
- •Порушення фразеологічних норм
- •А хура й досі там, а віз і нині там
- •Впадати (а не кидатися) в око (очі, вічі)
- •Грати роль і відігравати роль
- •Гривня і копійка
- •Давати згоду, схвалювати, підтримувати, погоджуватися, а не давати добро
- •Давати спокій, а не залишати в спокої
- •Довкілля, навколишнє, довколишнє (а не оточуюче) середовище
- •Доводити до відома, а не ставити у відомість
- •Завдавати удару, а не наносити удар
- •Здавати собі справу (а не звіт)
- •З дощу та під ринву та ін. (а не тільки з вогню та в полум’я)
- •Знічев’я, а не від нічого робити
- •Квартира з усіма вигодами (не зручностями)
- •Мати рацію, а не бути правим
- •Моя хата скраю, а не моє діло сторона
- •На тобі, небоже (а не Боже), що мені негоже
- •Не в тім’я битий, а не не ликом шитий
- •Робити внесок і вносити вклад
- •Сміятися на кутні. Кутній (а не корінний) зуб
- •Становити інтерес і представляти інтереси
- •Тягар (а не вантаж) обов’язків
- •Форми вітання й прощання
- •Фразеологічні й нефразеологічні відповідники рос. Следовать
- •Як учитель, а не в якості учителя
Робити внесок і вносити вклад
Деякі мовці не розрізняють висловів робити внесок і вносити вклад. У прямому розумінні, коли маємо справу з грішми (коли йдеться про ощадну касу, банк, фонд), використовуємо вислів вносити вклад. Напр.: «Киянка Галина Гуць внесла вклад у сумі 1000 карбованців на відбудову церкви Богородиці Пирогощої» (газ.). Якщо мова йде про сприяння розвиткові науки, культури, мистецтва, слід уживати вислів робити внесок: «Значний внесок у справу створення українського професіонального театру зробив Тарас Шевченко» (газ.).
Сміятися на кутні. Кутній (а не корінний) зуб
Словники, поза всяким сумнівом, є вмістищами відомостей про вживання й значення слів. Але й у словниках трапляються прикрі помилки. Приміром, у 4-му томі одинадцятитомного Словника української мови є словосполучення корінний зуб, яке нібито означає «один із п’яти задніх зубів кожної щелепи» (с. 292). Цей вислів без жодних підстав перенесено з російської мови, бо по-українському один із п’яти задніх зубів щелепи зветься кутній. «На кутніх зубах спробував золото» (М. Стельмах). Маємо й фразеологізм сміятися (реготатися) на кутні із значенням «плакати»: «Ще й сміється, дурне! Щоб ти на кутні сміялося!» (О. Ковінька). Українська фразеологія така багата, що її не варто «збагачувати» неоковирними витворами.
Становити інтерес і представляти інтереси
«Висловлені на науковій конференції пропозиції представляють інтерес для нашого підприємства». У цьому фрагменті з радіопередачі поняття «викликати зацікавлення, бути корисним» слід передавати українським висловом становити інтерес (пропозиції становлять інтерес). Коли йдеться про дію за чиїмсь дорученням, про вираження чиєїсь волі, тоді доречний фразеологізм представляти (репрезентувати) інтерес (інтереси). Напр.: «Тепер колишній доцент університету став дипломатом, він представляє інтереси України в Хорватії» (газ.); «Микола Лисенко репрезентує музичний романтизм у повному розумінні цього слова» (журн.); «Досвід Польщі в розвиткові сільського господарства становить великий інтерес для України» (газ.).
Тягар (а не вантаж) обов’язків
Багато фразеологічних одиниць має чітко окреслене національне обличчя. Безпідставне калькування тут особливо недоречне, до нього вдаються з незнання, з невибагливості або з лінощів люди, яким чужі муки слова.
Компоненти фразеологізмів навіть у близькоспоріднених мовах не завжди збігаються. Скажімо, в російській мові слово груз часто входить до фразеологізмів: груз воспоминаний, груз наследства, груз обязанностей. Відповідником цього слова в українській мові є вантаж, але тільки в прямому значенні: «Вони мовчки висаджували вантаж на плечі один одному» (О. Гончар). У складі фразеологічних одиниць замість вантаж уживається тягар (р. відм. тягаря, а не тягару, як інколи пишуть і кажуть): тягар спогадів, тягар спадщини, тягар обов’язків. З цього погляду варто було б відредагувати фразеологізми в спортивному газетному матеріалі: «На чаші (краще на шальки) терезів лягли, з одного боку, честь команди та її нових керівників, а з другого — вантаж (треба тягар) першого кола».