професійної майстерності.