
- •Порушення фразеологічних норм
- •А хура й досі там, а віз і нині там
- •Впадати (а не кидатися) в око (очі, вічі)
- •Грати роль і відігравати роль
- •Гривня і копійка
- •Давати згоду, схвалювати, підтримувати, погоджуватися, а не давати добро
- •Давати спокій, а не залишати в спокої
- •Довкілля, навколишнє, довколишнє (а не оточуюче) середовище
- •Доводити до відома, а не ставити у відомість
- •Завдавати удару, а не наносити удар
- •Здавати собі справу (а не звіт)
- •З дощу та під ринву та ін. (а не тільки з вогню та в полум’я)
- •Знічев’я, а не від нічого робити
- •Квартира з усіма вигодами (не зручностями)
- •Мати рацію, а не бути правим
- •Моя хата скраю, а не моє діло сторона
- •На тобі, небоже (а не Боже), що мені негоже
- •Не в тім’я битий, а не не ликом шитий
- •Робити внесок і вносити вклад
- •Сміятися на кутні. Кутній (а не корінний) зуб
- •Становити інтерес і представляти інтереси
- •Тягар (а не вантаж) обов’язків
- •Форми вітання й прощання
- •Фразеологічні й нефразеологічні відповідники рос. Следовать
- •Як учитель, а не в якості учителя
Форми вітання й прощання
До фразеологічних одиниць належать і форми вітання та прощання. Вони давно усталилися в українській мові, і їх не варто модернізувати без потреби. Досить часто чуємо неправильні з погляду української граматики форми вітання та прощання в розмовному мовленні, по радіо й телебаченню «Добрий ранок!; Доброго дня, шановна редакція! (тут іще й ігнорування кличного відмінка — редакціє); Доброго вечора, шановні телеглядачі; Доброї (спокійної, навіть гарної) ночі, дорогі діти!»
В українській літературній мові усталилися такі форми: Доброго ранку!; Добрий день! (Добридень!); Добрий вечір! (Добривечір!); На добраніч! Добраніч!
Фразеологічні й нефразеологічні відповідники рос. Следовать
Слово слідувати в сучасній українській мові вживається досить рідко і лише в одному значенні «рухатися слідом за кимось»: «Примушувала на останні гроші, які він виторговував за рибу, купувати морозиво, водити в кіно, слідувати за нею по п’ятах, куди б вона не йшла» (Григорій Тютюнник). В інших значеннях слідувати застаріло і вважається ненормативним з погляду лексичних норм. Намагання збільшити частотність цього слова й розширити його семантику спричинено не внутрішніми законами української мови, а незнанням цих законів та впливом інших мов. Основними українськими відповідниками активного в сучасній російській мові следовать є іти, прямувати, простувати (у просторі), наставати, наступати (у часі): поезд следует без остановок — потяг іде без зупинок, поезд дальнего следования — потяг далекого прямування; за весной следует лето — за весною настає літо. Дієприкметника слідуючий в українській мові немає взагалі.
Не входить слово слідувати (з огляду на звуженість його семантики) і до складу словосполучень фразеологічного й нефразеологічного типу. Те, що читаємо в газетах і часописах (слідувати такій логіці, слідувати чиємусь прикладові, із сказаного слідує й под.) не відповідає ні лексичним, ні фразеологічним нормам. Ось кілька російських словосполучень, складниками яких є следовать, та їхні відповідники в українській мові: продолжение следует (при друкуванні матеріалу в кількох номерах видання) — далі буде; следовать чьему-то примеру — наслідувати чийсь приклад; следовать подобной логике — йти за такою логікою; следовать советам врача — виконувати поради (слухати порад) лікаря; следовать обычаям — додержуватися (дотримуватися) звичаїв; из сказанного следует — із сказаного випливає; как следует — як слід; как и следовало ожидать —як і треба було сподіватися (чекати). Заміна в усіх розглянутих випадках дієслів однією лексемою слідувати в усному мовленні, а то й у пресі не тільки свідчить про недостатнє знання законів мови, а й спричинює збіднення її лексико-синтаксичних можливостей.
Як учитель, а не в якості учителя
Немає сумніву в тому, що рос. качество відповідає укр. якість. Та це аж ніяк не означає, що й фразеологізм в качестве кого-то можна відтворювати в якості когось. Словосполучення типу в качестве председателя (профессионала, учителя, друга) в українській мові мають відповідники: як голова (професіонал, учитель, друг). А газети, радіо- й телепередачі раз по раз уживають «суржикових» витворів в якості орендарів, в якості гостей, претендентів і под. Напр.: «Іван Степанович уперше відповідав на запитання кореспондентів у якості Голови (замість нормального як Голова) Верховної Ради України». Можна ще вживати в ролі, у функції, коли є потреба надати текстові канцелярського відтінку.